Справа № 0308/8056/2012 

Головуючий в 1 інстанції Квятковський М.С.

Провадження №11/0390/669/2012

Категорія: ч.1, ч.2 ст. 185 КК України 

Доповідач Матат О.В.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Матата О.В.,

суддів Міліщука С.Л., Борсука П.П.,

при секретарі Янко А.Я.,

з участю прокурора Музичука Р.А.,

підсудного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2012 року,

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, неодружений, із середньою спеціальною освітою, працюючий у приватного підприємця ОСОБА_3, раніше не судимий,

- засуджений за ч.1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній -підписка про невиїзд.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України, обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в грудні 2011 року, у нічний час, умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, із автомобіля НОМЕР_1, таємно викрав дві протитуманні фари вартістю 100 гривень кожна, а всього майна потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 200 грн.

Він же, повторно, в січні 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_3, шляхом пошкодження замка задніх дверей в автомобілі НОМЕР_2, таємно викрав чотири динаміка до автомагнітоли марки «Піонер», загальною вартістю 880 грн. належні потерпілій ОСОБА_5

Він же, повторно, в середині лютого 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_4, шляхом пошкодження замка водійських дверей в автомобілі марки «Мерседес Спринтер»д.н.з. НОМЕР_3, таємно викрав автомагнітолу марки «Кенвуд»вартістю 200 гривень та два динаміка до автомагнітоли загальною вартістю 100 гривень, електрочайник вартістю 100 грн., а всього майна потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 400 грн.

Він же, повторно, в лютому 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_5, шляхом пошкодження замка бокових дверей в автомобілі марки «Пежо Боксер»д.н.з. НОМЕР_4, таємно викрав автомагнітолу марки «Піонер», вартістю 600 гривень та 8 пачок цигарок «Монте Карло»вартістю 10 гривень за кожну, а всього майна потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 680 грн.

Він же, повторно, 23 лютого 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_6, шляхом пошкодження замка до водійських дверей автомобіля НОМЕР_5, таємно викрав два динаміки до автомагнітоли марки «Соні», вартістю 630 грн. належні потерпілому ОСОБА_8

Він же, повторно, в кінці лютого 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_7, шляхом пошкодження замка водійських дверей в автомобілі марки «ВАЗ 21065»д.н.з. НОМЕР_7, таємно викрав флеш-карту пам'яті на 2 Гб. вартістю 100 гривень, автомагнітолу марки «Піонер»вартістю 800 гривень, а всього майна потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 900 грн.

Він же, повторно, в кінці березня 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_7, шляхом пошкодження замка водійських дверей в автомобілі марки «ВАЗ 21065»д.н.з. НОМЕР_7, таємно викрав два динаміки до автомагнітоли марки «Піонер»вартістю 1000 грн. належні потерпілому ОСОБА_9

Він же, повторно, 30 березня 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. №37 та №39 по проспекту Волі в місті Луцьку, шляхом розбиття заднього скла в автомобілі марки «Сітроен Віза»д.н.з. НОМЕР_8, таємно викрав два динаміки з задньою панеллю, вартістю 1000 грн. та акумулятора вартістю 200 гривень, а всього майна потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 1200 грн.

Він же, повторно, 30 березня 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_8, шляхом розбиття двох передніх бокових вікон автомобіля марки «Опель»д.н.з. НОМЕР_6, таємно викрав автомагнітолу марки «Шатл»вартістю 270 грн. навігатор марки Піонер, вартістю 750 грн. флеш-карту на 4 Гб вартістю 100 грн., МР-3 плеєр «Кенон»вартістю 100 грн. окуляри вартістю 50 грн., ніж канцелярський, який не становить собою матеріальної цінності, а всього майна потерпілого ОСОБА_11 на загальну суму 1270 грн.

Він же, повторно, 03 квітня 2012 року, близько 23 год. 00 хв., умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_9, шляхом пошкодження замка водійських дверей в автомобілі марки «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_9, таємно викрав два динаміка до автомагнітоли вартістю 200 грн. належні потерпілому ОСОБА_12

В апеляції прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України є надто м'яким.

Вважає, що при його обранні суд не врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, а саме, що ОСОБА_1 скоїв 10 (десять) корисливих злочинів середньої тяжкості, що свідчить про стійкість умислу останнього на зайняття злочинною діяльністю та вчинення суспільно-небезпечних діянь. Також не враховано і те, що збитки завдані злочином не відшкодовані. Просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 185 КК України 1 (один) рік позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, частково провівши судове слідство, заслухавши міркування прокурора, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які просили вирок залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна та таємному викраденні чужого майна, повторно, а також кваліфікація його дій за ч.1 ч.2 ст. 185 КК України є правильними і в апеляції прокурором не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України однією з підстав для скасування або зміни вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

За змістом ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу (2341-14) , але за своїм видом чи розміром є явно не справедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Як видно з вироку, призначаючи покарання ОСОБА_1 та приймаючи рішення про його звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд послався на те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину, працює, його молодий вік.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину з'явлення із зізнанням визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання засудженого.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 75 КК України, для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням необхідно враховувати не тільки дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання і свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання, а інші обставини справи.

Звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд належним чином не врахував дані про його особу. Так, у справі вставлено, що ОСОБА_1 хоча й не судимий, однак скоїв 10 (десять) корисливих злочинів середньої тяжкості, що свідчить про стійкість умислу останнього на зайняття злочинною діяльністю та вчинення суспільно-небезпечних діянь, крім того, завдані злочином збитки він не відшкодував.

Приймаючи до уваги ці обставини, колегія суддів погоджується із доводами прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України тяжкості злочину та особі засудженого. Тому на підставі п.5 ч.1 ст. 367 КПК України вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового вироку.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України колегія суддів відповідно до ст. 65 КК України враховує те, що вчинений ним злочини відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, є умисним, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, завдані злочином збитки він не відшкодував.

З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій ч.1, ч.2 ст. 185 КК України. Реальне відбування покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

вирок Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

за ч.2 ст. 185 КК України -2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обрати у виді взяття під варту, взявши його під варту негайно.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 16 жовтня 2012 року.

Зарахувати йому у строк покарання час перебування під вартою з 10 по 13 квітня 2012 року включно.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги через апеляційний суд Волинської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а підсудним в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.