Справа № 11-234/2012 

Головуючий у першій інстанції Кутурланова Є.В.

Категорія: ч. 2 ст. 296 КК України

Доповідач апеляційної інстанції Кателін В.П.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Кателіна В.П.

суддів: Пустовара М.Л., Олещук Т.Л.

за участю:

прокурора: Іванова А.М.

засудженого: ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 засуджено:

- за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з зарахуванням до строку відбування покарання, строк тримання під вартою в період з 09.02.2010 року по 11.02.2010 року у відповідності до ст. 72 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 27.08.2008 року Корабельним районним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 510 грн;

- 04.06.2009 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробовуванням з іспитовим строком - 2 роки

засуджено:

- за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Корабельного суду м. Миколаєва від 04.06.2009 року. Остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який навчається у Херсонському державному морському інституті, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_3, засуджено:

- за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим на 1 рік, з покладанням на останнього певних обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином 428 грн. 95 коп. і в рахунок моральної шкоди - 3000 грн.

За вироком суду першої інстанції, 23.01.2010 року, близько 2 годин 30 хвилин, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за проханням їх спільного знайомого ОСОБА_10 прийшли до бару «Кабачок», що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтнвий 319-Г, де ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_7 і ОСОБА_6 про те, що в даному барі між ним та незнайомим йому громадянином виник словесний конфлікт.

Після чого ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зайшли до приміщення бару, підійшли до столу, за яким відпочивав ОСОБА_11 та невстановлена особа.

Маючи умисел на вчинення хуліганських дій, і бажання заступитися за честь ОСОБА_10, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи суспільними нормами поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності відпочиваючих в барі громадян, ОСОБА_7 наніс невстановленій особі удар пивним бокалом по голові, внаслідок чого останній упав на підлогу, а ОСОБА_6 намагався нанести удар ногою ОСОБА_11., який відвернувся від удару. Після чого ОСОБА_6 схопив стілець, і питався нанести удар ОСОБА_11, однак був зупинений громадянином ОСОБА_12.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, стали перекидати столи в приміщенні, кидати у відвідувачів бару пивні бокали та стільці, в результаті чого було пошкоджено та знищено майно бару, на суму 390 грн. Своїми неправомірними діями засуджені спричинили власнику бару ОСОБА_13 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 21.02.2010 року, близько 2.00 години, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні диско-бару «Дискус», що розташований на другому поверсі ДК «Металург» за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 321, діючи з хуліганських мотивів, з єдиним умислом, що супроводжувалося особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи нормами поведінки в суспільстві, стали наносити потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_9 удари руками та ногами по голові та тулубу, від яких потерпілий ОСОБА_9 втратив свідомість.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8, потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в області шиї, забою м'яких тканин обличчя, садна на шиї, забій грудної клітини, які за ступенем тяжкості відносяться до категорій легких тілесних пошкоджень, а потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні пошкодження у вигляді: струсу головного мозку, рани, забої м'яких тканин голови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.12.2011 року змінити. Пом'якшити йому призначене судом покарання, застосувавши вимоги ст. 75 КК України. Вважає, що покарання призначене судом несправедливим внаслідок його суворості. Посилається на порушення судом вимог ст. 65 - 67 КК України та положень Постанови №7 Пленуму ВСУ «про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року (v0007700-03) (із змінами) відповідно до яких, призначаючи покарання, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону і зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочинну, дані про особу винного, а також обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

В апеляції та доповненнях до неї, засуджений ОСОБА_6 також просить пом'якшити покарання призначене йому судом першої інстанції, застосувавши вимоги ст. 69 КК України. Посилається на суворість призначеного йому покарання, а також залишенням судом поза увагою його щире каяття, визнання своєї вини, те, що він не був ініціатором вчинення злочину і не вчиняв активних дій. Зазначив також, що погіршився стан його здоров'я, що потребує постійного медичного нагляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_7 і захисника в його інтересах, в підтримку апеляції, захисника ОСОБА_5, в підтримку апеляції засудженого ОСОБА_6, думку прокурора який вважає вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про наявність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненому злочині за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана належна правова оцінка.

У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_7 і ОСОБА_6 частково визнали себе винним в скоєнні хуліганських дій.

В апеляціях засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 свою вину визнали і просили тільки пом'якшити їм покарання призначене судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії засуджених за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Покарання ОСОБА_7, та ОСОБА_6 судом призначено у відповідності до вимог ст. 65-67, КК України (2341-14) , врахувавши характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, а також особу засуджених:

- ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів, на даний час ніде не працює, негативно характеризується за місцем проживання.

- ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин в період іспитового строку, негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працює.

Суд вірно визнав в якості пом'якшуючих покарання обставин, молодий вік засуджених, відшкодування засудженими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди, завданої злочином, а в якості обтяжуючих покарання обставин суд вірно визнав - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Доводи апелянтів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо обставин, які пом'якшують покарання, а судом не було взято до уваги, є безпідставними.

Судом першої інстанції при призначені покарання засудженим було враховано обставини, які пом'якшують покарання, так і обставини, які обтяжують покарання.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду першої інстанції, і звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробовуванням, на підставі ст. 75 КК України, як просить засуджений в своєї апеляції, а також пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_6 з застосуванням ст.. 69 КК України (2341-14) . Призначене покарання засудженим є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року - без зміни.