Справа № 11-7/09 Головуючий в 1 інстанції Свередюк А.В.

ст. ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України

 Доповідач Матат О.В.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Матата О.В.,

суддів - Опейди В.О., Оксентюка В.Н.,

за участю прокурора - Старчука В.М.,

засудженого - ОСОБА_1, його захисника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 28 жовтня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,-

засуджений:

за ч.2 ст. 364 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади директора на строк 2 (два) роки;

за ч.2 ст. 366 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади директора на строк 1 (один) рік;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади директора на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 75, 76, 77 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом двох років шести місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься на реєстрацію в ці органи.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого в користь ДП "Волиньвугілля" 97 000 (дев'яносто сім тисяч) грн..

Вироком вирішено долю речових доказів у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що виконуючи обов'язки директора ВП шахта №5 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" в період з 5 березня по 29 травня 2007 року, являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах, використовуючи надані йому права, з метою забезпечення виконання планових завдань з видобутку вугілля, формування показників та збільшення обсягів видобутку вугілля, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з 15 по 30 березня 2007 року, шляхом надання незаконних вказівок диспетчерам шахти проводив коригування видобутку вугілля в сторону збільшення, затверджував звіти про рух кондиційного вугілля форми УПД-32, відомості видобутку вугілля по шахті форми УПД-6, УПД-28, які відображали відкориговані ним завищені обсяги видобутку вугілля, внаслідок чого 15.03.07 року ним було завищено видобуток вугілля на 67т., 22.03.07 завищено видобуток вугілля на 5,5т., 23.03.07 завищено видобуток вугілля на 109,9т., 28.03.07 завищено видобуток вугілля на 148т., 29.03.07 завищено видобуток вугілля на 132т., всього на 462,4т. та відображено перевиконання шахтою плану на 188 тон, або на 101,8%.

В подальшому, свідомо знаючи, що шахтою план з видобутку вугілля не виконаний, підписав наказ № 14 від 10.05.07 "Про преміювання керівників та спеціалістів допоміжних дільниць за березень 2007року" із внесеними завідомо неправдивими даними, що шахтою в березні 2007 року виконаний план по видобутку вугілля на 101,8%, внаслідок чого працівникам шахти при відсутності на те підстав було незаконно нараховано премії на загальну суму 64,9 тис. грн. та нарахувань на неї на суму 32,1 тис. грн., яку в травні 2007 року було виплачено, чим спричинені збитки ДП "Волиньвугілля" в сумі 97 тисяч гривень.

В апеляції засуджений просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що вирок суду є незаконним й таким, що не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Посилається на те, що судом не досліджено первинних документів, які регулюють технологічний процес роботи шахти по видобутку вугілля, строків та порядку надання фінансової звітності щодо об'ємів, можливість застосування похибки при обчисленні залишків від видобутку, можливість коригування об'ємів вугілля. Дані поняття містяться в Інструкції по обліку об'ємів видобутку рядового вугілля і виробництва готової вугільної продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України, затвердженій наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 р. № 466, яку він долучив до апеляції. ОСОБА_1 вважає, що, відповідно, і не порушив вимоги закону при підписанні наказу про преміювання працівників шахти, а тому, висновки суду викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

У своєму запереченні на апеляцію, прокурор м. Нововолинська Сліпчук О. просить апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки останній в судовому засіданні не ставив питання про дослідження технологічного процесу шахти по видобутку вугілля, строків та порядку надання фінансової звітності щодо об'ємів, можливість застосування похибки при обчисленні залишків від видобутку, можливість коригування об'ємів вугілля. Вважає, що доводи, викладені в апеляції, є намаганням ОСОБА_1 ввести в оману суд та уникнути відповідальності за вчинене.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженого, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Висновок про вчинення ОСОБА_1 злочинів, за які він засуджений підтверджується зібраними у справі доказами та мотивовано вироком.

Факт зловживання ОСОБА_1 службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та факт внесення ОСОБА_1 як службовою особою до офіційних документів неправдивих відомостей, крім визнавальних показів останнього, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, наказом в.о. генерального директора ДП "Волиньвугілля" № 39-к від 03 березня 2007 року (а.с. 26) підтверджується, що ОСОБА_1 був службовою особою, виконував обов'язки директора шахти № 5 м. Нововолинська.

Показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 підтверджується, що в березні 2007 року ОСОБА_1, який виконував обов'язки директора шахти № 5 "Нововолинська", давав вказівки коригувати видобуток вугілля в сторону збільшення. Факт завищеного видобутку вугілля зафіксований записами в книзі диспетчера (а.с. 11-19) в період 15.03.07р., 23.03.07р., 28.03.07р., 29.03.07р., що складало 462,4 т. за березень 2007 року. Дані обставини не заперечуються і самим засудженим ОСОБА_1 При цьому, достовірно знаючи, що план шахти по видобутку вугілля не виконаний, ОСОБА_1 у травні 2007 року підписав наказ про виплату премії працівникам шахти, що потягнуло незаконну виплату в сумі 64,9 тис. грн. премії за березень 2007 року та 32,1 тис. грн. обов'язкових нарахувань (а.с. 100-121).

Посилання ОСОБА_1 на те, що існує можливість застосування похибки при обчисленні залишків від видобутку та коригування об'ємів вугілля згідно доданого ним до апеляції документа - Інструкції по обліку об'ємів видобутку рядового вугілля і виробництва готової вугільної продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України, затвердженій наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 р. № 466 (далі Інструкція) не заслуговує на увагу, оскільки остання в єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів міністерства юстиції України не зареєстрована, тому її статус носить сумнівний характер.

Разом з тим, згідно змісту Інструкції, можливість коригування об'ємів видобутку вугілля зазначається в тис. куб. м., а у вироку завищення видобутку вугілля встановлено у тоннах, що є різними фізичними величинами, мірою об'єму та мірою ваги відповідно. А тому, вважати що одна тис.куб.м. вугілля відповідає одній тонні вугілля, і робити певні процентні розрахунки, що зроблено в апеляції, на думку колегії суддів є неправильним.

ОСОБА_1 зловживав службовим становищем та вчинив службове підроблення умисно, що спростовує його твердження з посиланням на Інструкцію, що він міг коректувати певний відсоток видобутку об'ємів вугілля в сторону збільшення та підписувати наказ про преміювання працівників шахти.

Таким чином, суд І інстанції правильно дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 злочинів передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1. судом першої інстанції повністю враховані вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, та обґрунтовано задоволено цивільний позов прокурора.

Вирок суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд, про що ставиться питання в апеляції засудженого ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 28 жовтня 2008 року щодо нього - без зміни.