Справа № 11а-1411

Головуючий суддя у першій інстанції - Білоцерківець О. А.

Категорія: ч. 1 ст. 368 КК України 

Доповідач - Ходас В.І.

колегія суддів судової палати у кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді - Стрижко С. І. суддів - Ходаса В.І., Юденко Т.М. за участю прокурора - Мінакова Г. О. захисника - ОСОБА_5 засудженого- Гетьманського С. П..

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах захисту прав ОСОБА_3 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

народження, уродженця м. Томськ, Російської Федерації,

громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого

директором ДП "Предслава", проживає: АДРЕСА_1

кв. 197, раніше не судимого:

Засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України та призначено покарання у вигляді

штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що

становить 12750 гривень з позбавленням права займати посади пов’язані з

адміністративно-господарськими обов’язками за спеціальним повноваженням

в усіх підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві вартість проведених експертиз у розмірі 2221грн. 33коп.

За вироком суду ОСОБА_4, згідно Наказу Міністра житлово-комунального господарства України від 01.04.08 № 120-ос обіймає посаду директора Державного підприємства готелю "Предслава", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 51. відповідно до контракту № 7 від 31.03.08, який укладено між ОСОБА_4 та Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, він наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями по організації роботи та використанню майна ДП "Предслава". Так, наприкінці березня поточного року ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів отримав від директора ТОВ "Васторікс К" ОСОБА_5 хабара в розмірі 150 доларів США, за наступних обставин.

Так, 26 березня 2009 року, маючи намір розмістити в вестибулі ДП "Предслава" апарат самообслуговування для поповнення рахунків мобільних операторів, ОСОБА_5 звернувся з даним питанням до директора ДП "Предслава" ОСОБА_4, надавши бланк договору про спільну діяльність, у якому була вказана сума - 300 гривень на місяць, як оплата за використання місця у вестибулі ДП "Предслава".

Розуміючи, що складання договору про сумісну діяльність має певну процедуру погодження з Фондом державного майна України, ОСОБА_4 будучи директором ДП "Предслава" діючи умисно, з корисливих мотивів, власноруч виправив назву "Договору про сумісну діяльність" на "Договір про надання послуг для проживаючих у готелі", а також надпис тарифу оплати, змінив з "300 гривень" на "100 гривень" та поставив знак "+", дописавши цифру "350". При цьому ОСОБА_4 пояснив, що цифра "100" це оплата в гривнях згідно договору, а 350 гривень необхідно буде сплачувати особисто йому, як винагороду за використання частини приміщення, і ОСОБА_5 вимушений був погодитися на вимоги ОСОБА_4 розуміючи, що останній може відмовити йому в укладанні договору. При цьому, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_5, що оплату необхідно буде здійснити за перший квартал дії договору, передавши обумовлені гроші зверх договору, тобто 350 гривень щомісяця через адміністратора готелю. Після вказаної розмови, маючи при собі лише 50 доларів США ОСОБА_5 31 березня 2009 року, приблизно о 12год. 15хв., знаходячись в вестибулі готелю ДП "Предслава", що розташований по вул. Предславинській, 51 в м. Києві передав адміністратору вказаного готелю ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 50 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2009 року складало 385 гривень), які остання в той же день передала ОСОБА_4

В подальшому ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання хабара у повному розмірі, на початку квітня 2009 року зателефонував ОСОБА_5 та поставив вимогу принести частину недоданої із обумовлено суми хабара.

8 квітня 2009 року, приблизно о 14год. 30хв., перебуваючи у приймальній директора ДП "Предслава", по вул. Предславинській, 51 в м. Києві ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 дві купюри номіналом по 50 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09 квітня 2009 року складало 770 гривень).

Отримавши хабара ОСОБА_4 поклав валюту у ліву нагрудну кишеню своєї сорочки та вийшовши на подвір’я був затриманий оперативними працівниками УДСБЕЗ ГУ MB С України в м. Києві.

На вирок суду подано апеляцію.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_2, не оспорюючи вчинення злочину при обставинах викладених у вироку та правильність юридичної оцінки винних дій ОСОБА_4, вважає вирок невірним через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого. А тому просить вирок змінити, виключивши з резолютивної частини рішення суду про призначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади пов’язані з адміністративно-господарськими обов’язками за спеціальним повноваженням в усіх підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік.

В обгрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було визнано обставинами що пом’якшують покарання ОСОБА_4: злочин вчинив уперше, його щире каяття, що він активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, є інвалідом 3 групи та особою, постраждалою в наслідок аварії на ЧАЕС, але при призначенні додаткового покарання за вчинений злочин, суд цих обставин не врахував. Суд не врахував, що наявні пом’якшуючі покарання обставини, давали підстави для застосування ч.2 ст. 69 КК України і не призначення ОСОБА_4 3а ч. 1 ст. 368 додаткового покарання.

Також апелянт зазначає, що підставою для зміни вироку є те, що при винесені вироку суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон. Так в санкції ч. 1 ст. 368 КК України передбачено призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю тільки при призначенні основного покарання у виді позбавлення волі, а не у вигляді штрафу, до якого засуджено ОСОБА_4

Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції захисника, захисника і засудженого, які підтримали подану апеляцію, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах викладених у вироку є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, підтверджені представленими у матеріалах справи доказами, в апеляції не оспорюються

В судовому засіданні було визнано судом першої інстанції недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Суд першої інстанції правильно визначив кваліфікацію дій ОСОБА_4 3а ч. 1 ст. 368 КК України. При призначенні винному покарання згідно ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, наявність позитивної характеристики з місця роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи та особою, постраждалою в наслідок аварії на ЧАЕС.

Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання невірно застосував санкцію ч. 1 ст. 368 КК України. Так, відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України - карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Колегія суддів вважає, що з резолютивної частини вироку слід виключити призначене ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов’язані з адміністративно-господарськими обов’язками за спеціальним повноваженням в усіх підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік, апеляція захисника в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, задовольнити частково.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2009 року щодо ОСОБА_3 - змінити, виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов’язані з адміністративно-господарськими обов’язками за спеціальним повноваженням в усіх підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік.

В решті вирок суду залишити без змін.