1-35/11 Про повторне одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара - 22.02.2012 Прийняття

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання у вигляді 6-ти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах, організаціях або їх структурних відділах та управліннях, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків або пов’язані із виконанням таких обов’язків за спеціальним повноваженням строком на два роки та з конфіскацією майна.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області згідно наказу №38-К від 23.06.2010 року, будучи наділеним, відповідно до посадової інструкції начальника відділу, затвердженої 26.09.2008 року, правом здійснення керівництвом відділу; розподіляти функціональні обов’язки між працівниками

відділу; у межах діяльності управління безперешкодно відвідувати території і приміщення підприємств, установ, організацій, транспортні та плавучі засоби, які здійснюють добування, утримання, зберігання, або переробку водних ресурсів, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду, з метою нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного господарства; перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні засоби і проводити огляд речей, транспортних засобів, знарядь полювання і рибальства; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень законодавства з охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів; залучати до виконання поставлених завдань державних інспекторів структурних підрозділів управління; здійснювати контроль за діяльністю інспекторів рибоохорони басейнового управління з метою недопущення ними протиправних дій; у разі необхідності проводити службові розслідування по основних напрямках діяльності структурних підрозділів управління та окремих інспекторів рибоохорони, тобто, будучи, згідно п .2 примітки до ст. 368 КК України (2341-14) (в ред., що існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) ) службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, з корисливих мотивів, одержував хабарі від приватних підприємців, що займаються підприємницькою діяльністю на території Вінницької області за те, що ним, як начальником відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи, в межах його повноважень, а також державними інспекторами підпорядкованого, йому відділу не будуть здійснюватись перевірки дотримання вимог нормативних актів щодо здійснення рибогосподарської діяльності, і відповідно, буде надано можливість безперешкодно здійснювати промисловий вилов та продаж водних живих ресурсів.

Зокрема, підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, під час зустрічі у липні 2010 року з приватним підприємцем ОСОБА_5 який здійснює рибогосподарську діяльність на водоймі в АДРЕСА_2 та є керівником ТОВ "Подільський каскад", що здійснює рибогосподарську діяльність в с.Тартак Жмеринського району Вінницької області, поставив вимогу перед останнім щодо передачі йому кожного місяця в якості хабара по 200 доларів США за можливість безперешкодно здійснювати діяльність щодо промислового рибальства на кожній з вказаних водойм, а всього 400 доларів США щомісячно, попередивши при цьому, що у випадку відмови сплачувати вказану суму грошей до ОСОБА_5 будуть застосовані адміністративні стягнення, внаслідок чого режим риборозведення буде скасовано. Усвідомлюючи, що ОСОБА_2, як керівник відділу Вінницядержрибоохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного законодавства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності та складати протоколи про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні реальної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів щодо здійснення діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства,ОСОБА_5 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_2 вимоги.

В подальшому, на початку серпня 2010 року, підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_5 вище вказану суму, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 2.08.2010 року у визначеному ним, ОСОБА_2, місці, а саме: на автозаправній станції WОG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський - Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_2, ОСОБА_5 2.08.2010 року вранці, близько 07 години 30 хвилин прибув у визначене місце, де передав, а ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_5 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 2.08.2010 року, складає 3157,08 грн., які використав для власних потреб .

Після цього, на початку вересня 2010 року, підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_5 обумовлену з ним раніше грошову суму, виражену в доларах США, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 1.09.2010 року у визначеному ним місці, а саме: на автозаправній ділу станції WОG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський - Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_2, ОСОБА_5 1 .09.2010 року прибув у визначене ОСОБА_2 місце, де передав, а підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове свої становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_5 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повторно одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 1.09.20 1 0 року, складає 3154,68 грн., використавши вказані кошти для власних потреб.

Також, після цього, на початку жовтня 2010 року, підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_5 обумовлену з ним раніше грошову суму, виражену в доларах США, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 1.10.2010 року у визначеному ним місці, а саме: на автозаправній станції WОG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський - Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_5 4.10.2010 року прибув у визначене ОСОБА_2 місце, де передав, а підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_5 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повторно одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 4.10.2010 року, складає 3163,96 грн., використавши вказані кошти для власних потреб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, під час зустрічі у серпні 2010 року з приватним підприємцем ОСОБА_6, який спільно з ОСОБА_7 здійснює рибогосподарську діяльність на водоймі в с. Василівці Тульчинського району Вінницької області, поставив вимогу, згідно якої ПП ОСОБА_6 повинен щомісячно передавати йому в якості хабара 1000 гри. за можливість безперешкодно здійснювати діяльність щодо промислового рибальства, повідомивши при цьому, що у випадку відмови сплачувати вказану суму, до ОСОБА_6 будуть застосовані адміністративні стягнення, які негативно впливатимуть на здійснення ним діяльності щодо промислового вилову та продажу риби. Усвідомлюючи, що ОСОБА_2, як керівник відділу Вінницядержрибоохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного законодавства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні решіьної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів на здійснення діяльності, пов'язаної з промисловим виловом та продажем риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства, ОСОБА_6 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_2 вимоги.

Після цього, 13.09.2010 року підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_6 обумовлену з ним вище вказану суму грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховання факту одержання хабара, повідомив при цьому, що гроші необхідно передати ОСОБА_8, яка здійснює торгівлю рибою у м, Ладижин .На виконання висунутих ОСОБА_2 вимог, ОСОБА_6 13.09.2010 року зателефонував ОСОБА_7, з яким спільно здійснює рибогосподарську діяльність, не повідомляючи останнього про вимоги підсудного ОСОБА_2, попросив передати 1000 грн. ОСОБА_8, котра, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, після отримання вказаної суми грошей передана, а підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службове становище, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1000 грн. за надання можливості ОСОБА_6 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому, підсудний ОСОБА_2 використав отримані в якості хабара від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 грн. для власних потреб.

В подальшому, 19.10.2010 року, підсудний ОСОБА_2, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, знову зателефонував ОСОБА_6 і вимагав від останнього передати обумовлену суму грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховання факту одержання хабара, повідомив, що гроші необхідно передати ОСОБА_9, яка здійснює торгівлю рибою у м. Тульчин. На виконання висунутих ОСОБА_2 вимог, 19.10.2010 року ОСОБА_6 не повідомляючи ОСОБА_9 про призначення грошових коштів, передав останній 1000 грн., котра увечері того ж дня, не усвідомлюючи про сприяння у передачі незаконної грошової винагороди, передала, а підсудний ОСОБА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1000 грн. за надання можливості ОСОБА_6 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому підсудний ОСОБА_2 використав грошові кошти, які отримав в якості хабара від ОСОБА_6 через ОСОБА_9, для власних потреб.

Крім того, 22.09.2010 року, в період часу між 8 та 9 годинами, підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження оперативного керівництва державними інспекторами відділу, після телефонного дзвінка до нього приватного підприємця ОСОБА_11 з приводу того, що на орендованій останнім водоймі в с. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області державний інспектор Головного державного управління ОВЖР у Вінницькій області ОСОБА_12 вилучає сітки та з проханням щодо повернення знарядь лову риби і не складання ОСОБА_13 протоколу про адміністративне правопорушення щодо його працівників, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, запропонував ОСОБА_11 владнати всі питання з ОСОБА_13, і водночас попросив передати останньому слухавку, та, не ставлячи інспектора до відома про свої наміри одержати незаконну грошову Еинагороду, повідомив, що ОСОБА_11 має перед ним борг в розмірі 200 доларів США, і, у випадку повернення боргу, наказав ОСОБА_13 повернути підприємцю знаряддя лову та не складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, маючи намір приховати факт одержання хабара, запропонував передати обумовлені грошові кошти жителю м. Могилів-Подільський ОСОБА_14 У свою чергу ОСОБА_13, не усвідомлюючи, що сприяє підсудному ОСОБА_2 в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_11, що у випадку передачі ОСОБА_2 200 доларів США поверне сітки, при цьому зазначивши, що кошти останній має відвезти ОСОБА_15 Розуміючи, що вказані ОСОБА_13 грошові кошти є незаконною винагородою ОСОБА_2 за сприяння у поверненні йому знарядь лову та не складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_11 погодився на поставлені умови, і цього ж дня передав ОСОБА_15 1500 грн., які підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, 22.09.2010 року забрав у ОСОБА_15, і таким чином повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1500 грн. за сприяння ОСОБА_11 у поверненні знарядь лову та не притягнення його до адміністративної відповідальності, використавши грошові кошти для власних потреб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи намір на одержання хабара від ФОП ОСОБА_16, котрий у другій половині жовтня 2010 звернувся до підсудного ОСОБА_2 за місцем роботи останнього у Головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області у м. Вінниці, по провулку Селянському, 9, щодо оформлення документів на вилов риби в орендованому підприємцем ставку в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області підсудний ОСОБА_2, перевіривши надані ОСОБА_16 документи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, повідомив останнього, що надасть можливість безперешкодно здійснити вилов риби без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства за умови передачі йому в якості хабара 500 доларів США. Отримавши згоду ОСОБА_16 надати визначену суму незаконної винагороди, та маючи намір приховати одержання хабара, підсудний ОСОБА_2 попросив свого знайомого ОСОБА_17, котрий є співвласником магазину "Гуси-лебеді"у м. Калинівці Вінницької області, щоб хтось з продавців вказаного магазину отримав зазначену суму грошей, яку ОСОБА_17 в подальшому забере та передасть йому. Не усвідомлюючи про одержання ОСОБА_2 хабара, ОСОБА_17 погодився на його пропозицію, і в свою чергу попросив приватного підприємця ОСОБА_18, котрий здійснює роздрібну торгівлю побутовою технікою у приміщенні магазину "Гуси-лебеді", отримати 500 доларів США від незнайомого чоловіка для подальшої передачі йому, на що ОСОБА_18, не будучи обізнаним про злочинне походження грошових коштів, погодився.

Узгодивши механізм приховання одержання незаконної винагороди, підсудний ОСОБА_2 20.10.2010 року зателефонував ОСОБА_16 з вимогою обміняти обумовлену грошову суму в розмірі 500 доларів США на гривні та передати йому в якості хабара через продавця магазину "Гуси-лебеді"в і Калинівка на ім'я ОСОБА_2. Виконуючи вимоги підсудного ОСОБА_2, ОСОБА_16 здійснив обмін 500 доларів США на гривні, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 20.10.2010 року становило 3955,8 грн., після чого приїхав до магазину "Гуси-Лебеді", розташованому на площі Леніна, 2 у м. Калинівці, де передав в якості незаконної винагороди для ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3955 грн. 80 коп. продавцю-консультанту ОСОБА_19, якого продавець цього ж магазину ОСОБА_18 в зв'язку зі своєю відсутністю попросив отримати гроші. Цього ж дня отримані від ОСОБА_16 грошові кошти ОСОБА_19 передав ОСОБА_18, котрий через невстановленого слідством водія вантажного автомобіля передав їх ОСОБА_17, а останній передав підсудному ОСОБА_2, який таким чином умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, за надання можливості ОСОБА_16 безперешкодно здійснювати вилов риби з орендованої ним водойми без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 3955 грн. 80 коп., які використав для власних потреб.

Крім того, після призначення на посаду начальника відділу охорони водних живих

ресурсів та оперативної роботи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у вінницькій області, підсудний ОСОБА_2, з метою подальшого одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, створив умови щодо висунення вимог про необхідність передачі хабарів керівником ПП "Сазан"ОСОБА_20, для чого у червні-липні 2010 року провів ряд рибоохоронних рейдів дотримання вимог Правил промислового рибальства рибалками ПП "Сазан", які здійснюють рибогосподарську діяльність на водоймі в с.Клекотина Шаргородського району Вінницької області, за наслідками яких на підставі складених ним протоколів про вчинення адміністративних правопорушень керівника ПП "Сазан"ОСОБА_20 та рибалок вказаного підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративних стягнень у виді штрафу.

Після цього підсудний ОСОБА_2 під час зустрічі 19.07.2010 року з керівником ПП "Сазан"ОСОБА_20, поставив вимогу, згідно якої останній повинен щомісячно передавати йому в якості хабара грошові кошти в сумі 3000 грн. за можливість безперешкодно здійснювати на водоймі в с.Клекотина Шаргородського району діяльність щодо промислового рибальства без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил п ромислового рибальства. Усвідомлюючи, що ОСОБА_2, як керівник відділу Вінницядержрибохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного господарства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні реальної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів на здійснення діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства, ОСОБА_20 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_2 вимоги.

В подальшому, на початку серпня 2010 року, підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, поставив ОСОБА_20 вимогу про надання останнім обумовленої суми грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховати факт одержання хабара, наказав передати обумовлену суму незаконної грошової винагороди через приватного підприємця ОСОБА_21, котрий, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_2, 1.08.2010 року отримав від ОСОБА_20 грошові кошти в сумі 3000 г рн. передав їх державному інспектору Держрибоохорони ОСОБА_23, який, виконуючи прохання ОСОБА_2, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, забрав у ОСОБА_22 гроші в сумі 3000 грн. і передав їх ОСОБА_2 Таким чином, на початку серпня 2010 року ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, повторно одержав хабар в розмірі 3000 грн. за надання можливості ПП ОСОБА_20 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, при цьому, використав грошові кошти в сумі 3000 гри. для власних потреб.

Продовжуючи злочинну діяльність, 30.08.2010 року підсудний ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів,з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_20 з вимогою про надання останній обумовленої суми грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та з метою приховання факту одержанні хабара, повідомив при цьому, що грошові кошти необхідно передати приватному підприємцю ОСОБА_22 На виконання вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_20 31.08.2010 року знову передав 3000 грн. приватному підприємцю ОСОБА_22, котрий, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_20 вказані грошові кошти, передавши їх державному інспектор) Держрибоохорони ОСОБА_23, який, виконуючи прохання підсудного ОСОБА_2, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, забрав у ОСОБА_22 і передав, а підсудний ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання можливості ОСОБА_20 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому отримані в якості хабара кошти підсудний ОСОБА_2 використав для власних потреб.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.09.2010 року підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконна матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_20 з вимогою про наданні останнім обумовленої суми грошових коштів в розмірі 3000 грн. за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, після чого, реалізовуючи свій намір на одержання хабара, 1.10.2010 року в період часу між 8 та 9 годинами службовим автомобілем приїхав за місцем проживання ОСОБА_20 в АДРЕСА_3, де останній, виконуючи висунуті підсудним вимоги, передав, а ОСОБА_2, умисно, корисливих мотивів, повторно одержав в якості незаконної грошової винагороді грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання можливості ОСОБА_20 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, при цьому, використавши одержані грошові кошти для власних потреб.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.10.2010 року підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_20 з вимогою про надання останнім обумовленої суми грошових коштів в розмірі 3000 грн. за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, після чого реалізовуючи свій намір на одержання хабара, 1.10.2010 року в період часу між 8 та 9 годинами службовим автомобілем приїхав за місцем проживання ОСОБА_20 в АДРЕСА_3, де останній, виконуючи висунуті підсудним вимоги, передав ОСОБА_2, умисно, з корисливим мотивів, повторно одержав в якості грошової винагороди грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання можливості ОСОБА_20 безпер6ешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, при цьому, використавши одержані грошові кошти для власних потреб .

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.10.2010 року підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної вигоди, зателефонував ОСОБА_20 з вимогою про надання останнім обумовленої суми грошових коштів в розмірі 3000 грн. за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повідомивши при цьому, що заїде за грошима до нього додому. Усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_2, з метою викриття злочинної діяльності останнього, ОСОБА_20 30.10.2010 року звернувся в УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області з заявок в якій добровільно повідомив про вимагання у нього хабара ОСОБА_2

Реалізовуючи свій намір на отримання хабара від ОСОБА_20 31.10.2010 року близько 12 години підсудний ОСОБА_2 службовим автомобілем ВАЗ 2121 державним номером НОМЕР_1 приїхав за місцем проживання ОСОБА_20, в АДРЕСА_3, де останній, під контролем співробітників УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області, передав в якості хабара, а підсудний ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання можливості ОСОБА_20 безперешкодно здійснювати на Клекотинському водосховищі діяльність щодо промислового рибальства без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства, повторно одержав від ОСОБА_20 хабар в розмірі 3000 грн, які мав намір використати на власні потреби, однак, після одержання хабара, був затриманий працівниками УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2, будучи службовою особою Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, яка займає відповідальне становище, так як є керівником відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи даного Управління, внаслідок вимагання, повторно, одержав хабарів від приватних підприємців, що здійснюють рибогосподарську діяльність на території Вінницької області, на загальну суму 28931 грн. 52 коп., що у 66 разів перевищує встановлену законодавством суму неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В своїй апеляції державний обвинувач, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Мазур Ю.А. ставить питання про скасування вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.12.2011 року у зв’язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить постановити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) ) та призначити покарання у виді 7-ми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах, організаціях або їх структурних відділах та управліннях, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків або пов’язані із виконанням таких обов’язків за спеціальним повноваженням строком на 3 роки та з конфіскацією майна. Свої вимоги мотивує тим, що при призначенні покарання судом не в повній мірі була врахована суспільна небезпечність самого засудженого та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, не взято достатньо до уваги те, що ОСОБА_2 намагався ввести в оману судове слідство, змінивши покази, які оцінюються критично, оскільки вони є непослідовними та суперечать зібраним у справі фактичним даним, судом також не достатньо взято до уваги, що ОСОБА_2 власноручно написав явки з повинною, в яких він повідомив про одержання ним хабарів від ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не враховано, як характеристику особи те, що він раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності Могилів-Подільським МРВВС у Вінницькій області за ст. 190 ч. 1, ст. 15 КК України у кримінальній справі, порушеній 26.01.05, постановою Могилів-Подільського міськрайсуду від 24.06.05 провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. ст. 15, ст. 190 ч. 1 КК України (2341-14) закрито в зв’язку з застосуванням амністії. Судом не враховано в повній мірі, що внаслідок хабарництва підривається авторитет та престиж органів державної влади загалом та втрачається довіра громадян.

В своїй апеляції з доповненнями захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.12.2011 року відносно ОСОБА_2, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України (2341-14) та санкції ч. 2 ст. 368 КК України в редакції 07.04.2011 р., не пов’язаних з відбуванням покарання у місцях позбавлення волі.

Свої вимоги мотивує тим, що вирок суду першої інстанції ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом та отриманих з порушенням вимог кримінально –процесуального закону. Обвинувачення ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а саме :

- ні досудовим слідством ні судом по епізоду вимагання та отримання хабара ОСОБА_2 у гр. ОСОБА_5 не встановлено скільки разів обвинувачений ОСОБА_2 отримував хабар і в якому розмірі, так як по справі існує дуже багато протиріч в показах ОСОБА_5, які не були усунуті в судовому засіданні, а тому на думку захисника, епізоди вимагання та отримання хабара ОСОБА_2 у ОСОБА_5 повинні бути виключені із вироку ;

вина ОСОБА_2 по епізодах вимагання та отримання хабара у гр. ОСОБА_20 01.08.2010 р, 31.08.2010 р. та 01.10.2010 р., абсолютно не доведена ніякими доказами, а тому на думку захисту вони також повинні бути виключені з вироку.

- по епізоду, інкримінуємого ОСОБА_2 в отриманні хабара у ПП ОСОБА_6 13.09.2010 року в розмірі 1000 грн. та 19.10.2010 року у розмірі 1000 грн. ні досудовим слідством ні судовим слідством, ніяких доказів, які підтверджували б факт вимагання та отримання хабара, крім показів самого ОСОБА_6, по справі не встановлено;

- також не встановлено жодних доказів досудовим та судовим слідством у вимаганні та отриманні хабара ОСОБА_2 у ПП ОСОБА_11 22.09.2010 року у розмірі 1500 грн. та від ФОП ОСОБА_16 у другій половині жовтня у розмірі 500 доларів США. На думку захисника ОСОБА_3, все обвинувачення ґрунтується лише на показах свідків, які під час судового слідства були змінені, що свідчить про те, що покази, отриманні на досудовому слідстві, давалися ними під тиском працівників УБОЗУ і не можуть бути використані для обвинувачення.

Вважає, що суд при винесені рішення, повинен був встановити, що попередні покази були одержані незаконним шляхом, та визнати їх недопустимими і не враховувати їх при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Крім того, судом не враховано особу підсудного, в якого на утриманні знаходяться мати інвалід, малолітня дочка та дочка –студентка, яка навчається на контракті, ОСОБА_2 має виключно позитивну характеристику з місця проживання та попереднього місця роботи.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію захисника ОСОБА_3 та заперечував проти апеляції прокурора, міркування прокурора про незаконність та необґрунтованість вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, що приймав участь у справі Мазура Ю.А., апеляція з доповненнями захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю досліджених доказів, яким судом дана належна оцінка у вироку, і кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 368 КК України є правильною і державним обвинувачем не оспорюється.

Доводи апеляції захисника ОСОБА_3 на те, що жодних доказів, які б підтверджували отримання та вимагання хабара ОСОБА_2 в перелічених випадках досудовим слідством зібрано не було та під час судового засідання отримано також не було, все обвинувачення ґрунтується лише на показах свідків, які під час судового розгляду були змінені одразу кількома із них, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_22, що свідчить про те, що покази, отримані на досудовому слідстві, давалися ними під тиском працівників УБОЗу і не можуть бути використані для обвинувачення, є безпідставними.

Дії засудженого ОСОБА_2 судом першої інстанції кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 368 КК України.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, суд обгрунтовано послався на показання ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20 та критично оцінив покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_23 у судовому засіданні, які суттєво відрізняються від показів останніх, які вони давали під час досудового слідства .

В ході досудового слідства засуджений ОСОБА_2 власноручно писав явку з

повинною, в якій повідомив про одержання ним хабарів від ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (т. 3 а. с. 38-40).

Заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_2 і зміну його показань в суді, зокрема, твердження про те, що він не пам’ятає яким чином домовився із ОСОБА_20 про одержання від нього 31.10.2010 р. коштів в сумі 3000 грн., а також те, що щодо інших епізодів вимагання та отримання хабарів він себе обмовив і давав слідчому такі покази, які зазначені у матеріалах справи, оскільки перебував у стані переляку та психологічної подавленості після затримання, хвилювався за матір, дружину, дітей, те, що явки з повинною ним було написано, оскільки слідчий обіцяв його відпустити додому, суд вірно визнав позицією правомірного захисту та спробою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки вони повністю спростовані наведеними у вироку доказами, будь-яких юридично-правових, об`єктивних підстав для такої зміни, підсудний не вказав.

Розглядаючи справу в межах апеляції, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд у повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши тяжкість скоєного злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, матір інваліда ІІ групи та прийшов до обґрунтованого висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів покаранням буде позбавлення волі з ізоляцією від суспільства з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах, організаціях або їх структурних відділах та управліннях, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків або пов’язані із виконанням таких обов’язків за спеціальним повноваженням та з конфіскацією майна.