Справа №11/2290/345/2012 року 

Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А.Л.

Категорія:ч.2 ст. 185 КК України 

Доповідач Бережний С.Д.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого -судді Бережного С.Д.,

суддів Бондар В.В., Суслова М.І.,

секретаря Рудого В.М.,

з участю прокурора Гаврилюк І.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2012 року, -

вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Самарканд, Узбекська РСР, громадянина України, українця, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні повнолітню доньку, не працюючого, раніше судимого вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року за ч.ч. 1,2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців:

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом частково складання, призначеного за цим вироком та попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом даного строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки в силу ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишено підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, на балансі якого перебувають зазначені решітки дощеприймальних колодязів, матеріальних збитків на суму 2 409,68 грн.

За вироком суду, ОСОБА_1 в період часу з 20.10.2011 року по 29.11.2011 року з метою заволодінням чужим майном, повторно вчинив ряд крадіжок решіток дощеприймальних колодязів на території м. Хмельницького.

Так, наприкінці жовтня 2011 року близько 16 год. ОСОБА_1, перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м. Хмельницького, таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що була встановлена неподалік рогу будинку вул. М. Залізняка, 22.

Згодом, через три дні, близько 16 год. ОСОБА_1 знову, перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м. Хмельницького, повторно, таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що була встановлена неподалік будинку №16 вул. М. Залізняка.

Крім того, через три дні після вчинення попередньої крадіжки ОСОБА_1 близько 17 год. знову, перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м. Хмельницького, повторно таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що знаходилась неподалік рогу будинків №12 та №14 по вул. М. Залізняка.

Також через чотири дні після вказаної вище крадіжки ОСОБА_1, близько 17 год. знову, перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м.Хмельницького, повторно таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що знаходилась неподалік будинку №12 по вул. М. Залізняка. Після цього, через два дні ОСОБА_1 близько 18 год., в чергове перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м. Хмельницького, повторно таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що знаходилась неподалік будинку №165 по вул. М. Рибалко.

В подальшому, ще через два дні ОСОБА_1 близько 18 год., перебуваючи в мікрорайоні «Озерна»м. Хмельницького, повторно таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що знаходилась на вул. М. Рибалко неподалік перехрестя з вул. П. Мирного.

ОСОБА_1 знову, через три дні, близько 18 год. повторно таємно викрав решітку дощеприймального колодязя розміром 45x90 мм., вартістю 344,24 грн., що була встановлена на вул. М. Рибалко неподалік кладовища, що розташоване біля перехрестя вул. М. Рибалко та Проспекту Миру.

Таким чином, ОСОБА_1 завдав комунальному підприємству по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, на балансі якого перебувають зазначені решітки дощеприймальних колодязів, матеріального збитку на суму 2 409,68 грн.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить вирок місцевого суду скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. При цьому, прокурор, не оспорюючи факту доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, стверджує, що судом не враховано те, що останній на шлях виправлення не став, будучи раніше судимим, повторно вчинив 8 крадіжок, негативно характеризується за місцем проживання.

вирок суду засудженим ОСОБА_1 та представником цивільного позивача не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку апеляції з посиланням на зазначені в ній доводи, засудженого ОСОБА_1 в її заперечення, провівши частково судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених злочинів відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами по справі.

Винність засудженого та кваліфікація його дій в апеляції не оскаржується.

Доводи апеляції прокурора про необхідність скасування вироку суду з підстав неправильного застосування кримінального закону, що потягло м'якість призначеного покарання, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 378 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадку неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Відповідно до ст. 372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу (2341-14) , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Так, на підставі ст. 65 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 квітня 2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу, стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали тощо.

Разом з тим, засудженому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише в тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, належно вмотивувавши свій висновок.

Проте, зазначені вимоги судом не були дотримані, оскільки при призначенні ОСОБА_1 покарання, суд не в повній мірі врахував обставини, які впливають на призначення покарання, що свідчить про незаконність та необґрунтованість вироку.

Як вбачається з вироку, судом враховано щире каяття, явку з повинною ОСОБА_1 і сприяння розкриттю злочину та слідству.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Разом з тим, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд переконливо не мотивував свого висновку, а надав перевагу даним про його особу, належним чином не врахував кількості вчинених злочинів, їх системності, небезпечності дій засудженого, що створюють реальні загрози для безпеки дорожнього руху під час керування автотранспортним засобом, особливо в нічний час.

Не врахована судом і та обставина, що ОСОБА_1 судимий вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року за ч.1, ч.2 ст. 185 КК України за вчинення тотожних злочинів.

Як вбачається з даних характеристики на ОСОБА_1, останній характеризується негативно, зловживає спиртними напоями.

Крім того, засуджений не вжив буд-яких заходів для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної своїми злочинними діями.

Ці обставини справи дають колегії суддів дійти висновку, що суд при призначенні покарання застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, що потягло неправильне звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України в даному випадку, що, згідно з п.2 ст. 371 КПК України є підставою для скасування вироку в цій частині.

Інших підстав для скасування чи зміни вироку в межах апеляції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити реальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, що буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 квітня 2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа, яка була звільнена від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2012 року стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, а саме: неправильного звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України -скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

вирок Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року відносно ОСОБА_1 виконувати самостійно.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд до набрання вироком чинності змінити.

Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання обчислювати з 23 травня 2012 року.

У решті вирок суду залишити без змін.

вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим -з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Бережний С.Д.