11-1067/11 Про хуліганські дії та грабіж, скоєний групою осіб у стані алкогольного сп'яніння - 29.03.2012 Прийняття

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді Кадегроб А.І.,

суддів Онуфрієва В.М., Яковлєвої С.В.,

за участю секретаря Зубріцької І.В, ОСОБА_2,

за участю прокурора Єрьоменка О.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

законних представників неповнолітніх

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_10 та в його інтересах законного представника ОСОБА_7, на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, із базовою загальною середньою освітою, студента Олександрійського політехнічного коледжу, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, не одруженого, із не закінченою базовою загальною середньою освітою, навчається в Олександрійському ЗНЗ 1-3 ступенів № 6, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_10 виправданий за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працює, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст. 198 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_12 призначено покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця та жителя АДРЕСА_6, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, навчається в Олександрійському політехнічному коледжі, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_11 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину. На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Суд визнав винними та засудив ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за те, що вони 27.10.2009 року близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля смітника, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_7, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно побили ОСОБА_13, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, при цьому нанесли йому по декілька ударів ногами в різні частини тіла, в результаті чого заподіяли тілесні ушкодження у вигляді: саден та синців на тілі, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після того, ОСОБА_14 зняв з потерпілого ОСОБА_13 куртку, вартістю 225 грн., в якій знаходилися портмоне, вартістю 28 грн. 50 коп. із грошима в сумі 70 грн., мобільний телефон «Алкатель», вартістю 322 грн. із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., а всього викрав майна на загальну суму 670 грн. 50 коп. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 27.10.2009 року після 20.00 год., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля смітника, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_7, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно побили ОСОБА_15, який проходив мимо зазначеного смітника і, виявивши на землі ОСОБА_13 та намагався надати тому медичну допомогу і, зокрема, збили останнього з ніг та нанесли по декілька ударів ногами в різні частини тіла, в результаті чого заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді: забою грудної клітини й правого плечового суглобу, синців і саден на тілі, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після побиття потерпілого ОСОБА_9 відкрито викрав барсетку, яка випала з рук потерпілого ОСОБА_15, вартістю 110 грн. 50 коп. в якій знаходилися гроші в сумі 1100 грн. З викраденим з місця вчинення злочину зник викраденим розпорядився на власний розсуд, роздавши частину грошей іншим підсудним, в тому числі ОСОБА_12 100 грн., а іншу частину залишивши собі.

Крім того, 07.11.2009 року близько 23.30 год., ОСОБА_10 та ОСОБА_16, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку АДРЕСА_8, грубо порушуючи громадський порядок,проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно нанесли по декілька ударів руками і ногами в область голови та обличчя ОСОБА_17, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців на обличчі, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких.

Суд виправдав, по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_15, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ст. 186 ч.2 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину, а дії ОСОБА_12 перекваліфікував з ч.2 ст. 186 КК України на ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації /відмивання/ доходів, одержаних злочинним шляхом.

Прокурор в апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції і постановити новий вирок, яким визнати винними та призначити покарання ОСОБА_11, ОСОБА_12 за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі, кожному. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 4 роки позбавлення волі, кожному. ОСОБА_10 визнати винним за ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_16 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України призначити 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити 5 років 6 місяців позбавлення волі, посилаючись на те, що, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 безпідставно виправдані за ст. 186 ч.2 КК України по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_15 Дії ОСОБА_18 по вказаному епізоду неправильно перекваліфіковані із ст. 186 ч.2 КК України на ст. 198 КК України. Призначене покарання ОСОБА_10 за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі та ОСОБА_9 за ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 186, 70 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі є мяким.

В апеляції засуджений ОСОБА_10 просить призначене йому покарання, не повязане із позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України, посилаючись на те, що злочин ним скоєно в неповнолітньому віці, шкода потерпілим відшкодована.

В своїй апеляції законний представник засудженого ОСОБА_10, ОСОБА_7, просить призначити засудженому покарання не повязане із позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України, посилаючись на те, що злочин скоєно ним в неповнолітньому віці, матеріальна шкода відшкодована, свою вину він визнав повністю та розкаявся у вчиненому.

Провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в обсязі дослідження доводів викладених в апеляції прокурора, допиту засуджених та дослідження характеризуючих даних на них, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого ОСОБА_10 та в а в його інтересах законного представника ОСОБА_7, захисника адвокатат ОСОБА_3, які підтримали апеляції засудженого та законного представника, засудженого ОСОБА_11 та в його інтересах законного представника ОСОБА_8 та захисника адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляцію ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_18 та в його інтересах законного представника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_16 та в його інтересах законного представника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4, звіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції слід задовольнити частково, а вирок суду першої інстанції слід скасувати, з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи досудове слідство по ній проведено із дотриманням вимог ст. 22 КПК України.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_10 свою вину визнав повністю та пояснив, що 27.10.2009 року, в вечірній час, біля смітника, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_7, він із ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 випили по пляшці пива, потім пішли гуляти і зустріли дівчат з якими разом пили пиво. Коли повернулись в черговий раз з магазину, побачили чоловіка, як потім дізналися прізвище його - ОСОБА_13, який висловлювався на їх адресу та адресу дівчат, брутальною нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_9 підбіг до ОСОБА_13 вдарив його та збив з ніг, а потім вони втрьох також підбіли до ОСОБА_13 та нанесли йому по декілька ударів ногами в різні частин и тіла і відійшли. Біля ОСОБА_13 залишився ОСОБА_9, який зняв з нього куртку. Вони не домовлялися грабувати цього чоловіка, а лише хотіли захистити дівчат. ОСОБА_9 перевірив куртку чоловіка, виявив гаманець і паспорт. Куртку поклав на лавочку біля дівчат. Коли до ОСОБА_13 підійшов інший чоловік, як пізніше він взнав прізвище його - ОСОБА_15, і нагнувся, ОСОБА_9 запропонував побити і його та першим побіг до нього. Потім підбігли він інші та інші засуджені та збили потерпілого з ніг. Били ОСОБА_15 ногами всі в чотирьох по різних частинах тіла десь з хвилину. Після чого потерпілий встав і почав втікати. Він та ОСОБА_12 догнали його і знову збили з ніг. В цей час підбігли ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і вони знову в чотирьох нанесли потерпілому ногами по декілька ударів в різні частини тіла, в результаті чого у потерпілого із рук випала барсетка. Потім, вони втрьох повернулися до лавочки, а ОСОБА_9 забрав куртку і вони побігли до автостоянки, де ОСОБА_9 відкрив барсетку, в якій були документи та гроші і дав йому та іншим по 100-150 грн.

Крім того, 07.11.2009 року близько 23.30 год., він із ОСОБА_16, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку АДРЕСА_8, безпричинно нанесли ОСОБА_17 по декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла.

ОСОБА_9 вину визнав повністю і підтвердив показання ОСОБА_10 по обставинах побиття потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_15 та заволодіння їхнім майном та обставинах побиття ОСОБА_17

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вину визнали повністю і підтвердили показання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 по обставинах побиття потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_15 та заволодіння їх майном.

Незважаючи на повне визнання вини підсудними в скоєні інкримінованих їм злочинів їх вина повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами і, зокрема:

По епізодам вчинення хуліганських дій та пограбування ОСОБА_13 та ОСОБА_19

Показаннями потерпілого ОСОБА_13, який пояснив, що 27.10.2009 року близько 20 год., коли йшов в сторону будинку АДРЕСА_9, відчув удар в спину від якого впав на землю і втратив свідомість. Коли прийшов до тями поряд нікого не було. На ньому не було куртки, в якій знаходився паспорт на його імя із довідкою з онкологічного диспансеру, портмоне якому були гроші 70 грн., мобільний телефон «Алкатель»із сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар»/Т.1, а. 225-226/.

Показаннями потерпілого ОСОБА_15, який пояснив, що 27.10.2009 року близько 20 год., проходячи поблизу смітника, біля будинку АДРЕСА_9, почув стогін чоловіка. Підійшов до нього та нахилився і в цей момент почув крик хлопців: «Що трапилося?». Він не встиг піднятися, як підбігли двоє хлопців та збили його з ніг. Потім підбігли інші двоє і мовчки били його ногами. Він захищався барсеткою, говорив, що не чіпав чоловіка. Коли перестали бити підвівся і почав тікати. Його знов наздогнали, ударили по ногах та рукою в плече після чого він знову впав і його знову били. Метрів за 1,5 він побачив барсетку. Хтось із хлопців підійшов і взяв її. Двоє пішли, а його ще продовжували бити. Оскільки було темно, бачив лише силуети. В барсетці були три звязки ключів, документи на автомобіль, візитки, гроші 500 грн. біля документів, а 600 грн. в іншому відділенні.

Показаннями свідка ОСОБА_20 яка пояснила, що 27.10.2009 року близько 20 год., вона із знайомими перебувала на лавочці за метрів 25-35 від смітника, біля будинку АДРЕСА_9. Під час того, як ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ходили до магазину, до них підходив незнайомий чоловік, в стані алкогольного спяніння, як пізніше взнала прізвище його - ОСОБА_13, який чіплявся до них та лаявся. Коли хлопці повернулися, ОСОБА_13 відійшов, але продовжував лаятися. Вона розповіла хлопцям про те, що сталося. Першим до чоловіка підбіг ОСОБА_9 та наніс декілька ударів, а потім били всі четверо. Коли хлопці повернулися, то у когось з них здається у ОСОБА_16 була куртка. Поклали її на лавку. В цей момент до ОСОБА_13 підійшов інший чоловік, як пізніше взнала прізвище його - ОСОБА_21, і налилився, але в цей час до нього підбігли хлопці, збили з ніг та побили, після чого повернулися з барсеткою і пішли в напрямку залізниці.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_22

Оголошеними в судовому засіданні суду першої інстанції показаннями свідка ОСОБА_23, який пояснив, що коли ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 прийшли до лавки, на якій сидів він та дівчата, то від них був запах перегару. Потім хлопці ходили до магазину. Перший раз повернулися з пивом. Кожен випив по 0,5 л пива. Коли вони вдруге пішли до магазину, то до дівчат підійшов незнайомий чоловік, як пізніше він взнав прізвище його - ОСОБА_13, який почав чіплятися до них. Потім він, ОСОБА_23, бачив, що ОСОБА_24 відійшов в сторону смітника і до лавки підійшли хлопці. Хтось з дівчат почав скаржитися на ОСОБА_13 ОСОБА_9 сказав, що вони підуть і розберуться з ним і пішов в сторону ОСОБА_13 Інші хлопці пішли за ним. ОСОБА_9 першим вдарив ОСОБА_13 і той впав. Підійшли інші хлопці і разом били ОСОБА_13 ногами. Потім троє відійшли на метрів 5-6, а ОСОБА_9 залишився біля ОСОБА_13 і зняв з нього куртку, після чого наздогнав інших хлопців біля лавки. Там ОСОБА_9 перевірив кишені куртки, знайшов гаманець чорного кольору розмірами приблизно 15х10 см, в якому було 4 грн. Також з гаманця забрав візитку таксі «Вітас». В цей момент до ОСОБА_13 підійшов інший чоловік, як пізніше взнав прізвище його - ОСОБА_21, і нахилився, а ОСОБА_9.в цей момент відразу побіг в сторону нього та наніс удар в область грудей, від чого потерпілий упав. Потім, підбігли інші хлопці і вони вчотирьох нанесли по декілька ударів потерпілому ногами руками в різні частини тіла. Після чого, потерпілий почав тікати. Через декілька хвилин до лавки підійшов ОСОБА_9, у якого в руках була барсетка. Слідом підійшли інші хлопці. ОСОБА_9 взяв з лавки куртку і з барсеткою та направився в сторону автостоянки, а інші хлопці пішли за ним /Т. 1, а. 209-213/.

Крім того вина засуджених по вказаним епізодам підтверджується:

- Протоколом огляду місця події 27.10.2009 року, яким оглянуто та зафіксовано обстановку поблизу будинку АДРЕСА_7, та підтверджено наявність контейнерів для сміття та ґрунтової дороги повз них /Т.1, а. с. 5-6/.

- Актом судово-медичного дослідження № 1083 від 02.11.2009 року та висновком судово-медичного експерта № 1103 від 06.11.2009 року, згідно яких у ОСОБА_15 виявлені легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я у вигляді: забою грудної клітини і правого плечового суглобу, синця 7х5 см в ділянці шкіри лівого плеча, аналогічних синців по передній поверхні грудної клітини зліва в верхній частині 4х3 см, по передній поверхні грудини 3х2 см, в ділянці шкіри правого стегна в кількості 2-х до 7х4 см, в ділянці шкіри правої гомілки в верхній частині 6х5 см, по тильній поверхні лівої кисті 5х5 см; на слизовій лівої щоки 1х1 см, садна 2х2 см по передній поверхні лівого колінного суглобу, садна 1,5х1 см по передній поверхні лівої гомілки в верхній частині. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, не менше ніж від 10 локальних ударів, не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту на площину чи виступаючі предмети /Т.1, а.с. 18-19, 29-31/.

- Актом судово-медичного обстеження № 1093 від 04.11.2009 року та висновком судово-медичного експерта № 1137 від 17.11.2009 р., згідно яких у ОСОБА_13 виявлені легкі тілесні ушкодження в вигляді: синців 14х9 см в ділянці шкіри крила тазу зліва, 3х2 см в ділянці шкіри лівої лопатки в верхній частині, 4х4 см в ділянці шкіри правого ока, 5х3 см в ділянці шкіри лівої вушної раковини; садна 4х2 см в ділянці шкіри лоба справа, 4-х саден розмірами до 8х1,5 см в ділянці шкіри тімя. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів не менш ніж від 9 локальних ударів, не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту /Т. 1, а. 90-91, 116-117/.

- Протоколом огляду місця події від 30.10.2009 року згідно якого на території поблизу автостоянки «Корд», розташованої по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрії, між залізобетонними плитами були виявлені та вилучені: барсетка, в якій були медична довідка, посвідчення водія на імя ОСОБА_15, техпаспорт на автомобіль ЗАЗ, страховий поліс, сертифікат відповідності, паспорт громадянина України на імя ОСОБА_13, ідентифікаційний код та довідка на його імя, талон; куртка з тканини сірого кольору /Т.1, а.с. 96/.

По епізоду вчинення хуліганських дій стосовно ОСОБА_17

Показаннями потерпілого ОСОБА_17 який пояснив, що 07.11.2009 року після 23год., поблизу будинку АДРЕСА_7 його безпричинно побили ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Показаннями свідка ОСОБА_25 який пояснив, що поблизу будинку АДРЕСА_7 він, ОСОБА_28 та ОСОБА_26 зустрілися з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які запросили їх на день народження до ОСОБА_22, розповіли їм, що побили 2 чоловік та щось забрали. На дні народження всі хлопці пили горілку. Потім пішли прогулятися. Поблизу будинку АДРЕСА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спочатку побігли за одним чоловіком, але не наздогнали його. Потім натрапили на іншого чоловіка. Хтось ударив чоловіка в спину. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 били чоловіка, який стояв, руками в верхню частину тіла. Свідок стояв за 2-3 м від них, чоловіка на бив, не чув, щоб підсудні вимагали у потерпілого телефон. Припинили бити, коли підійшли 4 чоловіки та запитали, за що бють потерпілого. ОСОБА_9 відповів, що він заслужив. Потім ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кудись зникли, а їх трьох ці чоловіки затримали, але пізніше відпустили. Коли вони повернулися в гуртожиток, то підсудні були уже там.

Таким чином, суд першої інстанції правильно, по епізодам вчинення хуліганських дій 27.10.2009 року відносно ОСОБА_13,ОСОБА_15 та ОСОБА_17, дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. При цьому суд обґрунтовано виходив з того, що особлива зухвалість полягає в заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень.

Також суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_9 по епізодам відкритого викрадення майна у ОСОБА_13 та ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Разом із тим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції по епізоду відкритого заволодіння майна у ОСОБА_15 неправильно перекваліфіковані дії ОСОБА_12 із ст. 186 ч.2 КК України на ст. 198 КК України, а також безпідставно виправдані по епізоду відкритого заволодіння майна у ОСОБА_15 за ст. 186 КК України, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, за відсутністю в їх діях складу злочину.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дії по вказаному епізоду необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки, як на досудовому слідстві та і в судовому засіданні достовірно встановлено, що як у ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із хуліганських мотивів побили ОСОБА_15 і всі вони бачили, як до, так і під час побиття, в руках потерпілого барсетку, а після побиття останнього бачили як ОСОБА_9 підняв барсетку. При цьому спостерігали за оточуючою обстановкою у безпосередній близькості від ОСОБА_9 та перешкоджали потерпілому чинити активний опір, а коли той приніс барсетку, то викрадене розподілили міжсобою, що вказує на їх попередню змову на відкрите викрадення майна у потерпілого ОСОБА_27 Таким чином, колегія суддів вважає, що дії засуджених охоплюються єдиним умислом, узгоджуються між собою та направлені на досягнення єдиного результату відкритого викрадення майна належного потерпілому та спричиненням йому у звязку із цим тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_9, на думку колегії суддів, судом першої інстанції в повному обсязі враховані характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного і обставини, що помякшують та обтяжують його покарання, а також врахована його більш активна роль у вчиненні вказаних злочинів. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в цій частині.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скоїли злочин в неповнолітньому віці, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 також на час розгляду апеляційною інстанцією є неповнолітніми, по місцю проживання та навчання характеризуються виключно позитивно, повністю відшкодували завдані збитки потерпілим, потерпілі до них претензій не мають, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, а також враховуючи те, що з моменту скоєння злочину до моменту розгляду справи в апеляційному суді підсудні продовжують навчання, позитивно характеризуються по місцю навчання та роботи, а тому колегія суддів вважає що на даний момент вони не є суспільно-небезпечними для суспільства і вважає за можливе звільнити їх від відбуття покарання, із застосуванням ст.75КК України з випробуванням, з іспитовим строком.

Згідно вимог ст. 372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу (2341-14) , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок мякості, так і суворості.

Доводи апеляції прокурора щодо мякості призначеного покарання засудженим і не врахування судом першої інстанції всіх обставин по справі не знайшли свого обєктивного підтвердження дослідженими судом апеляційної інстанції матеріалів справи, інших доводів суду не представлено.

В ході судового слідства в апеляційній інстанції захисники підсудних надали суду квитанції про сплату матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_17, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

Апеляцію прокурора який затверджував обвинувальний висновок, задовольнити частково.

Апеляцію засудженого ОСОБА_10 та в його інтересах законного представника ОСОБА_7, задовольнити.

вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2010 року по епізоду відкритого заволодіння майна у ОСОБА_15 від 27 жовтня 2009 року стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у частині їх виправдання за ст. 186 ч.2 КК України та перекваліфікації дій ОСОБА_12 із ст. 186 ч.2 КК України на ст. 198 КК України в частині призначення їм покарання та в частині задоволення цивільного позову про стягнення моральної та матеріальної шкоди з підсудних на користь потерпілого ОСОБА_13 - скасувати.

Визнати винними ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_15 27 жовтня 2009 року за ст. 186 ч.2 КК України.

Призначити покарання:

ОСОБА_10 за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_10 засудженим за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_10 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_11 за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі

Вважати засудженим ОСОБА_11 за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим призначити 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_12 за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

Вважати засудженим ОСОБА_12 за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим призначити 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_12 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 2 роки.

Запобіжні заходи ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, залишити без зміни підписка про невиїзд, а ОСОБА_9 тримання під вартою.

В решті вирок залишити без зміни.

вирок може бути оскаржено до колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_9 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.