Справа № 1304/1-151/11
Головуючий у 1 інстанції: М.Ю. Олексієнко
Провадження № 11/1390/769/12
Доповідач : Танечник І. І.
Апеляційний суд Львівської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Волинця М.М.
При секретарі Михалейко О.Р.
з участю прокурора Малиш Н.С.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_2
на вирок Галицького районного суду м.Львова від 17 травня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше не судимий, непрацюючий,
засуджений за ст. 308 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. У відповідності до ст. 70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з 02.12.2011року.
Вирішено питання з речовими доказами по справі.
ВСТАНОВИЛА :
за вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що у листопаді 2010 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, на вул.Незалежності у с.м.т. Новий Яричів Кам»янка-Бузького району Львівської області з погрозою застосування ножа вимагав у гр.ОСОБА_4 наркотичні засоби -макову солому, тому останній, побоюючись здійснення погроз, взяв з місця проживання своєї бабці п»ять головок освяченого маку та того ж вечора передав їх ОСОБА_2 на вимогу останнього.
23 січня 2011 року близько 21 год. ОСОБА_5 у с.м.т. Новий Яричів Кам»янка- Бузького району Львівської області із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, почав наносити потерпілому ОСОБА_4 удари руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №261 від 02.02.2011 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, та вимагав в останнього наркотичні засоби -макову солому.
Крім того, ОСОБА_2 03.04.2011р. біля 23 год. за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6, засудженим вироком Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2011р., знаходячись біля ломбарду «Скарбниця», що по вул.Князя Романа,7 у м.Львові, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошима гр.ОСОБА_7 в сумі 500 грн.
03 квітня 2011р. близько 21 год. ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння коштами потерпілої, вигадав історію про те, що ОСОБА_6 затримали та забрали до Личаківського райвідділу міліції та що для вирішення його проблем необхідні гроші. Узгодивши деталі своїх дій, біля 22 год.15 хв. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_7 на вул.Городоцькій біля ТЦ «Скриня»та, реалізовуючи свої злочині дії, розповів останній про затримання ОСОБА_6, запропонувавши їй здати в ломбард свої золоті вироби, а отримані від цього кошти передати йому на викуп ОСОБА_6 з міліції. Не повіривши ОСОБА_2, ОСОБА_7 зателефонувала до ОСОБА_6, від якого довідалась, що той знаходиться у Личаківському райвідділі міліції, тому погодилась на пропозицію ОСОБА_2 та, поїхавши у ломбард «Скарбниця»по вул.Князя Романа, 7 у м.Львові, здала три золоті перстні, отримавши за них 620 грн., з яких 500 грн. забрав ОСОБА_2 і пішов в сторону Личаківського райвідділу міліції, щоб не викликати підозр у потерпілої, де в подальшому на вул..Личаківській у м.Львові зустрівся з ОСОБА_6 і гроші в сумі 500 грн. разом витратили на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_5 22 травня 2011 року близько 12 год., діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, через незачинене вікно будівлі літньої кухні будинку АДРЕСА_2, проник у середину приміщення літньої кухні, звідки зі столу викрав мобільний телефон вартістю 50 грн. разом із стартовим пакетом «Київстар»вартістю 25 грн., з шухляди тумбочки у кімнаті викрав 800 грн., належних ОСОБА_8 Після чого, шляхом підбору ключів проник у приміщення житлового будинку, де у спальні в шафі виявив металевий сейф, який відкрив та викрав з нього газовий пістолет калібру 9 мм вартістю 1500 грн., належний гр.ОСОБА_9, та з місця події з викраденим зник.
В апеляції прокурор покликається на те, що місцевим судом при призначення покарання засудженому ОСОБА_2 не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, зокрема не враховано те, що засуджений вчинив тяжкі злочини, вини у їх вчиненні не визнав, перешкоджав встановленню істини по справі. В зв»язку з чим просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 190 ч.2 КК України -2 роки позбавлення волі; за ст. 308 ч.2 КК України -7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_2 -7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 покликається на те, що вирок відносно нього є незаконним, в зв»язку з невідповідністю призначеного судом покарання, істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, однобічністю і неповнотою досудового слідства, невідповідністю висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи, а тому просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність постановлення більш суворого вироку щодо ОСОБА_2, міркування захисника та засудженого про наявність підстав до скасування вироку та направлення справи на новий розгляд, провівши судове слідство в частині, визначеною постановою попереднього розгляду справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій сторін, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора у справі та засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, вчинених засудженим при обставинах, наведених у вироку суду, кваліфікація його дій за цими статтями КК України (2341-14)
в апеляціях сторін не оспорюється.
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину за ст. 308 ч.2 КК України, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її не визнав та показав в засіданнях районного та апеляційного судів, що визнає лише факт нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень через невиконання останнім своєї обіцянки принести йому макову соломку, але він не погрожував йому ножем, фізичною розправою та не вимагав від нього наркотичні засоби.
Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засудженого ОСОБА_2, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.
Так, з показів потерпілого ОСОБА_4 на досудовому слідстві / т.3 а.с.12-13/ та в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що він знайомий з ОСОБА_2 з дитинства, перебуває в нормальних стосунках. В листопаді 2010 року ввечері в 19 год. випадково зустрівся з ОСОБА_2 на будові біля лікарні. ОСОБА_2 сказав принести йому головки маку. Він відповів, що маку не має. ОСОБА_2 сказав, що його це не цікавить, щоб був мак. Він пообіцяв дістати йому мак. ОСОБА_2 був не один, розмова була жорстка, він вимагав дістати йому мак. ОСОБА_2 пригрозив йому предметом схожим на ніж. Домовились зустрітись через дві години. Він знайшов у своєї бабусі п»ять головок свяченого маку, та приніс його ОСОБА_2 і віддав йому.
23 січня 2011 року вдень зустрівся з ОСОБА_2. ОСОБА_2 спитав чи він може дістати йому макову соломку для вживання. Він відповів що не має, якщо вийде то дістане, домовились на зустріч на вечір в центрі селища. Він знову пішов шукати мак, не знайшов, тому прийшов на зустріч з ОСОБА_2 без маку. ОСОБА_2 прийшов з балоном щоб готувати маковий відвар. Коли він сказав, що не може дістати маку, він сказав віднести йому газовий балон додому. Він не хотів нести газовий балон, після чого ОСОБА_2 почав бити його кулаками по обличчю та по голові. Він впав після чого дістав пару ударів ногами від ОСОБА_2.
Крім того, вина ОСОБА_2 стверджується й іншими доказами по справі, а саме:
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що ОСОБА_4 його товариш. ОСОБА_4 йому повідомив, що він побоюється ОСОБА_2, оскільки той його переслідує та вимагає у нього макову соломку, при цьому погрожує йому фізичною розправою. Одного разу, точної дати він не пам»ятає, у нього дома був ОСОБА_4 До них підійшов ОСОБА_2, який руками шарпав одяг ОСОБА_4. ОСОБА_4 повернувшись сказав, що ОСОБА_2 вимагав у нього макову соломку та погрожував застосувати відносно нього фізичну розправу.
24.01.2011 р. в центральній частині с.м.т.Н.Яричів він зустрів ОСОБА_4, на обличчі якого були наявні синці. ОСОБА_4 йому повідомив, що ОСОБА_2 його побив та знову вимагав макову соломку.
оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 30.01.2011 року / т.3 а.с.20-22/, де кожен наполягає на своїх показаннях і вважає їх правдивими;
оголошеним в судовому засіданні висновком судмедексперта №261 від 02.02.2011 року / т.3 а.с.23-24/, з якого вбачається, що в гр.ОСОБА_4 виявлено : садна над лівою бровою, в ділянці внутрішнього кута лівого ока, на лівій ушній раковині, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 23.01.2011 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_2 у вимаганні наркотичних засобів із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого ОСОБА_11, та -погрозі застосування такого насильства щодо нього.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 правильних висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, дії якого за ст. 308 ч.2 КК України також кваліфіковані вірно.
На думку колегії суддів, при призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів судом першої інстанції належним чином було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, інші обставини, та обрано покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, тобто таке, яке відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного вироку та необхідності погіршення становища засудженого ОСОБА_2, тому відмовляє в задоволенні апеляцій сторін по справі.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Вирок Галицького районного суду м.Львова від 17 травня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора у справі та засудженого -без задоволення.