Справа 2216/203/2012 року 

Головуючий в 1-й інстанції Віговський В.О.

№11/2290/417/ 2012 року

Категорія:ч.2 ст. 307 КК України 

Доповідач Ващенко С.Є.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Бережного С.Д., Кобріна І.Г.,,

з участю прокурора Смакогуза І.А.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Старосинявського районного суду від 05 квітня 2012 року,

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Паплинці, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, студента Хмельницького ХЦПТХТО, не одруженого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів по справі вирішено:

- вилучений канабіс вагою 24,22 г, 128,0 г, 40,2 г, 24 г та пристрій для куріння з нашаруванням екстракту канабісу вагою 0,034 г - знищити;

- грошові кошти в сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень, які використовувались для проведення контрольної закупівлі - залишити у фінансовій частині Старосинявського РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь УМВС в особі НДЕКЦ в Хмельницькій області 1628 грн. 76 коп. за проведення судово-хімічних експертиз.

За вироком суду ОСОБА_1 влітку 2011 року на полі неподалік с.Залісся побачив одну дикоростучу рослину коноплі, яку в подальшому приніс до нежилого будинку, що по вул. Молодіжній в с. Залісся, на горищі висушив її, потеребив та зберігав для власного вживання та продажу.

17 лютого 2012 року близько 19 год. в ході проведення оперативної закупки ОСОБА_1 в приміщенні нежилого будинку по вул. Молодіжній в с. Залісся Старосинявського району незаконно збув ОСОБА_3 за 100 грн. 24,42 г особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу (марихуани).

23 лютого 2012 року близько 19 год. в ході проведення контрольної закупки ОСОБА_1 в приміщенні нежилого будинку по вул. Молодіжній, що в с Залісся Старосинявського району, незаконно збув ОСОБА_3 за 150 грн. 128 г особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу (марихуани).

24 лютого 2012 року о 9 год. 30 хв. під час огляду вказаного ОСОБА_1 покинутого нежилого будинку, що по вул. Молодіжній в с. Залісся Старосинявського району, в одній із кімнат було виявлено та вилучено 26 гілок рослини схожої на коноплю з частково наявними листками, зі столу вилучено поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження схожою на коноплю та поліетиленову пляшку ємкістю 1,25 л, пристосовану для вживання коноплі через куріння. Вказану коноплю ОСОБА_1 зберігав з метою збуту. Згідно висновку експерта НДЕКЦ № 210 від 05.03.2012 року вилучена речовина об'єкт №1 який знаходився в білому поліетиленовому мішку є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса висушеного канабісу (марихуани) становить 40,2 г. Об'єкт №2 поліетиленовий пакет в якому міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Маса висушеного канабісу (марихуани) становить 24,0 г.

На поверхні наданого на дослідження пристрою для паління Обєкт №3 наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,034 г.

Таким чином ОСОБА_1 збув особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу в загальному 152,42 г, а зберігав з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу 64,2 г, екстракту канабісу 0,034 г.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, посилаючись на м'якість призначеного покарання, його невідповідність тяжкості злочину, просить вирок скасувати та постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, взявши його під варту в залі апеляційного суду. При цьому прокурор вважає, що, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин, який відносяться до злочинів направлених проти здоров'я населення, що в Україні відповідно до ч.1 ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю, суд безпідставно призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України; що суд не врахував, що підсудним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, не врахував суспільної небезпеки злочинів у сфері обігу наркотичних, насамперед, поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості, і безпідставно звільнив його від відбування покарання з випробуванням та встановив іспитовий строк. За таких обставин, на думку прокурора, призначене судом покарання є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з посиланням на зазначені у ній доводи, пояснення засудженого та його захисника на заперечення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені злочину за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 307 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і сторонами не оспорюються.

Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч.1). На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2)

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав і щиро кається, сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, раніше не судимий, навчається в Хмельницькому центрі професійно-технічної освіти, за місцем проживання і навчання характеризується виключно позитивно.

За наведених кількох обставин, що пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням зазначених даних про особу винного, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

На думку колегії суддів, покарання у виді п'яти років позбавлення волі є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Наведені обставини та дані про особу винного дають підстави і для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, тому суд обґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому максимальний іспитовий строк, що передбачений ст. 75 КК України.

Вказані висновки суду першої інстанції щодо міри покарання та можливості виправлення засудженого без його відбування узгоджуються й з позицією прокурора, який брав участь у розгляді справи справі і в судових дебатах орієнтував суд призначити ОСОБА_1 покарання саме із застосуванням ст. 69 КК України та, на підставі ст.75 цього Кодексу, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Що стосується викладених в апеляції доводів прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, то вони визначають ступінь тяжкості злочину, яка й вплинула на остаточну кваліфікацію дій засудженого. Однак сама по собі тяжкість злочину та визначена законодавцем за його вчинення міра покарання, за вказаних обставин, не є перешкодою для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання та звільнення засудженого від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 цього Кодексу, оскільки будь-які обмеження з цього приводу у вказаних статтях відсутні. Тим більше не є перешкодою для застосування ст.ст. 69 і 75 КК України місце розташування у цьому Кодексі статті, якою передбачена відповідальність за злочин, у вчинені якого ОСОБА_1 визнано винним.

Інших же доводів, крім посилання на тяжкість вчиненого злочину, прокурор в апеляції не навів.

Отже колегія суддів вважає доводи прокурора необґрунтованими і підстав для скасування вироку в межах апеляції не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Старосинявського районного суду від 05 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко