Головуючий у 1 інстанції: Кузюра М.М.

Категорія : ст. 121 ч.2 КК України

Доповідач : Григор'єва В.Ф.12 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді - Козака В.І.

суддів - Григор'євої В.Ф., Демченка О.В.

з участю прокурора - Сороки Г.В.

захисника - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: потерпілої ОСОБА_2 та захисникаОСОБА_1 в інтересах засудженогоОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 листопада 2008 року,

Цим вироком: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець с. Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, мешканецАДРЕСА_1

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

СудомОСОБА_3визнано винним та засуджено за те, що 07 березня 2008 року, близько 19 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно наніс численні удари дерев'яним табуретом та ножем в область голови, обличчя та тулубу своїй тітці ОСОБА_4 спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

В апеляціях:

Помічник прокурора м.Чернігова, не оспорюючи доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати внаслідок м'якості призначеної міри покарання та постановити новий, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ст. 121 ч.2 КК України у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі. Посилається на те, що призначаючи засудженому покарання, суд не в повній мірі врахував обставини вчинення злочину та дані, характеризуючи особу засудженого, зокрема тяжкість злочину, повне невизнання вини, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та відсутність обставин, які пом'якшують покарання. Також звертає увагу на поведінку засудженого при вчиненні злочину та намагання останнього у ході судового розгляду справи покласти всю відповідальність за скоєне на свідка ОСОБА_5

До початку розгляду справи в апеляційному суді помічник прокурора м. Чернігова відкликав свою апеляцію, надавши відповідний лист.

Потерпіла ОСОБА_6., не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженогоОСОБА_3 просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки вважає вирок суду занадто суворим. Доводи апеляції зводяться до того, що призначаючи покарання засудженому, суд не врахував його позитивні характеристики за місцем проживання та служби, наявність урядових нагород та відзнак, те, що він займається суспільною роботою та є головою спілки ветеранів-пенсіонерів Чернігівського прикордонного загону, на його утриманні знаходиться їх батькоОСОБА_7 1930 року народження.

Захисник ОСОБА_1. в інтересах засудженогоОСОБА_3просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Вважає, що даний вирок суду постановлений з порушенням вимог ст.ст. 15, 16, 67, 323, 324 КПК України, посилаючись на наступнеОСОБА_2. свою вину в скоєнні даного злочину не визнав та його показання з цього приводу підтверджуються зібраними по справі доказами, яким суд не дав належної оцінки. Зокрема, висновком судово-медичної експертизи, якою підтверджується, що уОСОБА_3виявлені тілесні ушкодження, що свідчить про те, що міжОСОБА_5. та ОСОБА_3 була бійка, в процесі якої останньому були спричинені тілесні ушкодження. Судом не прийнято до уваги той факт, що на одежіОСОБА_3відсутні сліди крові, а наявність маленької плями речовини, схожої на кров, виявленої на сорочці, то її групова належність не встановлена. У вироку суд посилається на висновок судово-цитологічної експертизи піднігтьового вмісту правої руки потерпілої ОСОБА_9. зазначивши, що статеву належність встановити неможливо. З метою встановлення, кому саме належить той чи інший фрагмент крові, заявлялось клопотання про призначення судово-медичної експертизи ДНК, про що безпідставно було відмовлено. Вказує, що основним доказом виниОСОБА_3в спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень суд зазначає показання свідка ОСОБА_5, але якщо проаналізувати його показання, то можливо зробити висновок, що вони є непослідовними, декілька разів під час досудового слідства змінювались, вони не співпадають з зібраними у справі доказами. Також звертає увагу на те, що в процесі досудового слідства так і в судовому засіданні не встановлено точного часу події та не вияснено питання в якому положенні знаходилась потерпіла в момент спричинення їй різаних ран в області обличчя, а заявлене клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи суд знову ж таки безпідставно відхилив.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженогоОСОБА_3 який підтримав апеляцію захисника в його інтересах, захисникаОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію в інтересах засудженого і просила апеляцію задовольнити, провадження по справі закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України, а якщо неможливо, то задовольнити апеляцію потерпілої ОСОБА_2. в частині призначення покарання засудженому із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, потерпілої ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію і просили її задовольнити з вказаних в ній підстав, заперечувала проти задоволення апеляції засудженого, оскільки вважає, що її чоловікОСОБА_5. не наносив тілесних ушкоджень її тітці ОСОБА_4 а сам був доставлений у лікарню без свідомості, дії щодо тітки вчинив засуджений, думку прокурора, який вважає, що апеляції не підлягають задоволенню, оскільки вони не обґрунтовані, а вирок суду необхідно залишити без зміни, оскільки він законний і обґрунтований, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у апеляціях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції потерпілої ОСОБА_2. та захисникаОСОБА_1 в інтересах засудженогоОСОБА_3не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винність засудженогоОСОБА_3у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності і є обґрунтованим.

Висновок суду ґрунтується на показаннях потерпілоїОСОБА_2 якими підтверджується, що її брат - засуджений ОСОБА_3. заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_9., а її чоловік - свідокОСОБА_5. не міг заподіяти тілесних ушкоджень потерпілій - тітці ОСОБА_9., який без свідомості був виявлений свідком - сусідом ОСОБА_8 у їх квартирі разом з потерпілою та їх було доставлено у лікарню, свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що він на прохання засудженого купив горілку та продукти харчування і десь о 16 годині 30 хвилин пішов із дому і вже повернувся, коли у квартирі були працівники міліції, свідкаОСОБА_5., який заперечує нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9. і підтверджує, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9. заподіяв засуджений ОСОБА_3., а він був доставлений у лікарню без свідомості із тілесними ушкодженнями і лише там прийшов до тями, на даних протоколу огляду місця події від 07.03.08 року, якими підтверджується, що під час огляду був вилучений ніж та дерев'яний табурет, на висновку судово - медичної експертизи № 372 від 15.04.08 року, яким підтверджується, що смерть потерпілої ОСОБА_9. настала в наслідок закритої черепно-мозкової травми, що привела до механічної асфіксії через аспірацію блювотних мас, на висновку судово - цитологічної експертизи № 82 від 22.04.08 року, яким підтверджується, що на царзі табуретки, наданої на дослідження, виявлена кров людини, домішок крові ОСОБА_5, ОСОБА_3. та ОСОБА_9. на даному об'єкті не виключається, на висновках медико-криміналістичних експертиз № 123 МК від 19.05.08 року та № 124 МК від 19.05.08 року, які узгоджуються між собою і якими підтверджуються повністю фактичні обставини справи.

Сукупність цих та інших наведених у вироку доказів, яким суд дав правильну юридичну оцінку, переконливо свідчить про те, що засуджений ОСОБА_3. заподіяв тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть потерпілої ОСОБА_9.

Доводи засудженого про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину спростовуються доказами по справі.

Із показань засудженогоОСОБА_3в судовому засіданні вбачається, що він свою вину в інкримінованому йому діянні не визнав та підтвердив у суді, що ОСОБА_9. була його тіткою та хрещеною. Він знав її з дитинства. Його тітка була хворою людиною і потребувала стороннього догляду, тому останні кілька років проживала у квартирі його сестри ОСОБА_2., яка її доглядала. Він часто відвідував свою тітку. 07 березня 2008 року, біля 14 години 30 хвилин, він прийшов до тітки, провідати її. З собою приніс дві пляшки пива, яке потім вони випили удвох зОСОБА_5. Перед приходом до тітки він випив із знайомими десь 150 г горілки. В ході розмови з тіткою вона скаржилась, що їй важко і її в цій сім'ї часто ображають. З цього приводу він зробив зауваження ОСОБА_5 та застеріг від такого поводження з його тіткою. У відповідьОСОБА_5 почав скаржитись на погану поведінку тітки, відсутність грошей. Він дав сину ОСОБА_5 - ОСОБА_10 50 грн. і той приніс із магазину пляшку горілки 0.5 л та закуску. Вони удвох з ОСОБА_5 вживали спиртне на кухні. В подальшому ОСОБА_5 знову почав висловлюватися негідно на адресу його та тітки. Після чого він знову зробив зауваження ОСОБА_5. Потім він зібрався йти, зайшов до кімнати тітки попрощатися. Потім повернувся на кухню за цигарками, тоОСОБА_5. почав безпричинно до нього чіплятися. Після чого ударив його кулаком в груди та обличчя. Тітка встала та намагалася словами втихомирити ОСОБА_5, але той почав кричати на неї. Коли він відволікся на якусь мить, то почув стук і побачив, як упала його тітка, її вдарив чи штовхнув ОСОБА_5. Він підняв її, але в цей часОСОБА_5. знову наніс йому удар у пах, після чого кілька разів ударив його твердим предметом по голові. Обороняючись та відступаючи до вхідних дверей, він також наніс декілька ударів ОСОБА_5 Потім схопив куртку та босим вибіг на вулицю, де взяв таксі та поїхав додому. Він заперечує будь-яку причетність до заподіяння тілесних ушкоджень тітці ОСОБА_9. Він вважає, що такі тілесні ушкодження їй міг заподіяти лишеОСОБА_5., який перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, незважаючи на невизнання вини засудженим, що його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину є доведеною і вона підтверджується доказами у справі.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2. підтверджується, що засуджений ОСОБА_3. є її рідним братом. Вона мешкає разом з чоловіком -ОСОБА_5., сином - ОСОБА_10 та дочкою - ОСОБА_11 Їх тітка ОСОБА_4проживала одна у с. Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області. У грудні 2005 року тітка захворіла, перенісши інсульт, потребувала стороннього догляду. Вона, як найближча родичка, забрала тітку до себе в квартиру, яка розташована у м. Чернігові. Тітка мала окрему кімнату і належний догляд. Вона пересувалась по квартирі за допомогою табуретки. У неї і членів її сім'ї стосунки з її братом -ОСОБА_3були нормальними. Він іноді заходив у гості до них та провідати тітку. Конфліктних ситуацій між ними не виникало. 07 березня 2008 року, біля 20 години 30 хвилин, вона повернулася з роботи додому. Біля квартири побачила працівників міліції, а вдома були син та дочка. Працівники міліції повідомили, що її чоловіка та тітку забрали до лікарні з тілесними ушкодженнями, а син сказав, що вдень до них приходив дядько Петро. На її телефонний дзвінок дружина брата повідомила, що його ще немає вдома. Вона у коридорі квартири виявила куртку та взуттяОСОБА_3Вона не наполягала на суворому покаранні засудженого, але обурювалася його поведінкою в частині обвинувачення на адресу її чоловіка ОСОБА_5 у вчиненні злочину.

Показаннями свідка ОСОБА_5 підтверджується, що 07 березня 2008 року він разом із сином ОСОБА_10 та тіткою дружини ОСОБА_9. перебували вдома. Після 14 години до них у квартиру прийшов ОСОБА_3., який був напідпитку та мав з собою дві пляшки пива, яке вони удвох винили. Потім ОСОБА_3. запропонував випити горілки і він погодився. Його синОСОБА_10 за грошіОСОБА_3приніс спиртне та закуску. Вони вдвох випивали на кухні. В ході розмови ОСОБА_3. став жалітися на життя, на свою дружину. Він сказав, що його не впустили додому, дружина забрала ключі від квартири і він ночував на вокзалі. Потім став жалітися на свою дружину тітці, якайого заспокоювала та запропонувала лягти відпочитиОСОБА_2. погодився і вони удвох вийшли з кімнати тітки, але раптом ОСОБА_3. почав конфліктувати та вдарив його в обличчя і пішов на кухню. З кухні повернувся з ножем в руках та одразу наніс йому порізи обличчя. З кімнати, тримаючись за стілець, вийшла тітка. Вона стала на порозі кімнати і трималась руками за дверну коробкуОСОБА_2. кілька разів і їй наніс порізи чи удари по обличчю ножем. Після чого схопив стілець, за допомогою якого пересувалась тітка, і вдарив її стільцем по голові і вона впала на підлогу. Потім наніс йому удар із заду табуреткою по голові, а коли він намагався відійти, то ОСОБА_3. наніс йому у голову ззаду і він втратив свідомість, більше нічого не пам'ятає. Він стверджує, що тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не наносив і не міг цього зробити в силу суттєвої різниці у ваговій та фізичній категоріях між ними.

Показаннями свідкаОСОБА_12 підтверджується, що його квартира розташована рядом з квартирою сім'ї ОСОБА_507 березня 2008 року, біля 19 години, він повертався з магазину і побачив відчинені двері у квартиру ОСОБА_5. Він через отвір у дверях побачив на полу в коридорі чоловіка, який лежав ногами до виходу. Він зайшов до квартири і побачив, що чоловік лежить на спині, його голова, обличчя та ліва рука у крові. Також помітив, що він дихає, але був без свідомості чи спав. Далі головою в бік кухні лежала жінка похилого віку, голова та обличчя якої теж були в крові. На його оклик ніхто не відгукнувся і він пішов з цієї квартири, щоб викликати швидку допомогу та міліцію. На виході з квартири, біля ніг чоловіка, на полу лежав ніж з коричневою ручкою, але не звернув уваги на наявність на ньому слідів крові. Десь о 18 годині 40 хвилин, перед виходом до магазину, він чув один глухий удар у стінку кімнати, яка межує з кухнею ОСОБА_5

Показаннями свідка ОСОБА_11 підтверджується, що ОСОБА_13дійсно напередодні телефонувала їм додому і в розмові з нею говорила, що дядько знову п'є, між ними був скандал, просила вплинути на нього. 07 березня 2008 року, між 19-20 годинами, вона повернулась додому. Біля під'їзду побачила дві швидкі допомоги, а в квартирі була міліція.

Із показань свідка ОСОБА_13 даних в ході досудового слідства, які судом були перевірені, вбачається, що дійсно 06 березня 2008 року її чоловік ОСОБА_3. прийшов додому п'яний, ображав її брутальними словами, вимагав повернути гаманець, який він начебто загубив. Не заперечувала, що чоловік міг вдарити людину кулаком, допускає, що він міг вести себе за певних обставин неадекватно, агресивно та неконтрольовано.

Показаннями свідкаОСОБА_14. підтверджується, що вона була понятою при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 СвідокОСОБА_5. добровільно розповів про обставини злочину, пояснивши, що їх родич ОСОБА_3. прийшов до них на квартиру провідати свою тітку. Він з ним випили спиртне. Після чого ОСОБА_3. став жалітися на життя, почав скандалити та битися. Окремі моменти свідок не пам'ятав, але зазначив, що ОСОБА_3. кілька разів ударив його та тітку ножем по обличчю та табуретом по голові, а після нанесеного удару ззаді по голові, він втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_10 у суді підтвердив, що 07 березня 2008 року, біля 15 години, до них додому прийшов напідпитку дядько Хвост Петро. Він приніс дві пляшки пива, яке вони удвох з його батьком випили на кухні. До приходу дядька, батько спиртного не вживав. Потім ОСОБА_3. дав йому 50 грн. та попросив сходити до магазинку за спиртним. Він купив їм пляшку горілки ємністю 0.5 л, воду та рибу до пива. Він чув, як дядько затіяв з його батьком спір за пульт від телевізора, наполягаючи на тому, що він має бути в кімнаті тітки, а не в іншій кімнаті. Він не пізніше 16 години 30 хвилин пішов у місто. Між 18 та 19 годинами йому зателефонувала сестра та повідомила, що в них у квартирі щось гранилось. Вона плакала. Він у квартирі виявив сліди крові, які були в коридорі, біля входу в кухню на висоті до 15 см над полом.

Також винуватістьОСОБА_3у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними доказами у справі.

Із показань засудженогоОСОБА_3 допитаного в ході досудового слідства 08 березня 2008 року в якості підозрюваного вбачається, що ОСОБА_3. на цьому допиті ніяким чином не обмовився про застосування фізичної сили свідком ОСОБА_5. до потерпілої ОСОБА_9.

Проте, допитаний того ж дня як підозрюваний додатково, ОСОБА_3. підтвердив, щоОСОБА_5. ударив його двічі в обличчя, а потім у груди, і він став відступати до вхідних дверей. В цей час, тримаючись за стілець, на поріг своєї кімнати вийшла тітка ОСОБА_9. і колиОСОБА_5. її побачив, то штовхнув і вона впала. Потім вийшов до коридору, де з ОСОБА_5. знову зав'язалась бійка, в ході якої він отримав кілька ударів у обличчя та по голові, а у відповідь також наніс кілька ударів ОСОБА_5. в обличчя.

Як вбачається із показань засудженого на досудовому слідстві, його показання різняться між собою та суперечать доказам, отриманим в ході судового слідства, тому колегія суддів вважає, що суд дійшов до обґрунтованого висновку, що зазначені показання засудженого дійсно викликають сумнів щодо їх достовірності та правдивості.

Дійсно судом встановлено і цього не заперечує засуджений ОСОБА_3., потерпіла ОСОБА_9. з грудня 2005 року проживала в сім'ї Ковкун у їх квартирі, отримувала від них належний догляд та піклування. Жоден із допитаних свідків у судовому засіданні не вказував на скарги потерпілої ОСОБА_9 щодо неналежного ставлення до неї за час проживання в квартирі сім'ї Ковкун.

Із показаньОСОБА_3не вбачається, що прояви невдоволення поведінкою потерпілої ОСОБА_9 з боку свідка ОСОБА_5 чи членів його сім'ї мали місце раніше, про це він твердив лише як про поодинокий факт. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов до правильного висновку, що нелогічним та безпідставним є твердження засудженого ОСОБА_3. про вчинення вказаного злочину саме свідком ОСОБА_5.

Докази у кримінальній справі достовірно свідчать про те, що свідокОСОБА_5. на момент його виявлення у квартирі свідком ОСОБА_8, перебував у непритомному стані і каретою швидкої допомоги був доставлений до лікарні. Висновок судово-медичної експертизи свідчить про наявність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних колото-різаних ран обличчя, голови, перелому кісток носа, субкон'юктивального крововиливу правого ока, гематоми правої навколоочної ділянки, котрі могли утворитися 07 березня 2008 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Згідно цього ж висновку експертизи, Ковкун С.В. поступив у нейрохірургічне відділення Чернігівської обласної лікарні о 20 годині 10 хвилин без свідомості.

Як вбачається з матеріалів справи, судом не встановлена присутність у квартирі сторонніх осіб, що могли б заподіяти ОСОБА_9. тілесні ушкодження, окрімОСОБА_3та ОСОБА_5

Разом з тим колегія суддів вважає, що характер та локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_5 узгоджуються з його показаннями, даними на досудовому слідстві і в суді, а також в ході відтворення обстановки та обставин події за його участю, а його перебування в непритомному стані виключає можливість вчинення ним вказаного злочину.

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи, в підніпьовому вмісіі правої руки потерпілої ОСОБА_9. виявлена кров людини, статеву належність якої не встановлено через відсутність ядер, придатних для обліку. Разом з тим, зазначеним висновком присутність кровіОСОБА_3 при наявності у останнього тілесних ушкоджень, в даному об'єкті не виключається.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у засудженого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців лівого стегна та правої кисті, саден волосяної частини голови та щічних ділянок з обох боків, які утворилися від дії тупих предметів або від ударів об такі, можливо 07 березня 2008 року, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Колегія суддів вважає, що сукупність вказаних доказів давали суду підстави визнати причетнимОСОБА_3до вчинення інкримінованого йому діяння, а його показання були спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_9, 1922 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток лицевого черепа (правої виличної кістки, кісток носа), масивних крововиливів в шкірно-м'язевий лоскут волосяної частини голови, множинних синців, забійних ран обличчя, субарахноїдальних крововиливів, різаних ран обличчя, масивних забоїв м'яких тканин правого передпліччя та кисті.

Вказані тілесні ушкодження утворилися при життєво 07 березня 2008 року незадовго до настання смерті на протязі короткого проміжку часу до години.

Закрита черепно-мозкова травма стосовно живої людини носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя та має прямий причинний зв'язок з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової травми, що привела до механічної асфіксії через аспірацію блювотних мас.

Колегія суддів вважає, що суд дійшов до правильного висновку з урахуванням зазначених доказів про причетністьОСОБА_3до скоєння інкримінованого йому діяння, а його показання спрямовані на пом'якшення своєї участі у вчиненні злочину, або таким чином уникнути кримінальної відповідальності.

Доводи захисника про непричетність засудженого до вчинення злочину безпідставні, оскільки суперечать доказам у справі, які достовірно вказують на те, що саме засуджений ОСОБА_3. вчинив даний злочин щодо потерпілої ОСОБА_9. Твердження захисника про те, що в процесі досудового слідства так і в судовому засіданні не встановлено точного часу події та не вияснено питання в якому положенні знаходилась потерпіла в момент спричинення їй різаних ран в області обличчя, також безпідставні, оскільки були допитані свідки, а суд проаналізувавши їх показання встановив час вчинення злочину, який зазначений у вироку, а послідовні показання свідкаОСОБА_5. свідчать про те, в якому положенні знаходилась потерпіла в момент спричинення йому і їй різаних ран в області обличчя, що підтверджується висновками судово - медичних експертиз, які узгоджуються між собою і не було необхідності суду ще призначать експертизи, на які наполягала захисник. Висновки медико-криміналістичних експертиз № 123 МК від 19.05.08 року та № 124 МК від 19.05.08 року свідчать, що табуреткою і ножем були заподіяні потерпілій ОСОБА_9. тілесні ушкодження, які узгоджуються з доказами у справі і підтверджують також фактичні обставини справи. Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

З урахуванням наведених доказів у справі, які узгоджуються між собою, колегія суддів вважає, що суд дійшов до обґрунтованого висновку, що за вказаних обставин вина ОСОБА_3 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9., доведена.

Кваліфікація дійОСОБА_3за ст. 121 ч.2 КК України є правильною.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначене судом у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого: за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, за відсутності обставин, які пом'якшують покарання та наявності обставини, що обтяжує покарання: вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Призначене засудженому ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності лише декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Проте, судом не було встановлено жодної обставини, яка б пом'якшувала б покарання засудженому.

Доводи потерпілої про те, що суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, безпідставні, оскільки вони враховані судом при призначенні покарання, а саме, що засуджений ОСОБА_3. за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно, колишній військовослужбовець, очолює спілку ветеранів-пенсіонерів Чернігівського прикордонного загону, має службові відзнаки.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що підстав для закриття провадження у справі на підставі ст. 6 п.2 КПК України немає, застосування ст. 69 КК України, тобто призначення засудженому основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 121 ч.2 КК України, застосування ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин підстав для задоволення апеляцій засудженого та потерпілої колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції потерпілої ОСОБА_2. та захисникаОСОБА_1 в інтересах засудженогоОСОБА_3залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 листопада 2008 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.