колегія суддів палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Гладія С.В.,

суддів: Сілкової І.М., Балацької Г.О.

за участю прокурора Тертичного О.А.

при секретарі: Стеценко С.В.

захисника: ОСОБА_1,

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року,

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр-н України, неодружений, працюючий водієм СПД, раніше судимий:

- 20.05.2002 року за ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК;

- 23.04.204 року за ч. 2 ст. 296, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 17.05.2007 року за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 1 рік 15 днів позбавлення волі; -

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки та покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинення ряду корисливих злочинів, скоєних за наступних обставин.

05 січня 2010 року біля 15 годин 30 хвилин, знаходячись в магазині ТОВ «Евросеть ЦТ», розташованому в торговельному центрі «Білла» по пр-ту Маяковського, 85 у м. Києві, ОСОБА_2 за попередньою змовою з особами, які за вчинення даного злочину відбувають покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2010 року, групою осіб, повторно, таємно викрав мобільні телефони загальною вартістю 7 579, 99 грн., а саме: мобільний телефон «Самсунг GT-B5702» - вартістю 1998,33 грн.; мобільний телефон «Самсунг GT-B5722 Brown» - вартістю 2665,83 грн.; мобільний телефон «Самсунг SGH - 1900 WiTu 8 Gb» - вартістю 2915,83 грн., в подальшому розпорядившись ними на власний розсуд.

09.01.2010 року біля 19 годин ОСОБА_2, за попередньою змовою з тими ж особами, знаходячись в магазині «Евросеть ЦТ» по пр-ту Перемоги у м. Києві, групою осіб, повторно, таємно викрали мобільні телефони загальною вартістю 6 247,50 грн., а саме: мобільний телефон «LG-GD 510 Black» - вартістю 1665,83 грн.; мобільний телефон «LG-GD 510 Wine Red» - вартістю 1665,83 грн.; мобільний телефон «Самсунг SGH - 1900 WiTu 8 Gb» - вартістю 2915,83 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, без оспорення доведеності вини ОСОБА_2 та правильності юридичної оцінки його дій, ставиться питання про скасування вироку суду в частині обраного засудженому покарання у зв'язку з безпідставним на його думку застосуванням ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступені тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, внаслідок м'якості. З огляду на наведене просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Заслухавши доповідача, прокурора, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, про залишення вироку районного суду без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши часткове судове слідство і судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 і статті 301-1 цього Кодексу докази не досліджувалися, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані згідно до встановлених судом фактичних обставин по справі та пред'явленого обвинувачення, що ніким із учасників судового розгляду під сумнів не ставиться.

Щодо доводів прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчинених ним злочинів і особі засудженого внаслідок м'якості у зв'язку з безпідставним застосуванням до засудженого ст. 75 КК України та звільненням його від відбування покарання з випробуванням, то, на думку колегії суддів, вони є непереконливими.

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, особу засудженого, який раніше судимий, однак працює, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання - рецидив злочинів та щире каяття.

Саме виходячи з тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів, даних за його особу, суд, за альтернативності покарань зазначених в ч. 2 ст. 185 КК України, обрав йому покарання у виді позбавлення волі близьке до максимального, передбаченого санкцією вказаної статті, а з урахуванням того, що він працює, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, його каяття, прийшов до переконання, про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, і належним чином умотивувавши своє рішення, на підставі ст. 75 КК України, звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Обране ОСОБА_2 судом із застосуванням ст. 75 КК України покарання не суперечить загальним засадам та меті покарання, а тому підстав для скасування вироку в цій частині колегія суддів не вбачає.

При цьому, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, колегія суддів також виходить з того, що ОСОБА_2 не був ініціатором злочинів, з моменту їх скоєння пройшло більше двох років, останній, знаходячись в ході досудового слідства та судового розгляду справи на підписці про невиїзд, будь-яких правопорушень та злочинів не вчиняв, працевлаштувався, утворив сім'ю, має батьків пенсійного віку.

З огляду на наведене, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляд справи судом першої інстанції, - без задоволення.