11-254/09 Про порушення ПДР України, що призвело до наїзду на пішохода, яка отримала тілесні ушкодження у вигляді числених переломів та крововиливів у м'які тканини, які відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості - 21.04.2009 Прийняття

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3. на користь:

- Черкаської міської лікарні № 3 витрати на лікування потерпілої

ОСОБА_4. в сумі 1244 грн 85 коп.,

- потерпілої ОСОБА_4. - 5152, 40 грн матеріальних збитків та 5000

грн моральної шкоди.

Вирішено стягнути з засудженого ОСОБА_3. судові витрати по справі в сумі 706, 13 грн за проведення експертизи.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_3. визнаний винним та засуджений за те, що він 31 грудня 2007 року близько 18 години 30 хвилин керуючи автомобілем ВАЗ-21061 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони вул. Гололя в напрямку вул. Хрещатик по вул. Б. Вишневецького в м. Черкаси, проїхав перехрестя бул. Шевченка на зелений сигнал світлофора, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.3 ПДР України (1094-93-п) , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, в момент виникнення небезпеки для його руху, виходу пішохода ОСОБА_4. на проїзну частину дороги, коли остання перетинала її зліва направо по напрямку руху автомобіля по пішоходному переходу на червоний сигнал світлофора, завчасно не зупинив керований транспортний засіб, в результаті чого здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_4., яка отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого стегна в верхній третині, перелому обох сідничних кісток тазу, перелому лонної кістки тазу зліва та обширний крововилив м"яких тканин тазу справа, які відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров"я.

В апеляції засуджений просив вирок суду скасувати, справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, посилаючись на те, що його вина у вчиненні даного злочину не доведена, з висновками автотехнічних експертиз не згідний, на його думку судом не враховано те, що потерпіла перетинала проїздну частину дороги на заборонений сигнал світлофора та порушила ПДР України, матеріальні та моральні збитки з нього стягнуті безпідставно.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого та його захисників, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляцію засудженого, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_3., суд першої інстанції дотримався вимог, передбачених ст. ст. 323, 324 КПК України.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3. у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю перевірених доказів у справі, серед яких :

- показання засудженого ОСОБА_3., який під час проведення досудового

слідства та в судовому засіданні показав, що 31.12.07 р. він рухався на автомобілі ВАЗ-

21061 по м. Черкаси, проїхавши проїздну частину бул. Шевченка в районі пішохідного

переходу по вул. Б.Вишневецького відчув удар по автомобілю та побачив як потерпіла,

яка рухалася зліва направо, кинулася на його автомобіль, він не гальмував, так як сенсу в

цьому не було, внаслідок чого відбувся наїзд на ОСОБА_4. (а.с. 12, 19, 85, 125, 212);

- показання потерпілої ОСОБА_4. про те, що 31.12.07 р. близько 18

години вона допомагала літній жінці перенести речі та, перетнувши на зелений сигнал

світлофора по пішохідному переходу проїздну частину вул. Б.Вишневецького і

залишивши речі на узбіччі дороги, поверталася назад в темпі швидкої ходи, на світлофор

уваги не звернула, пройшовши деяку відстань по проїздній частині, приблизно на її

середині на пішохідному переході відчула удар в правий бік, її відкинуло на декілька

метрів, в результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження та проходила курс лікування

(а.с. 12, 213-214);

- показання свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що 31.12.07

р. вони здійснювали патрулювання маршруту № 101 в м. Черкаси, біля 18-30 години

почули звук гальмів автомобіля з боку вул. Б.Вишневецького, підійшли та побачили, що

на проїздній частині вул. Б.Вишневецького знаходився автомобіль ВАЗ-21061, на відстані

близько метра від дорожньої розміки "Пішохідний перехід" лежала травмована жінка,

вони викликали швидку допомогу та працівників ДАІ, перехожі розповіли, що потерпіла

допомагала переходити проїздну частину літній жінці, а потім поверталася назад і в цей момент на неї здійснив наїзд автомобіль, під час самої дорожньо-транспортної пригоди присутні не були;

- показання свідка ОСОБА_8. про те, що 31.12.07 р. близько 18-30 год він був пасажиром автомобіля ВАЗ-21061, яким керував його товариш ОСОБА_3., рухаючись по в. Б. Вишневецького та проїхавши перехрестя з бул. Шевченка, на відстані близько 2 метрів від автомобіля він побачив жінку, яка перетинала проїздну частину вулиці зліва направо на червоний сигнал світлофора, автомобіль в якому він знаходився, скоїв наїзд на неї, після чого ОСОБА_3. почав гальмувати;

- дані протоколу огляду місця події від 31.12.07 p.., схеми та фото-таблиці до нього ( а.с. 4-11), згідно яких зафіксована обстановка на момент прибуття працівників ДАІ, а саме- розташування автомобіля ВАЗ-21061 після ДТП, а також розміщення на проїздній частині пластикових уламків цього автомобіля( починаються на пішохідному переході);

- дані протоколу огляду автомобіля ВАЗ-21061 н.з. НОМЕР_1, яким

зафіксовані пошкодженні на автомобілі в результаті ДТП (а.с. 95, 97);

дані протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного від 15.07.08 р. (а.с. 105);

- дані висновку судово-медичної експертизи № 23X171 від 23.06.08 р. про те, що

потерпіла ОСОБА_4. внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, які

відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад

здоров"я( а.с. 70);

висновку судово-автотехнічної експертизи № 4\276 від 22.07.08 р. згідно якої в дорожній обстановці, що склалася на момент ДТП в причинному зв"язку з виникненням ДТП, з технічної точки зору, знаходилася невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21061 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3. вимогам п.п. 12.3, 18.2 ПДР України ( а.с. 111-113) та аналогічними даними висновку додаткової судової авто-технічної експертизи № 28-АТ від 16.01.09 р. (а.с. 202-204 ), згідно яких ОСОБА_3. мав технічну можливість уникнути наїзду на потерпілу шляхом екстреного гальмування в умовах даної ДТП.

За таких обставин суд правильно дійшов до висновку про винність засудженого в порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило наїзд на пішохода ОСОБА_4. та заподіяння їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Колегія суддів вважає, що районний суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину, дав їм вірну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 286 КК України.

Доводи апелянта про однобічність та неповноту досудового та судового слідства колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються зазначеними в вироку суду доказами, зібраними згідно з нормами КПК (1001-05) та дослідженими в судовому засіданні, а висновки суду не містять ніяких протиріч і належним чином мотивовані.

В апеляційній скарзі апелянт вказував на ту обставину, що потерпіла перетинала проїздну частину вулиці Б. Вишневецького зліва направо по напрямку руху автомобіля не по пішоходному переходу, а за декілька метрів від нього, що не відповідає дійсності і спростовується показаннями як потерпілої ОСОБА_4. про те, що вона переходила дорогу по пішохідному переходу, коли на неї скоїв наїзд автомобіль засудженого, так і свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що після наїзду потерпіла лежала на відстані близько метра від пішохідного переходу (враховуючи те, що від удару її відкинуло на деяку відстань) .

Той факт, що зіткнення відбулося на смузі руху його автомобіля не заперечував сам засуджений, під час апеляційного розгляду справи також підтвердив, що потерпілу до наїзду на неї він не бачив, що свідчить про те, що він проявив неуважність, не стежив за

дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, оскільки своєчасне виявлення небезпеки для руху дозволило б йому уникнути зіткнення, що узгоджується також з висновками проведених по справі автотехнічних експертиз .

Посилання апелянтів на необхідність проведення по справі відтворення з участю учасників ДТП суд вважає безпідставним, оскільки відтворення з водієм ОСОБА_3. проводилося, а потерпша відмовилася від його проведення (а.с. 72) пояснивши при цьому, що наїзд на неї відбувся "приблизно по середині проїзної частини дороги на пішохідному переході".

Підстав для скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового і судового слідства по справі не встановлено.

При призначенні покарання засудженому суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, та за відсутності обставин, що пом"якшують покарання і обтяжують його, призначив йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України, звільнивши від його відбування з випробуванням із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Колегія суддів вважає, що рішення суду щодо вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4. є правильним та обґрунтованим, оскільки суд, задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди стягнув суму збитків, які понесла потерпіла в результаті ДТП, позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнив частково з врахуванням моральних страждань потерпілої та її неправомірних дій, тому апеляція засудженого в цій частині є необгрунтованою.

Твердження апелянта щодо помилки при підрахунку документів, що

підтверджують суму матеріальних збитків, завданих потерпілій ОСОБА_4.

внаслідок ДТП, не відповдає дійсності ( 498, 7 грн - а.с. 169 + 300 грн - а.с. 170 +145 грн

-ах. 171 + 884, 04 грн. -а.с. 173 + 168, 67 грн.- а.с. 174 +373, 78 грн . - а.с. 175

+1503, 64 грн. -а.с. 176 +496, 76 грн -а.с. 177 + 457, 41 грн - а.с. 178 +103, 83 грн - ах. 196 + 220, 57 грн - ах. 209 = 5152, 4 грн) .

Крім того, враховуючи тяжкість завданих потерпілій тілесних ушкоджень, її вік та стан здоров"я, в колегії суддів не виникає сумніву щодо розміру витрачених коштів на їх довготривале лікування, тому посилання апелянта на те, що потерпілою суду надані "чужі" фіскальні чеки на придбані ліки вважає безпідставними.