1-285/11 Про умисне вбивство, скоєне на грунті особистих неприязних відносин - 29.05.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_8- ОСОБА_9 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, на 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, - стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь останньої матеріальну шкоду в сумі 19 084 грн. 30 коп., моральну шкоду - 10 000 грн.

Вирішена доля речових доказів в порядку, визначеному ст. 81 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, -

вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 09 години 00 хвилин прийшовши в домоволодіння ОСОБА_10, яке розташоване по АДРЕСА_3, де той проживав разом з співмешканкою ОСОБА_11, щоб вияснити причини побиття ОСОБА_10 жителя АДРЕСА_4 ОСОБА_12, який доглядав за його онкохворим батьком, в дворі цього домоволодіння ОСОБА_10 не застав, а біля будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 зустрівся з ОСОБА_13, який під час розмови виразився на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою. Між ними на грунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла у бійку.

ОСОБА_6 в процесі сварки та бійки, маючи непрямий умисел на вбивство наніс неповнолітньому ОСОБА_13, два удари кулаком в лобно - височну частину голови, та два удари в верхню частину тулуба, спричинивши останньому згідно висновку судово-медичного експерта №670\1б черепно мозкову травму у вигляді 19-ти саден в лобно-скроневій області ліворуч, чотирьох саден в зовнішньо-верхній частині лівої виличної ділянки, садна на підборідді ліворуч, садна в підпідборідковій ділянці ліворуч, крововиливу в м'які покрови черепу в верхній частині лобної області ліворуч, крововиливу під м'які оболонки головного мозку мозочка та довгастого мозку, а також крововиливу в бокові шлуночки головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких на протязі 30 хвилин на місці скоєння злочину настала смерть потерпілого ОСОБА_13

В апеляціх прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, та постановити у справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 115 КК України у вигляді 14 років позбавлення волі. При цьому він покликається на те, що суд не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_6 вчинив злочин проти неповнолітнього, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, в стані алкогольного сп'яніння, вину у вчиненні злочину не визнав, не покаявся, не відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Представник потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в своїй апеляції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_6 і правильності кваліфікації його дій, порушує питання про зміну вироку суду в частині призначеного останньому покарання, з аналогічних зазначених прокурором підстав, з 8 років до 14 років позбавлення волі, як того вимагав в суді першої інстанції прокурор та потерпіла, врахувавши таку обтяжуючу його покарання обставину як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Поряд з цим вона просить змінити вирок в частині розв'язання судом цивільного позову потерпілої, підвищивши розмір моральної шкоди задоволеної судом першої інстанції з 10 тис. грн. до 80 тис. грн., посилаючись на те, що сума задоволеної моральної шкоди не рівнозначна ціні втраті юного життя і стражданням за дитиною тітки, яка фактично замінила матір.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про підтримання апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, думку потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9, які погодилася з вимогами прокурора, підтримавши при цьому свої апеляційні вимоги, пояснення засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7, які заперечили проти задоволення апеляційних вимог прокурора та представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та апеляція представника потерпілої ОСОБА_8- ОСОБА_9 підлягають до часткового з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_13. при обставинах, які викладені у вироку суду, ґрунтується на доказах, всебічно та повно досліджених судом і наведених у вироці, - і ніким не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України є вірною.

Проте, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_6 суд недостатньо врахував вимоги ст.ст. 65- 67 КК України, а саме ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що посягає на життя та здоров'я людини, внаслідок якого настала смерть неповнолітньої особи, а також дані додаткової експертизи № 6670/16 м/д від 02 листопада 2010 року з якої вбачається, що смерть ОСОБА_13 настала від закритої черепно-мозкової травми, отриманої внаслідок не кількох, а чисельних ударів по голові.

Крім того, місцевим судом не враховано, що від злочинних дій засудженого було позбавлено життя неповнолітньої особи, якій на момент смерті виповнилось 17 років.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що шкоду заподіяну потерпілій ОСОБА_8 внаслідок своїх злочинних дій засуджений ОСОБА_6 не відшкодував, намірів в майбутньому відшкодувати понесеної останньою збитки він також не виказав.

За таких обставин, на думку колегії суддів, наявні у справі позитивно характеризуючі особу дані та пом'якшуюча покарання ОСОБА_6 обставина, - щире каяття, за відсутності будь-яких обтяжуючих його покарання обставин, не дають достатніх підстав для призначення ОСОБА_6 покарання ближчого до мінімального, передбаченого санкцією ч.1 ст. 115 КК України.

Вищевказані обставини, які свідчать про суспільну небезпечність як самої особи засудженого ОСОБА_6, так і його злочинних дій, зумовлюють висновок про необхідність призначити йому покарання більш суворого, ніж призначив йому суд першої інстанції, - у вигляді 10 років позбавлення волі, що відповідатиме загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст.ст. 65- 67 КК України, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Твердження прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_8- ОСОБА_9 про неврахування судом першої інстанції обтяжуючої покарання ОСОБА_6 обставини - вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння є безпідставним, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні дані, які б підтверджували існування даної обставини, та які б судом першої інстанції під час розгляду справи не брались до уваги.

Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності, підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. При розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати розмір матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, з'ясувати, чи відшкодовано її до судового розгляду, навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, зарахувати суми, добровільно передані цивільному позивачеві і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Суд першої інстанції всупереч цих вимог в судовому засіданні належним чином не мотивував прийняте рішення щодо відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з цим вирішення судом цього питання при постановленні вироку також не може вважатися законним та обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів приймає до уваги, що внаслідок смерті ОСОБА_13., який хоча і не був сином цивільного позивача - потерпілої ОСОБА_8, проте перебував з нею в близьких родинних відносинах, оскільки майже з самого його народження опікувалася ним ОСОБА_8, в останньої після вказаних подій погіршився стан фізичного здоров'я, відбулися вимушені зміни у звичному способі життя, обмежилось спілкування з рідними.

З цих міркувань, приймаючи до уваги також те, що ОСОБА_13 проживав з ОСОБА_8, внаслідок чого вона, будучи особою пенсійного віку, залишилась проживати сама, колегія суддів вважає, що вирок в частині вирішення моральної шкоди підлягає зміні в бік збільшення стягнутої суми до 50 000 грн.

Враховуючи викладене, апеляції прокурора та представника потерпілої ОСОБА_8- ОСОБА_9 підлягають до часткового задоволення, а вирок суду першої інстанції в частині призначення засудженому ОСОБА_6 покарання і вирішення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди потерпілій ОСОБА_8 скасувати з постановленням у справі нового вироку.

В решті залишивши вирок суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_8- ОСОБА_9 задовольнити частково.

вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання і вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_8 скасувати і постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку у законну силу залишити попередній тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання рахувати з 20.08.2010 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнувши на її користь із засудженого ОСОБА_6 50 000 (п'ятдесят тисяч) заподіяної їй моральної шкоди.

В решті вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни.

вирок суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з дня вручення йому копії цього вироку.