Справа № 1/0911/276/2011

 Провадження № 11/0990/89/2012

 Категорія ч. 2 ст. 307 КК України

 Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.

 Суддя-доповідач Іванів О.Й.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Іванів О.Й.,

суддів: Гриновецького Б.М., Хруняка Є.В.,

з участю прокурора Федорук Ю.І.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду від 29 листопада 2011 року,-

Вказаним вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, з базовою середньою освітою, не працюючий, неодружений, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, громадянин України,

засуджений: - за ст. 307 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на один рік шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; - за ст. 309 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на один рік позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання - один рік шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою та взято його під варту із зали суду.

Строк покарання засудженому постановлено рахувати з 29 листопада 2011року.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області - 421,92грн. за проведену експертизу.

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, а також за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

Як встановив суд, злочини вчинено засудженим за таких обставин.

06.06.2011р. близько 13-15 години, ОСОБА_2, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний і небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, домовився з ОСОБА_3 продати наркотичний засіб ОСОБА_4, а отримані гроші поділити між собою.

Реалізуючи свій злочинний намір, того ж дня засуджений ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 з метою подальшого збуту ОСОБА_4 наркотичний засіб.

06.06.2011р., близько 19.00 год. ОСОБА_2, з метою збуту наркотичних засобів, прийшов до заводу "Інтерплит", що знаходиться по вул. Січинського в м. Надвірна, де з корисливих мотивів, за гроші в сумі 100 грн., незаконно збув ОСОБА_4 паперовий згорток із подрібненою речовиною зеленого кольору, яка згідно висновку експерта являється особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, загальною кількістю 7,01 грам.

В подальшому того ж дня ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції.

15.07.2011року, близько 14.00 год., в ході санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом (марихуаною), кількість якого у висушеному стані становить 6,1 грам, який засуджений зберігав для власного вживання без мети збуту.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання, передбачене санкціями статей 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, без застосування ст. 69 КК України.

В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 подав заяву, в якій надіслану ним на адресу апеляційного суду апеляційну скаргу просить вважати запереченням на апеляцію прокурора, в якому вказує, що запропоноване прокурором для нього покарання є надто суворим, щоб стати на шлях виправлення. Пояснив, що помилково найменував заперечення як апеляційну скаргу, постановлений щодо себе вирок вважає законним і просить залишити його без змін, врахувавши його молодий вік та щире каяття.

Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення прокурора Федорук Ю.І., яка підтримала апеляцію і просить її задовольнити, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_2, який просить залишити йому призначене судом покарання без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, зокрема щодо кваліфікації неправомірних дій засудженого за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, стосовно яких відповідно до вимог частини першої ст. 299 КПК України докази не досліджувалися, апеляційною інстанцією згідно частини першої ст. 365 КПК України не перевіряються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції, встановивши кілька обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів: повне визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочинів, з урахуванням обставин справи, особи винного, його характеристики, відсутності обставин, що обтяжують покарання, правильно прийшов до висновку про необхідність застосування положень ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Наведені у апеляції прокурора доводи про те, що судом не враховано того, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання і характеристика його особи не є позитивною, не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються наведеними у характеристиці даними (а.с.109), окрім того, негативних відомостей про особу засудженого характеристика, видана секретарем Надвірнянської міської ради, не містить, тому суд й визнав її позитивною.

За наведених обставин підстав для скасування вироку внаслідок м’якості призначеного засудженому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Надвірнянського районного суду від 29 листопада 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Й. Іванів