Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - судді - Полюховича О.І. суддів - Матюхи Ю.В., Сачука В.І. з участю: прокурора - Ковальчука С.А.

захисника -ОСОБА_1

засудженої -ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Рівненського міського суду від 16 березня 2012 року.

Цим вироком,

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне, з вищою освітою, громадянка України, не одружена, працююча на посаді головного лікаря пологового будинку Рівненської міської ради, раніше не судима, проживаюча в АДРЕСА_1,

- засуджена за ч.2 ст. 368 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров'я строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк три роки. На ОСОБА_2 покладено обов'язки, передбачені п.п.2-4 ч.1 ст. 76 КК України.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винною та засудженою за те, що вона 21 листопада 2011 року приблизно о 12 год 40 хв, у своєму службовому кабінеті, кабінеті головного лікаря пологового будинку №2, в м.Рівне по вул.. Медичній, 7, одержала від ОСОБА_3 хабар у розмірі 1500 євро (за офіційним курсом НБУ становить 16 259грн 63коп) за вирішення питання працевлаштування останньої на посаді акушерки стаціонару у відділення патології вагітних пологового будинку №2 м.Рівне.

В поданій на вирок суду апеляції прокурор Ковальчук С.А., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і призначити покарання - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права займатись лікувальною діяльністю на строк три роки. В обґрунтування апеляції прокурор зазначив, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, не застосовано кримінальний закон, який підлягав застосуванню, дії ОСОБА_2 судом не вірно перекваліфіковані на ч.2 ст. 368 КК України . Крім того, прокурор наголосив, що покарання призначене ОСОБА_2 є явно несправедливим внаслідок м'якості, оскільки остання не розкаялася у вчиненому, не сприяла розкриттю злочину (т.3 а.с.163-169).

Справа №11\1790\328\2012р. головуюча у суді 1-ї інстанції -Кучина Н.Г.

Категорія: ч.2 ст. 368 КК України доповідач -Полюхович О.І.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1 вказав, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом вірно застосовано кримінальний закон, призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винної (т.3 а.с.174-176).

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Ковальчука С.А., який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які просять залишити вирок без зміни, а апеляцію прокурора -без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Прокурор просить перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст. 368 КК України на ч.3 ст. 368 КК України, покликаючись на незаконність виключення судом першої інстанції кваліфікуючої ознаки «одержання хабара поєднане з вимаганням».

ОСОБА_5 в своїй апеляції вказав, що судом першої інстанції не враховано показання свідка ОСОБА_3, яка вказувала на вимагання ОСОБА_2 хабара у розмірі 1500 євро за вирішення питання працевлаштування у пологовому будинку. Не враховано також судом те, що ОСОБА_2 неодноразово призначала ОСОБА_3 зустрічі, чим створювала умови, за яких остання вимушена була дати хабара.

Колегія суддів вважає, що доводи прокурора не заслуговують на увагу, оскільки ні в ході проведення досудового слідства, ні під час розгляду справи судом першої інстанції не добуто доказів вимагання ОСОБА_2 у ОСОБА_3 хабара .

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що ОСОБА_3 могла б бути прийнята на роботу на посаду акушерки пологового будинку лише після проведення необхідного медичного огляду, здачі аналізів і відсутності протипоказань.

Неодноразовий прихід ОСОБА_3 до головного лікаря пологового будинку ОСОБА_2, а саме: в жовтні 2011 року, 4, 11, 17 та 21 листопада 2011 року не свідчить про створення ОСОБА_2 умов за яких ОСОБА_3 вимушена була дати хабара, а пов'язано лише із необхідністю зібрання та подачею документів, які б давали право обійняти посаду акушерки пологового будинку.

Судом першої інстанції також було досліджено штатний розпис пологового будинку №2 м.Рівне в якому навпроти прізвища акушерки ОСОБА_9, яка перебувала у відтпусці, зроблено запис іще до 21 листопада 2011 року - прізвище ОСОБА_3

За змістом закону вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливих наслідків щодо своїх прав і законних інтересів.

Інші докази на які вказує прокурор в своїй апеляції, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року, суд першої інстанції вірно визнав неналежними та недопустимими.

Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст. 368 КК України і підстав для задоволення апеляції прокурора немає.

Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.

Призначене ОСОБА_2 покарання повною мірою відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винної та обставинам, які пом'якшують покарання. Судом першої інстанції при призначенні покарання враховані дані про особу: вчинення злочину вперше, позитивні характеристики, перебуває на обліку в облонкодиспансері з приводу раку правої молочної залози Т2 ст.3 кл.гр.2.

У зв'язку з цим суд вважає, що покарання, призначене ОСОБА_2 не є явно несправедливим внаслідок мякості, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляції прокурора про призначення більш суворого покарання -необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2012 року щодо засудженої ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора Ковальчука С.А. -без задоволення.