11-/1190/59/12 Про умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого - 17.01.2012 Прийняття

( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs25235408) ) ( Додатково див. вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області (rs18219828) )

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого судді Зубка К.А.,

суддів Новіцького Е.Й., Онуфрієва В.М.,

із секретарем Зубріцькою І.М.,

за участі прокурора Фомічової І.В.,

потерпілого ОСОБА_2 та його

представника-адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_5 на вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Софіївка Компаніївського району Кіровоградської області, українця,

громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10, 2000 року та ОСОБА_11, 2003 року народження, займається фермерським господарством, проживає АДРЕСА_1 відповідно до ст. 89 КК України такого, що не має судимості

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 2 892 грн. матеріальної та 4000 грн. моральної шкоди. Також стягнуто із ОСОБА_6 на користь Компаніївської центральної районної лікарні 325 грн. витрат на лікування ОСОБА_7

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 15 грудня 2008 року близько 16 години, в подвір'ї його домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин, умисно, наніс ОСОБА_7 удар ногою в область живота, внаслідок чого, ОСОБА_7 завдана тупа травма живота, розрив тонкого кишківника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння унаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть потерпілого.

В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок районного суду скасувати через невідповідність призначеного судом покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості і постановити свій вирок, яким ОСОБА_4 призначити 8 позбавлення волі, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину не визнав, після вчинення ним злочину, повів себе зухвало, не надав потерпілому будь-якої медичної допомоги.

У зміненій апеляції захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок районного суду змінити, застосувати до підзахисного правило статті 69 КК України і призначити йому позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі, від якого звільнити на підставі ст. 75 КК України, при цьому врахувати, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується із позитивної сторони, займається фермерським господарством, під час служби у Збройних силах нагороджений відзнакою "Відмінник прикордонних військ", має сім’ю, виховує та утримує двох малолітніх дітей, у повному обсязі відшкодував потерпілому як матеріальну так і моральну шкоду, а також витрати пов’язані із лікуванням ОСОБА_7 і, що вчинення його підзахисним злочину спровокував сам потерпілий, який у стані алкогольного сп’яніння прийшов у двір до ОСОБА_4 з’ясовувати стосунки із дружиною засудженого.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5, які підтримали змінену апеляційну скаргу захисника, потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про залишення вироку районного суду бкз зміни. перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що в апеляції прокурора слід відмовити, а змінену апеляцію захисника слід задовольнити частково.

Висновки районного суду про те, що ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин, спровакованих потерпілим,умисно, наніс ОСОБА_7 удар ногою в область живота, наслідок чого, ОСОБА_7 завдана тупа травма черевної порожнини, розрив тонкого кишківника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння унаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть потерпілого грунтуються на сукупності достовірних і узгоджених між собою доказів, у тому числі і на повному визнинні своєї вини ОСОБА_8 під час розгляду справи у апеляційній інстанції, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України.

Разом із тим, призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що він за місцем проживання характеризується із позитивної сторони, є власником земельних паїв і займається індивідуальним фермерським господарством, під час служби у Збройних силах нагороджений відзнакою "Відмінник прикордонних військ", має сім’ю, виховує та утримує двох малолітніх дітей /т.1,а.с121-129/, у апеляційній інстанції визнав фактичні обставини умисного завдання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, у повному обсязі відшкодував потерпілому як матеріальну так і моральну шкоду, а також витрати пов’язані із лікуванням ОСОБА_7, що свідчить про дієве каяття ОСОБА_4 у вчиненому ним злочині, а також і те, що вчинення суспільно небезпечного діяння засудженим спровокував сам потерпілий, який у стані алкогольного сп’яніння прийшов у двір до ОСОБА_4 з’ясовувати стосунки із дружиною засудженого.

Наведені обставини свідчать про істотне зниження ступеня суспільної небезпеки особи ОСОБА_4, а тому колегія суддів переконана, що виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів можливе у місцях позбавлення волі, проте у менший строк ніж передбачений санкцією ч.2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання на підставі ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі.

Підстав для звільнення ОСОБА_4 від покарання на підставі ст. 75 КК України, а також для призначення засудженому більш суворого покарання, про яке просив в апеляції прокурор колегія суддів не вбачає.