колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюк В. І.

Суддів Давнього В.П., Струбіцької О.М.

секретаря Сабодаш Ю.С.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та державного обвинувача старшого прокурора прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області Зарубайко Н.І. на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2012 року, цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розведеного, працюючого по найму, останній раз судимого: вироком Заліщицького районного суду Тернопільської обласі від 24.06.2004 року за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі,

за вчинення злочинів передбачених ст.ст. 15 ч.3, 115 ч.1 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

За ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.3, 152 ч.2 КК України, ОСОБА_1 виправдано.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку суду в законну силу засудженому залишено тримання під вартою, а строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислено з 23.09.2011 року.

Вирішено долю речових доказів.

Справа № 2490/11 - 374/2012 Головуючий у І інстанції: Безпалько М.С.

Категорія: ст.ст. 15 ч.3, 115 ч.1 КК України Доповідач: Петлюк В.І.

Відповідно до вироку ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 18.09.2011 року, біля 23 год. 30 хв. в с. Старі Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території господарства гр. ОСОБА_3, з метою викрадення горілки з весілля, що проходило в даному господарстві, умисно, безпричинно, зненацька напав, знаходячись позаду неї, на кухарку, що обслуговувала весілля -потерпілу ОСОБА_4, та накинувши на їй на шию мотузку, яку знайшов в даному господарстві, став силою стягувати мотузку на шию потерпілої, спричиняючи їй фізичну біль та перешкоджаючи їй вільно дихати і кликати сторонніх осіб собі на допомогу. Після чого повалив її спиною на землю і сидячи їй на грудній клітці, продовжував здавлювати мотузкою шию потерпілої. В процесі цього, потерпіла стала активно оборонятись і кликати на допомогу сторонніх осіб, які стали бігти до місця злочину, внаслідок чого засуджений ОСОБА_1, не довівши свого умислу до кінця по незалежній від його волі причині, підвівся та втік з місця вчинення злочину. Своїми діями засуджений спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді синців у верхній правій виличній ділянці, на перехідній каймі верхньої губи праворуч, в лобно-скроневій ділянці ліворуч, саден на верхній губі праворуч, 2-го пальця правої кисті, над- і підключичної ділянки зліва, странгуляційну борозну у верхній третині шиї, крововилив в слизову оболонку перехідних складок обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

На цей вирок надійшли апеляції від засудженого ОСОБА_1 та від державного обвинувача Зарубайко Н.І.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок районного суду скасувати, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі недоведеності його вини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом допущено невідповідність та необґрунтованість висновків фактичним обставинам справи, оскільки обвинувачення ґрунтується на плутаних і суперечних та незаконних доказах.

Крім цього твердить, що під час досудового слідства до нього застосовувалось фізичне та психологічне насильство, у зв'язку із цим він змушений був себе оговорити, та йому належним чином не роз'яснені права, а також не забезпечено його захисником.

В апеляційній скарзі державний обвинувач Зарубайко Н.І. порушує питання про скасування районного вироку у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону та постановлення нового вироку.

До початку слухання справи в апеляційному порядку прокурор відкликав свою апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, міркування прокурора, який вважає, що вирок районного суду, як законний слід залишити без зміни, а апеляцію засудженого, як необґрунтовану без задоволення, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Винуватість засудженого ОСОБА_1 у замаху на вбивство, при обставинах викладених у вироку, повністю доведена дослідженими в суді доказами.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів приходить із наступного.

Так з показань потерпілої ОСОБА_4, вбачається, що 18.09.2011 року, на прохання ОСОБА_5, вона працювала по обслуговуванню весілля, яке відбувалось в господарстві ОСОБА_5 в с. Старі Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області. Приблизно біля 23 години, вона йшла відкухні до холодильника, що знаходився в саду даного господарства та телефонувала своєму чоловікові і відчула, що хтось накинувши їй на шию металевий дріт, став душити, стягуючи удавку на шиї. Потім її кинули на землю і на її грудну клітку сів нападник та продовжував мовчки стягувати удавку на шиї. Намагаючись звільнити себе від нападника вона тягла його за волосся, дряпала нігтями по його обличчю, роздирала йому ротову порожнину. На декілька секунд вона втратила свідомість, а коли прийшла до себе побачила, що до неї біжать люди, а нападника вже немає.

Із показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що 18.09.2011 року, він був на весіллі в ОСОБА_5, як запрошений, а біля 24 год. Від інших гостей почув, що на ОСОБА_4 вчинено напад. Він з іншими людьми з весілля наздогнали по дорозі ОСОБА_7, який звинуватив у вчиненому ОСОБА_1, а коли вони приїхали до ОСОБА_1 додому, він побачив, що той на обличчі мав подряпини.

Дані обставини підтверджуються також і свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Зазначені показання об'єктивно підтверджується іншими дослідженими судом доказами у тому числі: висновком судово-медичної експертизи № 303 -Е від 29.09.2011 року з якого вбачається, що потерпілій ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у виді синців у верхній правій виличній ділянці, на перехідній каймі верхньої губи праворуч, в лобно-скроневій ділянці ліворуч, саден на верхній губі праворуч, 2-го пальця правої кисті, над - і підключичної ділянки зліва, що виникли від дії тупих предметів, странгуляційну борозну у верхній третині шиї, крововилив в слизову оболонку перехідних складок обох очей, на верхній повіці ліворуч, що могли виникнути внаслідок стискання шиї жорсткою петлею, що відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 66).

Із протоколу усної заяви потерпілої ОСОБА_12, вбачається, що 20.09.2011 року потерпіла звернулась в Сторожинецький РВ УМВС з заявою, в якій вказала, що 18.09.2011 року біля 23 год. 45 хв. в с. Старі Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області невідома особа на подвір'ї ОСОБА_5 намагалась задушити її металевим тросом чи дротом (т.1, а.с. 26).

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання та фото таблиці до нього, вбачається, що 21.11.2011 року потерпіла ОСОБА_12, серед пред'явлених для впізнання трьох осіб чоловічої статті, вказала на особу засудженого ОСОБА_1, як на нападника, якого впізнала по рисах його обличчя (т.1 а.с. 55-57).

Із даних, які є у висновку судово-медичної експерта № 291 Е від 23.09.2011 року вбачається, що у засудженого ОСОБА_1 виявленні тілесні ушкодження у вигляді саден на спинці носа, крилі носа зліва, під лівим оком, що відповідають строку спричинених 18.09.2011 року, які за характером та локалізацією не виключають імовірність виникнення їх при вчиненні опору потерпілою ОСОБА_12 в момент нападу на неї (т.1, а.с. 130)

Висловлене засудженим в апеляційній скарзі твердження, що на досудовому слідстві було порушено його право на захист не заслуговує на увагу, оскільки матеріали справи, а саме протокол про роз'яснення ОСОБА_1 процесуальних прав (т.2., а.с. 7, 16, 29, 41) його заяв (т.2, а.с. 8, 30, 43) свідчить про те, що йому неодноразово роз'яснювалися його права на досудовому слідстві, а також те, що захист своїх інтересів він бере на себе, а тому за відсутністю підстав про обов'язкову участь адвоката, як того вимагає ст. 45 КПК України, органи досудового слідства обґрунтовано приймали відмову ОСОБА_1 від участі захисника в кримінальній справі.

Порушуючи, а пізніше пред'являючи ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 115 п.10 КК України, органи досудового слідства через адвокатське об'єднання в інтересах ОСОБА_1 призначили йому захисника, про що свідчить постанова про допуск захисника від 16.12.2011 року (т.2, а.с. 64).

Дотриманні вимоги КПК України (1001-05) і при пред'явленні особи для впізнання, оскільки відповідно до ст. 74 КПК України, спочатку було допитано потерпілу про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також обставини коли потерпіла бачила цю особу про що було складено відповідні процесуальні документи.

Не обґрунтованими колегія суддів вважає і твердження ОСОБА_1, що щодо нього застосовувалися не дозволені методи досудового слідства, оскільки така його скарга перевірялася органами прокуратури, які спростували його скаргу про що винесли відповідну постанову.

Давши оцінку в сукупності та взаємозв'язку районний суд дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 намагався протиправно заподіяти смерть потерпілій, але смерть не настала з незалежних від його волі причин, і такі дії засудженого правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 115 п.10 КК України.

Переконливим є рішення суду і в частині призначення покарання засудженому, оскільки суд урахувавши дані про особу засудженого, що цей злочин він вчинив у стані алкогольного сп'яніння та під час непогашених судимостей, а також за відсутністю пом'якшуючих обставин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі є єдино правильним.

Процесуальних порушень, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень в матеріалах справи не виявлено.

Не знаходячи підстав для зміни чи скасування рішення районного суду колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, керуючись ст.ст. 365, 366, -

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 -без зміни.