Справа № 11-30, 2012 року

Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.

Категорія: : ст. 307 ч. 2 КК України 

Доповідач Матущак М.С.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Матущака М.С.,

суддів Козачка С.В., Лінника П.О.,

з участю прокурора Войтюка М.П.,

секретаря Савчука А.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 листопада 2011 року,

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, не працює, судимий 28 лютого 2011 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України,

засуджений:

- за ч.2 ст. 307 КК України (за епізодом від 25 лютого 2011 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

- за ч.2 ст. 307 КК України (за епізодами від 11 та 14 березня 2011 року) на 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року і остаточно призначено 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Борбухи Ярмолинецького району, житель АДРЕСА_2, громадянин України, одружений працює в ТОВ "Літма", несудимий в силу ст. 89 КК України,

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За вироком суду, в серпні 2010 року ОСОБА_4 біля лісосмуги, що в с.Борбухах Ярмолинецького району Хмельницької області, зірвав листя з двох дикоростучих кущів коноплі та переніс у будинок, який знаходиться на території тракторного парку цього ж села. Там він висушив його, подрібнив та помістив у поліетиленовий пакет, після чого рейсовим автобусом сполученням Вербка Мурована Хмельницький перевіз до місця свого проживання на АДРЕСА_2. де й зберігав з метою подальшого збуту.

Отримавши від ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 9,4 г, ОСОБА_3 близько 18-ї години 25 лютого 2011 року за попередньою змовою з ним, біля під'їзду АДРЕСА_3 під час проведення працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичних засобів збув за 80 грн. особі під вигаданими анкетними даними ? ОСОБА_5 цей наркотичний засіб, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 2,14 г.

Близько 17-ї години 11 березня 2011 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в транспортному засобі марки "ВАЗ" біля тролейбусної зупинки "Паркова", що в м. Хмельницькому, під час проведення працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичних засобів збув за 200 грн. особі під вигаданими анкетними даними ? ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 4,78 г. Після цього з кишень куртки ОСОБА_3. працівниками міліції було виявлено та вилучено 1,24 г та 0,26 г канабісу.

Близько 18-ї години 25 хвилин цього ж дня в під'їзді АДРЕСА_3 підпілля в м. Хмельницькому працівниками міліції також було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,71 г, який ОСОБА_3 викинув при його затриманні.

14 березня 2011 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено той же небезпечний наркотичний засіб, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 0,27 г.

Близько 21-ї години 25 хвилин 11 березня 2011 року з дозволу власника ОСОБА_7 був проведений огляд її АДРЕСА_2, де проживав ОСОБА_4 Під час нього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становила відповідно 3,64 г, 3,47 г, 3,47 г, 3,47 г, 3,56 г та 29,46 г, і якого останній зберігав з метою збуту.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просив вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69 та 75 КК України. Уважав, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі. Також судом не в повній мірі враховано, що він повністю визнав вину у вчиненому, проживає з бабусею, яка страждає хронічними захворюваннями і потребує стороннього догляду.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просив вирок суду змінити з аналогічних підстав. Крім того, вказував, що при призначенні покарання судом неправильно застосовані вимоги ст. 71 КК України, оскільки вирок суду від 28 лютого 2011 року, яким засуджено ОСОБА_3, на момент постановлення оскаржуваного вироку суду ще не набрав законної сили.

У спільній апеляції засуджений ОСОБА_4 та в його інтересах захисник ОСОБА_2 просили вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 307 КК України на ч.1 ст. 309 КК України з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Уважали вирок незаконним та необґрунтованим унаслідок невідповідності фактичним обставинам справи висновків суду про зберігання ОСОБА_4 наркотичного засобу саме з метою збуту, а також наявність попередньої змови між ним та ОСОБА_3 Стверджували, що органами досудового слідства і судом не встановлено та не доведено факту передачі наркотичного засобу ОСОБА_4 ОСОБА_3 Причетність ОСОБА_4 до збуту наркотичних засобів також заперечили закупники та засуджений ОСОБА_3, а інші досліджені судом докази прямо не вказують про його причетність до збуту.

У запереченні на цю апеляцію прокурор уважав її доводи безпідставними, а вирок суду законним та обгрунтованим. Зазначав, що вина ОСОБА_4 у зберіганні з метою збуту та збуті за попередньою змовою з ОСОБА_3 наркотичного засобу повністю доведена та підтверджена показаннями останнього на досудовому слідстві, даними протоколів особистого огляду ОСОБА_4 та його помешкання, показаннями свідків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідно їх захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підтримання апеляцій з викладених у них мотивів, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, провівши у справі судове слідство в частині допиту засуджених та дослідження даних, що їх характеризують, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Засуджений ОСОБА_3 як у місцевому, так і апеляційному судах частково визнав вину в тому, що двічі: 25 лютого 2010 року та 11 березня 2011 року збув невідомому чоловіку відповідно за 80 грн. та 200 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який знайшов у кінці жовтня 2010 року біля річки Південний Буг та зберігав за місцем свого постійного проживання для власного вживання. Частину наркотичної речовини (біля 13 коробків) він передав на зберігання ОСОБА_4 Заперечив, що збував наркотичний засіб за попередньою змовою з ОСОБА_4

Засуджений ОСОБА_4 також своєї вини у вчиненні збуту за попередньою змовою з ОСОБА_3 в обох судах не визнав. Стверджував, що в серпні 2010 року біля лісосмуги в с. Борбухах знайшов два дикоростучі кущі коноплі, з яких виготовив наркотичний засіб канабіс та зберігав для власного вживання за місцем проживання. 09 березня 2011 року до нього прийшов ОСОБА_3 та залишив на зберігання свою коноплю, частину якої наступного дня забрав для власних потреб. Крім того, 11 березня 2011 року ОСОБА_3 знову відсипав собі коноплі та повернув йому в рахунок боргу 200 грн.

Крім часткового визнання вини засудженими, суд в основу вироку поклав і інші здобуті під час досудового слідства та перевірені в судовому засіданні докази.

Свідок ОСОБА_8 у суді показав, що в межах заведеної оперативно-розшукової справи були організовані дві оперативні закупівлі наркотичних засобів 25 лютого 2010 року без затримання ОСОБА_3 та 11 березня 2011 року з його затриманням. Під час затримання ОСОБА_3 пояснив, що наркотичну речовину для збуту придбав у ОСОБА_4 При обшуку житла останнього було виявлено пакет з коноплею та гроші в сумі 200 грн., які використовувались для закупівлі.

Свідок ОСОБА_9, який брав участь при проведенні оперативної закупівлі та обшуку ОСОБА_4, в суді дав аналогічні показання.

Оперативні закупівлі наркотичних засобів проведені з дотриманням умов порядку їх проведення. Перед кожною закупівлею складався відповідний акт огляду покупця з перерахуванням та переписуванням номерів і серій грошових купюр та оформлялись протоколи оперативної закупівлі. Отже, законність проведення оперативних закупівель не викликають сумніву.

Крім того, обставини збуту наркотичного засобу підтвердили в суді свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були понятими під час проведення цих оперативних закупівель.

Об'єктивно вина засуджених доведена також даними протоколів оперативних закупівель, актами огляду покупців, протоколами особистого огляду ОСОБА_3, ОСОБА_4, висновками судово-хімічних експертиз № 186 від 14 березня 2011 року, № 261, № 262, № 263 від 21 березня 2011 року, № 287 від 06 квітня 2011 року, згідно яких придбані у ОСОБА_3 та вилучені в нього та ОСОБА_4 речовини містять тетрагідроканабінол і є наркотичним засобом канабісом (марихуаною), маса якого становить відповідно 2,14 г, 4,61 г, 0,26г, 0,71г, 1,24 г, 3,64 г, 3,47г, 3,47 г, 3,47 г, 3,56 г, 29,46 г.

Дані, що містяться у протоколах огляду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 11 березня 2011 року, складеного після їх затримання, підтверджують той факт, що в них виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, а в ОСОБА_4 ще й грошові кошти в сумі 219 грн., які використовувались для закупівлі наркотичного засобу.

Обставини виявлення та вилучення цих предметів підтвердили свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, у присутності яких як понятих проводилися ці дії.

Кількість та розфасування наркотичної речовини, виявленої під час обшуку у ОСОБА_4, також свідчить про те, що вона зберігалась ним з метою збуту.

Ретельно проаналізувавши докази, суд дав їм належну оцінку в їх сукупності й дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також у їх незаконному збуті, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_4 у незаконному придбанні, виготовленні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а також у їх збуті, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб і правильно кваліфікував їх дії за ч.2 ст. 307 КК України.

За таких обставин доводи апеляції захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_4 про недоведеність вини останнього у вчиненні збуту наркотичного засобу повторно та за попередньою змовою з ОСОБА_3, а також у зберіганні з метою збуту, спростовуються вищенаведеними доказами та на увагу не заслуговують.

Безпідставними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, є також твердження захисника ОСОБА_1 в апеляції про помилковість визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні збуту наркотичних засобів за епізодом 14 березня 2011 року, оскільки засуджений був визнаний винним за зазначеним епізодом не у збуті, а у зберіганні наркотичних засобів.

Міра покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначена судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних та обставин, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнано їх часткове визнання вини.

ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.

ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, несудимий в силу ст. 89 КК України, є інвалідом третьої групи.

Виходячи з кількості епізодів та тривалості злочинної діяльності засуджених у сфері незаконного обігу особливо небезпечних наркотичних засобів, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення їм покарання лише у виді реального позбавлення волі в межах мінімальних санкцій статей, за якими їх засуджено. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав уважати, що призначене засудженим покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та їх особі і є явно несправедливим унаслідок його суворості, як про це зазначено в апеляціях, немає.

Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 про те, що при призначенні покарання судом безпідставно не взято до уваги такі обставини, що пом'якшують покарання, як повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, на увагу не заслуговують.

Крім цього, судом належним чином ураховано, що ОСОБА_3 вини у збуті за попередньою змовою наркотичних засобів не визнав, а вчинений ним та ОСОБА_4 злочин було розкрито лише завдяки оперативно-розшуковим заходам.

За таких обставин підстав для призначення засудженим покарання, не повязаного з позбавленням волі, про що ставиться питання в апеляціях, зокрема призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, і для звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Правильно судом призначено покарання ОСОБА_3 й за сукупністю злочинів і вироків.

Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що на момент постановлення оскаржуваного вироку вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року, яким ОСОБА_3 було засуджено за ч.2 ст. 186 КК України, ще не набрав законної сили, є безпідставними. Відповідно до роз'яснень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень норм кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок його суворості, які б потягнули зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, та вважає його законним і обґрунтованим, призначене покарання справедливим, а відтак апеляції залишає без задоволення.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 таОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 без задоволення.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду М.С.Матущак