Справа № 1/0910/18/2011 

Провадження № 11/0990/38/2012

Категорія ст. 199 ч. 2 України

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач Попович С.С.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича С.С.

суддів Іванів О.Й., Вилки С.С.

з участю секретаря Іванюк Л.Є.

прокурора Козаченко І.І.

захисника ОСОБА_2 засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду від 10 лютого 2011 року,-

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1., раніше судимого, востаннє вироком Коломийського міськрайонного суду від 13 вересня 2010 року за ст. ст. 190 ч. 2, 190 ч. 3, 355 КК України на 3 роки позбавлення волі, гр. України

визнано винуватим та засуджено :

на ст. 190 ч. 2 КК України - на два роки позбавлення волі

за ст. 199 ч. 2 КК України - на п»ять років позбавлення волі

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання - п»ять років позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Коломийського міськрайонного суду від 13 вересня 2010 року визначити остаточне покарання п»ять років і шість місяців позбавлення волі зарахувавши за правилами ст. 72 КК України частково відбуте покарання за попереднім вироком суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 14 січня 2011 року.

Запобіжний захід залишено попередньо обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця с. Микитинці Косівського району, жителя АДРЕСА_2 раніше не судимого, гр. України

визнано винуватим та засуджено :

за ст. 190 ч. 2 КК України - на один рік позбавлення волі

за ст. 199 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України на два роки і шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання - два роки і шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Відповідно до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів по справі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено та стягнуто з засуджених в солідарному порядку 5000 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 у користь НДКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 451 грн. 08 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи, а також стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з кожного у користь НДКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області по 1149 грн. 54 коп. витрат за проведення технічних експертиз.

За вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_3 засуджено за те, що вони повторно, за попередньою змовою, групою осіб зберігали, перевозили та збували підроблену національну валюту України у виді банкнот. А також повторно за попередньою змовою групою осіб вчинили шахрайство, тобто заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

І, зокрема, за те, що ОСОБА_3 26 жовтня 2009 року біля 01 год. 45 хв. будучи ініціатором вчинення злочину за попередньою змовою з ОСОБА_4 групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збуту наявної в нього підробленої національної валюти України у виді банкнот, на належному йому автомобілі марки ВАЗ моделі 21140, д. н. з. НОМЕР_1, заїхали на територію АЗС, що по вул. Шевченка в с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області, де ОСОБА_3 в салоні автомобіля надав ОСОБА_4 підроблену банкноту номіналом 200 грн. для придбання бензину, після чого останній збув банкноту оператору АЗС ОСОБА_6, заправивши автомобіль бензином на суму 80 грн..

09 листопада 2009 року в другій половині дня ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, з метою збуту підробленої національної валюти України, його автомобілем приїхали в АДРЕСА_3 разом зайшли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», та придбали товар на суму 150 грн., розрахувавшись з продавцем ОСОБА_7 підробленою банкнотою номіналом 200 грн..

Цього ж дня ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 з метою збуту наявних в нього підроблених грошових знаків приїхали в с. Верхній Ясенів Верховинського району, ОСОБА_3 біля 20 год. зайшов в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7», який належить ПП ОСОБА_8, що знаходиться на приліску Довга, та придбав товар на суму 70 грн., розплатившись підробленою банкнотою номіналом 200 грн..

В цей же день біля 21 год. засуджені за попередньою змовою, перебуваючи в с. Ільці Верховинського району, зайшли до магазину «Хмільник», який розташований в с. Ільці прилісок Флесівка, 1, де ОСОБА_3 придбав товар на суму 70 грн., розрахувавшись підробленою банкнотою номіналом 200 грн..

14 листопада 2009 року близько 05-06 год. засуджені за попередньою змовою, перебуваючи на промисловому ринку, що в с. Смодна Косівського району, діючи повторно та умисно, з корисливою метою придбали у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в»язані з вовни носки в кількості 27 пар на загальну суму 480 грн., за куплений товар ОСОБА_3 розрахувався підробленими банкнотами номіналом 200 грн. в кількості 2 шт. та двома купюрами по 50 грн..

В цей же день біля 06-07 год. засуджені, продовжуючи свої злочинні дії направлені на збут наявної підробленої національної валюти України, придбали у ОСОБА_11 сувенірні дерев»яні кухонні набори в кількості 10 штук, за даний товар ОСОБА_4 розрахувався підробленими грошима отриманими від ОСОБА_3, а саме, двома купюрами номіналом 200 грн., та купюрою номіналом 100 грн..

Крім того, засуджені придбали у ОСОБА_12 45 дерев»яних бокалів, за що ОСОБА_3 розрахувався підробленими грошовими знаками в сумі 600 грн. купюрами номіналом 200 грн..

02 грудня 2009 року близько 17 год. засуджені, діючи повторно за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою збуту підробленої національної валюти України, приїхали до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_8», що в АДРЕСА_4, де ОСОБА_3, передав дві підроблені купюри номіналом по 50 грн. ОСОБА_4, який придбав товар в ОСОБА_13 та розрахувався даними банкнотами.

Таким чином, засуджені за попередньою змовою групою осіб, діючи повторно та умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, зберігали та перевозили з метою збуту підроблену національну валюту України, а також збули 11 купюр по 200 грн., одну купюру номіналом 100 грн., та чотири купюри номіналом 50 грн. на загальну суму 2500 грн..

Крім того, 05 листопада 2009 року ОСОБА_3, будучи організатором вчинення злочину, за попередньою змовою з ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів надав останньому підроблені грошові кошти в сумі 5 тис. 400 грн. для купівлі телят у ОСОБА_5. Після чого біля 11 год. ОСОБА_4, приїхавши до господарства ОСОБА_5 домовився з ним про придбання худоби за ціною 5 тисяч грн.. Того ж дня о 18 год. ОСОБА_4 купив в потерпілого двоє телят за ціною 5000 грн., розрахувавшись підробленими банкнотами. Заволодівши чужим майном ОСОБА_4 продав двоє телят ОСОБА_14 за ціною 4200 грн., а за виручені гроші від продажу ОСОБА_3 придбав колеса до свого автомобіля. Вказаним злочином засуджені спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5000 грн..

Засуджений ОСОБА_3 у зміненій апеляції просить пом'якшити йому покарання, мотивуючи свою позицію тим, що він на даний час повністю визнав свою вину, має на утриманні неповнолітню дитину.

В частині засудження ОСОБА_4 вирок суду ніким не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого який доводи апеляції з доповненнями підтримав, просить пом'якшити йому покарання, враховуючи, що три місяці перед його арештом дружина, з якою він шлюб розірвав, виїхала невідомо куди, а дитину залишила йому, після його арешту дитину утримує його мати, захисника ОСОБА_2 котрий доводи апеляції підтримав, просить пом»якшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України, думку прокурора, котрий вважав, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає, провівши судове слідство у частині дослідження доказів, що мають значення при призначенні покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід задовольнити.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

В частині встановлення фактичних обставин, кваліфікації діянь засуджених та їх винуватості у вчиненні зазначених злочинів, вирок ніким не оскаржено і тому в цій частині він не переглядається оскільки відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстави для призначення більш м»якого покарання ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, визначаються ст. 69 цього Кодексу.

Ст. 69 КК України, про застосування якої просить апелянт, передбачає, що за наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд не врахував як пом»якшуючу покарання обставину того факту, що у нього є на утриманні неповнолітня дитина, про таке не вказано навіть у анкетних даних, хоч у попередньому вироку, що долучений до матеріалів справи, зазначено, що у ОСОБА_3 є на утриманні неповнолітня дитина. Цю обставину суд упустив.

В ході апеляційного розгляду долучено до справи акт обстеження господарства матері ОСОБА_3 від 03 квітня 2012 року, котрий підтверджує, що в господарстві ОСОБА_15 дійсно проживає її онук ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4. Долучено також і копію свідоцтва про народження дитини. Що в сукупності підтверджує позицію засудженого щодо перебування в даний час на його утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4.

Оскільки дана обставина не була врахована судом першої інстанції при призначенні покарання, то її слід врахувати в даний час.

При цьому колегія суддів виходить з того, що обставинами котрі слід врахувати при призначенні покарання є повне визнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєному, що він позитивно характеризується, є утриманцем свого неповнолітнього сина.

І з врахуванням всіх цих обставин слід прийти до висновку, що у сукупності вони дійсно значно пом»якшують призначення йому покарання за скоєне та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і з врахуванням особи винного є підстави застосувати щодо нього ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ст. 199 ч. 2 КК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 у зміненому вигляді задовольнити.

Вирок Косівського районного суду від 10 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 змінити, пом»якшивши йому призначене покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. ст. 190 ч. 2, 199 ч. 2 КК України з призначенням покарання :

за ст. 190 ч. 2 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі

за ст. 199 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки позбавлення волі

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання - чотири роки позбавлення волі

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та покарання призначеного за вироком Коломийського міськрайонного суду від 13 вересня 2010 року визначити ОСОБА_3 остаточне покарання - чотири роки три місяці позбавлення волі.

В решті вирок суду щодо ОСОБА_3 залищити без зміни.

На ухвалу протягом трьох місяців з часу її проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Повний мотивований текст ухвали буде проголошено 10 квітня 2012 року о 09 год. 30 хв..