Справа № 11-а-1941\09 

Головуючий у 1-й інстанції - Кияшко О. А.

Категорія: ч.2 ст. 309 КК України 

Доповідач - Лагнюк М.М.

Колегія суддів судової палати

у кримінальних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого, судді Лагнюка М.М.,

суддів Ковальської В.В. та Корнієнко Т.Ю.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну

справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи

судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду

м.Києва від 21 серпня 2009 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м..Києва, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: вироком Дарницького районного суду м.Києва від 01.12.1999 року за ч. 1 ст. 206 КК України, вироком Дарницького районного суду м.Києва від 01.06.2001 року за ч. 2 ст. 229-6 КК України, вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 24.06.2004 року за ч. 2 ст. 309 КК України, вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 30.06.2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України,

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що на початку листопада 2008 року за місцем свого проживання - в квартирі АДРЕСА_1 -повторно незаконно придбав у невстановленої слідством особи за 4000 гривень наркотичний засіб канабіс, який почав повторно незаконно зберігати у вказаній квартирі для особистого вживання без мети збуту.

8 січня 2009 року близько 19 години 05 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання був затриманий працівниками міліції, які під час огляду квартири виявили та вилучили 62 паперові згортки з наркотичним засобом канабісом загальною масою у перерахунку на суху речовину 103, 61 г, який він незаконно повторно придбав і зберігав для особистого вживання без мети.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд невірно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії засудженого, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення

прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженого, який заперечував проти апеляції прокурора, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен

бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, за який він засуджений цим вироком, суд першої інстанції належним чином проаналізував зібрані по справі докази в їх сукупності і виклав у вироку докладні мотиви свого рішення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам "Про обіг..." та "Про заходи протидії незаконному обігу..." (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо). Обопільне введення ін'єкцій наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогу особами, які їх придбали за спільні кошти, збуту не утворюють. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Як вбачається з висновку експерта № 026 від 03.02.2009 року, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, яка вилучена за адресою: АДРЕСА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину складає 103, 61 г.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу", розмір вилученого у ОСОБА_1 наркотичного засобу ( 103, 6-1 г) є невеликим.

Також, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 раніше тричі судимий за ст. 309 КК України, що свідчить про те, що він систематично вживає наркотичні засоби.

Крім того, будь-які докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 придбав, перевозив та зберігав наркотичний засіб саме з метою збуту в матеріалах справи відсутні.

Посилання прокурора як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України на те, що він визнав свою вину під час досудового слідства, є необгрунтованими та спростовані під час розгляду справи в суді першої інстанції, про що зазначено у вироку суду.

Таким чином, висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для виправлення засудженого.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.