11/0390/121/12 Про безпідставне нарахування та отримання головним бухгалтером сільської ради надбавки за вислугу років як державний службовець - 24.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Горохівського районного суду від 28 листопада 2011 року, яким, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Бистровиця Горохівського району, жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, із професійно-технічною освітою, одружену, пенсіонерку, несудиму-

виправдано за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України за відсутністю в її діях складу злочину,-

ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що, перебуваючи на посадах головного спеціаліста по бухгалтерському обліку з 22.04.2003 року по 28.04.2006 року, головного бухгалтера з 28.04.2006 року по 04.02.2011 року Скобелківської сільської ради в с.Скобелка Горохівського району у службовому кабінеті сільської ради, діючи всупереч вимогам Закону України "Про державну службу" (3723-12) , згідно з яким надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років -15, понад 10 років –20, понад 15 років –25, понад 20 років -30, понад 25 років -40 відсотків; п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 року №1049 (1049-93-п) "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади", відповідно до якої працівникам, прийнятим на конкурсній основі, надбавка за вислугу років виплачується з дня прийняття на роботу у разі наявності стажу роботи, який дає право на одержання надбавки, а працюючим –з дня їх атестації; порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (283-94-п) , згідно з яким час роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії при сільській раді до стажу державної служби не зараховується, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з травня 2003 року по лютий 2006 року безпідставно нараховувала та отримувала надбавки за вислугу років як державний службовець, хоча права на це не мала.

У вищевказаний період вона незаконно заволоділа бюджетними коштами у вигляді надбавки за вислугу років в загальній сумі 2092,93 грн.

У подальшому, в період з березня 2006 року по грудень 2010 року ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно продовжувала нараховувати для себе у завищеному розмірі надбавки за вислугу років як державний службовець, внаслідок чого заволоділа бюджетними коштами на загальну суму 11662,53 грн.

Крім того, внаслідок умисного проведення безпідставного нарахування та виплати в період з січня 2004 року по грудень 2010 року надбавки за вислугу років, ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом березня 2006 року-травня 2009 року незаконно нарахувала та отримала надбавку за інтенсивність на загальну суму 2746,86 грн., протягом 2006-2009 років матеріальну допомогу в розмірі 2235,17 грн., протягом січня 2004 року по грудень 2010 року премію на загальну суму 3910,04 грн., тобто заволоділа бюджетними коштами на загальну суму 8892,07 грн.

Отже за період з травня 2003 року по грудень 2010 року ОСОБА_3 незаконно заволоділа бюджетними коштами у вигляді надбавок за вислугу років, за інтенсивність, премій, матеріальної допомоги на загальну суму 22647,53 грн., спричинивши матеріальну шкоду державним інтересам в особі органу місцевого самоврядування Скобелківської сільської ради на цю ж суму та скоїла злочин, передбачений ч.2 ст. 191 КК України.

Також ОСОБА_3 всупереч вимогам законодавства, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, за період часу з травня 2003 року по грудень 2010 року внесла до офіційних документів-відомостей нарахування та виплати заробітної плати завідомо неправдиві відомості про розмір належної їй надбавки за вислугу років, за інтенсивність, премій, матеріальної допомоги у вищевказаному розмірі, тобто вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції зазначає, що мотиви рішення суду про те, що на території Скобелківської сільської ради була утворена та функціонувала централізована бухгалтерія, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, є необґрунтованими.

Так, рішенням виконкому Горохівської районної Ради депутатів трудящих №12 від 12.01.1969 року "Про затвердження штатів централізованих бухгалтерій при відділі народної освіти, сільських, селищних Радах депутатів трудящих"при сільських, селищних Радах депутатів трудящих Горохівського району, в тому числі і Скобелківській сільській раді, було утворено централізовані бухгалтерії та затверджено їх штат в кількості 21 штатної одиниці, зокрема і штатна одиниця при Скобелківській сільській Раді.

Відсутність рішення, яке дублювало вищезазначене рішення Горохівської районної ради у Скобелківській сільській раді не дає підстав вважати, що воно було проігноровано посадовими особами Скобелківської сільської ради та не було виконано, хоча при інших сільських радах централізовані бухгалтерії були утворені та функціонували.

Крім того, на підставі рішення від 12.01.1969 року до штату централізованої бухгалтерії при Скобелківській сільській раді було введено одну штатну одиницю бухгалтера в той час, як штат апарату даної сільської ради складався з таких посад як голова сільської ради, секретар і прибиральниця.

У матеріалах справи є окремий штатний розпис централізованої бухгалтерії сільської ради зі штатом бухгалтер (а.с.411, 415, 417, 419, 421, 423, 425).

Отже на момент прийняття на роботу ОСОБА_3 на 27.04.1979 року вона була прийнята на посаду бухгалтера централізованої бухгалтерії при Скобелківській сільській раді. Наявний у трудовій книжці ОСОБА_3 запис №9 від 27.04.1979 року виконавчого комітету Скобелківської сільської ради: "Прийняти на роботу бухгалтером ОСОБА_3 з 23 квітня 1979 року було вчинено лише в серпні 2003 року на підставі рішення №8 від 27.04.1979 року виконкому Скобелківської сільської ради, яке було юридично неграмотно сформульовано та видано.

Діяльність централізованих бухгалтерій при сільських, селищних радах Горохівського району було ліквідовано на підставі розпорядження №427 від 29.12.2002 року голови Горохівської районної державної адміністрації "Про централізовані бухгалтерії сільських, селищних рад". На виконання даного розпорядження Скобелківським сільським головою було видано розпорядження №3 р-ос від 20.02.2003 року "Про ліквідацію централізованої бухгалтерії сільської ради (а.с.107), у зв’язку з чим ОСОБА_3 була переведена 20.02.2003 року на посаду головного спеціаліста Скобелківської сільської ради, тобто в штат цієї ради було введено посаду спеціаліста з бухгалтерського обліку, про що було зроблено запис в її трудовій книжці.

Оцінку вказаним обставинам суд не дав і з незрозумілих причин проігнорував рішення Горохівського районного суду від 28.02.2007 року за позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України про зарахування стажу роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії з 23.04.1979 року по 20.04.2003 року до стажу державної служби, яким суд відмовив у задоволенні її позовних вимог, зазначивши у мотивувальній частині постанови, що з 23.04.1979 року до 20.04.2003 року ОСОБА_3 працювала на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Скобелківської сільської ради. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 року постанову Горохівського районного суду залишено в силі.

Щодо відсутності умислу у ОСОБА_3 на вчинення інкримінованих їй злочинів, то з приводу цього суд дійшов хибного висновку тому, що будь-яких підстав у ОСОБА_3 вважати, що вона була бухгалтером сільської ради, а не бухгалтером централізованої бухгалтерії при сільській раді у зазначений період не було, оскільки в той час посади бухгалтера у штаті Скобелківської сільської ради не існувало, про що достеменно було їй відомо в силу своїх службових обов’язків.

Показання ОСОБА_3, в яких вона стверджує, що штатного розпису централізованої бухгалтерії не бачила, самої назви централізованої бухгалтерії в документах не було, слід розцінювати як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності шляхом надання неправдивих свідчень.

Мотивація суду щодо відсутності порушень у Скобелківській сільській раді під час проведення нарахувань заробітної плати працівникам цієї установи при проведених контрольних заходах є однобічною. Питання підставності проведення нарахувань та виплат службовим особам Скобелківської сільської ради надбавки за вислугу років та ранг, які передбачені Законом України "Про державну службу" (3723-12) , постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (283-94-п) під час проведення цих контрольних заходів не досліджувалось взагалі, а тому порушення зазначених нормативно-правових актів були описані лише під час проведеної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Скобелківської сільської ради, яка залишена судом поза увагою.

Поза увагою залишився і той факт, що прокуратура належно відреагувала на виявлені упущення при проведенні попередніх ревізій шляхом внесення подання в порядку ст. 23-1 КПК України про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину(а.с.264-267).

Крім того, відповідно до ст. 324 КПК України постановляючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов, на чию користь і в якому розмірі, а також що зробити з речовими доказами.

Відповідно до ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності, підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. При виправданні підсудного через недоведення його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові. При виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.

Хоча у справі наявний цивільний позов прокурора району до ОСОБА_3, в інтересах держави в особі Скобелківської сільської ради на суму 22647,53 грн., суд при постановленні вироку даний позов не вирішив.

Аналогічно всупереч вимог КПК України (1001-05) не вирішеним залишилось і питання про долю речових доказів.

В апеляції ставиться питання про скасування вироку у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону і направлення справи на новий судовий розгляд.

У запереченнях на апеляцію прокурора захисник виправданої ОСОБА_2 вказує, що під час судового слідства встановлено, що фактично на території Скобелківської сільської ради централізованої бухгалтерії не існувало. ОСОБА_3 була прийнята на роботу рішенням виконкому сільської ради бухгалтером, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці. Оцінка прокурором даного рішення як юридично неграмотно сформульованого не дає підстави вважати його незаконним. Допитані в суді працівники сільської ради ствердили, що ніхто з них не знав і не чув про створення на території Скобелківської сільської ради централізованої бухгалтерії.

Посилання на показання свідків із інших сільських рад, які робить прокурор, є некоректними і голослівними. На територіях деяких сільських рад централізовані бухгалтерії були створені і тоді в трудових книжках вносився відповідний запис.

Приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_3, суд вірно прийшов до висновку про відсутність у Скобелківській сільській раді централізованої бухгалтерії і про те, що ОСОБА_3В на протязі усього часу роботи була бухгалтером сільської ради. Прокуратура не представила жодного доказу вини ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_2 прохає вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи та доводи апеляцій, прокурора, який апеляцію підтримав, виправдану ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які апеляцію не визнали, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Посилання прокурора в апеляції на те, що доказом існування у Скобелківській сільській раді централізованої бухгалтерії є рішення виконкому Горохівської районної Ради депутатів трудящих №12 від 12.01.1969 року "Про затвердження штатів централізованих бухгалтерій при відділі народної освіти, сільських, селищних Радах депутатів трудящих Горохівського району є необґрунтованим, оскільки будь-яких документів про створення централізованої бухгалтерії, затвердження штату і призначення з моменту прийняття згаданого рішення виконкому будь-кого із працівників на відповідні посади немає ні у самій сільській раді ні у державному архіві.

Зазначення в апеляції прокурора про існування в інших сільських радах централізованих бухгалтерій, що нібито є підтвердженням наявності такої бухгалтерії у Скобелківській сільській раді не заслуговує на увагу, оскільки не свідчить про створення та функціонування централізованої бухгалтерії саме у Скобелківській сільській раді.

Запис у трудовій книжці ОСОБА_3 за №9 від 23 квітня 1979 року свідчить про те, що вона була прийнята на посаду бухгалтера Скобелківської сільської ради зроблений на підставі рішення №8 від 27.04.1979 року виконкому Скобелківської сільської ради. Те, що запис до трудової книжки зроблений лише в серпні 2003 року, не дає підстави вважати, як вказує апелянт, що він є юридично неграмотно сформульований.

Наявність розпорядження Скобелківського сільського голови ОСОБА_4 від 20.02.2003 року "Про ліквідацію централізованої бухгалтерії сільської ради (а.с.107), виданого на підставі розпорядження №427 від 29.12.2002 року голови Горохівської районної державної адміністрації "Про централізовані бухгалтерії сільських, селищних рад"не являється підтвердженням того, що централізована бухгалтерія дійсно функціонувала.

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що на виконання розпорядження Горохівської районної державної адміністрації вона підписала розпорядження про ліквідацію централізованої бухгалтерії, хоча про існування такої бухгалтерії у Скобелківській сільській раді вона не знала. Про рішення виконкому Горохівської районної ради за №12 про створення централізованих бухгалтерій їй не було відомо. Вона працювала у сільській раді секретарем з 1984 року, а сільським головою з 1986 по 2010 рік і стверджує, що ОСОБА_3 працювала бухгалтером Скобелківської сільської ради. За час її роботи централізованої бухгалтерії при сільській раді не було, окремих печаток, звітів не було, була лише одна печатка Скобелківської сільської ради(а.с.615).

Із показань свідка ОСОБА_5, яка працювала секретарем Скобелківської сільської ради з квітня 2002 року по серпень 2010 року, видно, що ОСОБА_3 працювала бухгалтером сільської ради. Про централізовану бухгалтерію при сільській раді їй нічого невідомо, при ній така бухгалтерія не створювалася і не функціонувала. Згідно розпорядження Горохівської адміністрації централізована бухгалтерія була ліквідована, хоча фактично не існувала.

Свідок ОСОБА_6, яка працювала спеціалістом у Скобелківській сільській раді з 1990 по 1996 рік та з 2003 по 2010 рік, показала, що централізованої бухгалтерії у Скобелківській сільській раді не було. Усі працівники сільської ради сиділи за одним робочим столом, була одна печатка.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що будь-яких доказів існування і функціонування у Скобелківській сільській раді централізованої бухгалтерії немає. Якби така бухгалтерія функціонувала, то вона повинна була періодично -1 раз на рік звітуватися перед виконкомом, у бухгалтерських документах повинні були бути посилання на витрати по утриманню централізованої бухгалтерії, як це передбачено п.2 Загальних положень про централізовані бухгалтерії, але вони відсутні як і відсутня посадова інструкція працівника такої бухгалтерії.

ОСОБА_3 з 1979 року виконувала посадові обов’язки працівника Скобелківської сільської ради, працювала у приміщенні сільської ради на своєму робочому місці, хоча для централізованих бухгалтерій відповідно вищевказаного положення повинне бути обладнане окреме приміщення, вона мала однакові умови праці з іншими працівниками сільської ради, отримувала усі виплати по одній відомості з іншими працівниками сільської ради. Про роботу централізованої бухгалтерії відсутня будь-яка звітність.

Штатні розписи, на які посилається в апеляції прокурор, відносяться до 1995, 1997-2002 року, однак на той час централізовані бухгалтерії вже існували, оскільки Постановою Кабінету Міністрів від 20 липня 1991 року №102 (102а-91-п) було затверджено перелік рішень Уряду УРСР, які втратили чинність, в т.ч. у п.74 даного переліку зазначена і постанова Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1980 року №655 (655-80-п) "Про затвердження Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів. А тому достовірність вказаних штатних розписів та їх походження будь-якими даними не підтверджується.

Зазначення в апеляції прокурора про те, що мотивація суду щодо відсутності порушень у Скобелківській сільській раді під час проведення нарахувань заробітної плати працівникам цієї установи при проведених контрольних заходах є однобічною, не відповідає встановленим обставинам справи.

Судом встановлено і вказано у вироку, що протягом 1979-2011 років робота бухгалтерії Скобелківської сільської ради постійно перевірялася як працівниками фінансових органів так і конторольно-ревізійною службою, однак в актах перевірок жодного разу неправильність нарахування надбавок і премій працівникам, у тому числі і ОСОБА_3 встановлена не була.

У зв’язку з цим, наявність в матеріалах справи подання слідчого в порядку ст. 23-1 КПК України, яке на думку апелянта, залишилось поза увагою суду, свідчить лише про висновки слідчого, зроблені ним на підставі зібраних по справі доказів.

Наявність рішення Горохівського районного суду від 28.02.2007 року за позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України про зарахування стажу роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії, на яке посилається в апеляції прокурор, не свідчить про те, що дане рішення є єдино вірним і обґрунтованим. Іншими судами України по аналогічних справах приймались різні рішення, що підтверджується матеріалами справи (а.с472-473). Крім того, звернення ОСОБА_3 з позовом до суду свідчить лише про те, що вона дійсно вважала і усвідомлювала, що працювала бухгалтером сільської ради, а не була працівником централізованої бухгалтерії, як вважає обвинувачення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 191 КК України.

Посилання в апеляції прокурора на те, що суд в порушення вимог КПК України (1001-05) не вирішив питання про скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу, про заявлений прокурором цивільний позов і про долю речових доказів не є підставою для скасування вироку.

Відповідно до ст. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року №11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків"у порядку, передбаченому ст. 411 КПК, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: