Справа № 0308/859/2012 

Провадження №11/0390/268/2012 

Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С. 

Категорія:ч.2 ст. 307 КК України. 

Доповідач: Матвієнко Н. В.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н. В.,

суддів - Лозовського А.О., Опейди В.О.,

при секретарі Партиці Р.М.,

з участю прокурора - Кухтей-Хілюк Л.В.,

засудженої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Луцького району, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2012 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка с. Сенкевичівка Горохівського району, жителька АДРЕСА_1, з початковою освітою (6 класів), не судима, -

- засуджена за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 2531 грн. 52 коп. судових витрат. Вироком вирішено долю речових доказів.

Даним вироком ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що у невстановлений слідством час та невстановленому місці незаконно придбала у

невстановленої особи 165,55 г особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який 29.08.2011 р., зберігаючи при собі, перевезла на вул. Козацьку в смт. Торчин Луцького району, де біля 16.40 год. незаконно збула ОСОБА_3 за 500 грн.

Вона ж, повторно у невстановлений час та невстановленому місці незаконно придбала у невстановленої особи 10,71 г особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який 09.09.2011р., зберігаючи при собі, перевезла на вул. Козацьку в смт. Торчин Луцького району де збула ОСОБА_3 за 100 грн..

Вона ж, повторно у невстановлений час та невстановленому місці незаконно придбала у невстановленої особи 4.90 г особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який 29.09.2011р., зберігаючи при собі, перевезла на вул. Козацьку в смт. Торчин Луцького району де безоплатно збула ОСОБА_3

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженої, просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 скасувати та постановити новий, яким призначити останній 6 років позбавлення волі. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого засудженою злочинів у сфері обігу наркотичних засобів при ознаці повторності, тому вважає що призначене судом покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджену ОСОБА_1 та її захисника, які заперечували апеляцію прокурора та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та провівши часткове судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах, і кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною, що не оспорюється в апеляції.

Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_1 покарання і застосування щодо неї ст. 75 КК України не відповідають ступеню тяжкості злочину та особі засудженої через м'якість, є безпідставними.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 та ухвалюючи рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином мотивував, які саме дані про її особу та пом'якшуючі покарання обставини дають підстави для висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання.

Як видно з матеріалів справи, хоча ОСОБА_1 вчинила злочин, який відноситься до категорії тяжких, однак вона на досудовому слідстві і в суді повністю визнавала себе винуватою у скоєному (а.с.95, 212), вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.153), працює (а.с.178,198), має на утриманні неповнолітнього сина 2000 року народження, якого вона виховує сама і який хворіє, в зв'язку з чим знаходиться на диспансерному обліку Торчинської районної лікарні (а.с.196,216).

Враховано судом і ряд пом'якшуючих покарання обставин, а саме - щире каяття ОСОБА_1 та активне сприяння у розкритті злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Таким чином, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України належним чином умотивоване і ґрунтується на законі.

Крім того, суттєвих негативних наслідків по справі не наступило, оскільки збут наркотичних засобів здійснювався під контролем.

Посилання прокурора в апеляції як на підставу м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання вчинення нею збуту наркотичних засобів неодноразово, тобто як на обставину, що обтяжує покарання, не ґрунтується на вимогах закону. Дана обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, вчиненого ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів, а покладення на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, дозволить здійснювати контроль з боку органів кримінально - виконавчої інспекції за поведінкою останньої. Тому відсутні підстави для скасування судового рішення внаслідок м'якості призначеного покарання ОСОБА_1, про що вказує прокурор в апеляції.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію помічника прокурора Луцького району, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.