Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.03.2012 м.Корсунь-Шевченківський
Справа № 1-186/11
|
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі
головуючого-судді Савранського О.А.
за участю - секретаря Порпленко Л.Є.
прокурора - помічника прокурора району юриста другого класу Линдюка В.С., помічника
прокурора району юриста першого класу Павленка В.В., прокурора району молодшого радника
юстиції Гасича О.В.
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і проживає АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодружений, утриманців не має, не працюючий, допризовник, судимий 23.09.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., обраний запобіжний захід - взяття під варту
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_7 будучи раніше судимий 23.09.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. і маючи не зняту та непогашену судимість, знову вчинив умисний злочин.
Так він, 22 червня 2011 року, після, 01 год. ночі, в центрі смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, біля двохповерхового приміщення магазину «Маркет», на ґрунті виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_8 із-за втраченого власного мобільного телефону, умисно став наносити йому удари кулаками та долонями рук в область голови та тулубу, від чого ОСОБА_8 декілька раз падав на асфальтобетонну доріжку. Потім підсудний взявши ОСОБА_8 собі на спину, став його нести до приміщення бару «Каприз»та при цьому неодноразово, приблизно, від 3 до 6 разів, з висоти власного зросту, умисно скидав його із себе на асфальтобетонне покриття проїзної частини, внаслідок чого ОСОБА_8 ударявся різними частинами тіла об асфальтобетонне покриття проїзної частини. Таким чином, ОСОБА_7 доніс ОСОБА_8 до памятника Н.Левицького, де кинув на траву та знову умисно наніс йому приблизно 5-6 ударів долонями рук в область обличчя. Далі ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, взяв ОСОБА_8 за ногу і відтягнув його за приміщення музею, де сівши на нього зверху, умисно, наніс, біля, 7 ударів кулаками в область голови, а потім обома руками взявши його за вуха, та піднявши його голову, він два рази вдарив головою ОСОБА_8 об землю, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянки правого стегна, правої сідничної ділянки і правої поперекової ділянки, лівої сідничної ділянки, грудної клітки зліва по задньо-боковій її поверхні, крововиливів в навколониркову клітковину в ділянці лівої нирки по задній її поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та крововилива в ділянку нижньої щелепи справа з розповсюдженням на праву щічну ділянку, садна в ділянці тіла нижньої щелепи по центру, ушкодження верхньої губи справа, нижньої губи зліва, перелому нижньої щелепи зліва, крововилива в правій навколоочній ділянці з крововиливом в сполучну оболонку ока, крововиливів в ділянку тіла нижньої щелепи зліва, лівої вушної раковини, осколкового перелому кісток та хрящів носа, крововилива мяких тканин з вираженою клітинною реакцією в лобно-тімяно-скроневій ділянці справа, лобно-тімяно-скроневій ділянці зліва, перелому лівої скроневої кістки, осколкового перелому решітчастої кістки зліва, субдуральної гематоми над лівою півкулею мозку, обємом до 120 куб. см., підгострої субдуральної гематоми над лівою півкулею мозку, обємом до 80 куб. см., субарахноїдального крововиливу, що покриває півкулю мозку і мозочка, в ділянці лівої скроневої і лівої лобної долей - в поєднанні із вогнищами забою тканини мозку з вираженою клітинною реакцією, крові в цистернах мозку, кровянистого ліквору в бічних шлуночках мозку, які в своїй сукупності зумовили формування черепно-мозкової травми і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя. Внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, переломів кісток і хрящів носа, нижньої щелепи зліва, кісток склепіння і основи черепа, крововиливів під оболонки, в шлуночки і тканину мозку, що зумовили розвиток набряку-набухання головного мозку, потерпілий ОСОБА_8 05 липня 2011 року в 03 год. 15 хв. ночі помер в лікарні швидкої медичної допомоги м. Київ.
Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_7 вину свою в предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 21 червня 2011 року,біля, 22 год. в селищі сиділи в барі разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 - святкували День народження ОСОБА_10. Випивали спиртні напої. За сусідній столиком сиділи ОСОБА_8 і ОСОБА_13. Вони сіли до них за столик, а потім всі пішли до лавочки, так як бар закривався. Там продовжували випивати. Виявив, що у спортивній куртці не має його мобільного телефону і не стало тітки ОСОБА_13. Він запитав про неї у ОСОБА_8, той відповів, що не знає і між ними виникла сварка. ОСОБА_8 ударив його в лоб, а він його в потилицю, від чого той впав обличчям на асфальт. Всі пішли до іншого кафе «Каприз», а ОСОБА_8 залишився лежати. Через двадцять хвилин він повернувся назад, підняв потерпілого і вони пішли до бару. По дорозі, ОСОБА_8 перечепився і впав. Так було декілька разів. Коли були біля музею, ОСОБА_8 знову почав на нього лаятися, він його штовхнув і той пав сідницями на тротуар. Він ОСОБА_8 підняв і вони зійшли на траву, щоб умити потерпілого. Потерпілий став його ображати. На це він його вдарив ногою по нозі і той впав. Після цього, він вдарив його два рази кулаком в голову, потягнув його до кінця музею. Коли ОСОБА_8 лежав, то він його взяв за вуха і вдарив головою об землю два рази. Предявлений цивільний позов визнає частково: матеріальну шкоду і моральну шкоду в меншому розмірі на розсуд суду. При цьому, вибачається перед потерпілим за скоєне,так як кількість випитого спиртного вплинула на його дії.
Незважаючи на повне визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, вина підсудного стверджується:
-показаннями потерпілого ОСОБА_6 в частині про те, що його син ОСОБА_8 приїхав у смт.Стеблів на весілля друга. Вечором разом з матірю нареченої він пішов у бар. Там сиділа компанія. Вони їх запросили за стіл. І коли бар закрили, то всі на лавочці продовжували спілкування. Там виник спір, під час якого побили його сина. Підсудний перетягнув сина за музей, де продовжував його бити і там залишив. Знайшли під ранок, сторож визвав працівників міліції і швидку допомогу. Коли він приїхав в лікарню, його повідомили про травми сина, які не суміжні із життям. Сина перевезли в м. Київ, де він і помер. Предявлений ним цивільний позов до підсудного підтримує повністю;
-показаннями свідка ОСОБА_11 в частині про те, що 21 червня 2011 року він разом з ОСОБА_10, підсудним і ОСОБА_12 відпочивали в барі, так як у ОСОБА_10 був день народження, пили горілку. До них підсіли ОСОБА_8 і ОСОБА_13, вони знову пили горілку та вино. Після закриття бару, всі перейшли на лавочку через дорогу, де продовжували випивати. У підсудного пропав мобільний телефон і він став чіплятися до ОСОБА_8. Підсудний вдарив його кулаком в ніс один раз. Потім вони перейшли до іншого бару, він почув крик в районі селищної ради, побачив,що ОСОБА_12 і ОСОБА_10 тримали за руки підсудного;
-показаннями свідка ОСОБА_14 в частині про те, що в той день вона бачила підсудного і ОСОБА_12 в центрі селища біля супермаркету на лавочці. Вони пішли до бару «Каприз». ОСОБА_7 прийшов пізніше. Підсудний сказав, що він його «вбив».Тоді знову пішов і йшов до них вже з ОСОБА_8 на плечах. Йшов до дорозі і кидав його на асфальт. Потім біля музею почав бити його руками. Повернувшись, взяв у ОСОБА_12 телефон і зателефонував у міліцію, повідомивши про вчинене ним;
-показаннями свідка ОСОБА_15 в частині про те, що підтверджує показання дані на досудовому слідстві. 21 червня 2011 року вона разом з подругами перебувала в центрі селища. До них підійшов ОСОБА_10 і ОСОБА_12. В їхній напрямок бігли підсудний та ОСОБА_11. ОСОБА_16 кричав тікайте бо він його вбив. Вони пішли до бару «Каприз». Потім до них підійшли ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_12. Вони сіли біля них та стали вживати спиртні напої. Підсудний пішов в напрямку центру. Потім вони почули в центрі крик та брутальні слова ОСОБА_16. Побачили ОСОБА_7,який на плечі тримав якогось хлопця. Він кидав даного хлопця через себе на асфальт і на нього кричав та бив його руками в область обличчя та ногами в область тулуба. Він його кинув через себе на асфальт разів пять чи шість. Потім він залишив хлопця біля сільської ради і пішов до столу бару. Хлопець лежав на асфальті, в нього були розірвані штани, був без футболки, все обличчя було в крові і в грязі. Обличчя його майже не було видно. Тулуб також був трохи в крові і в грязі. Хлопець лежав і хропів. Вони до нього не підходили. Далі ОСОБА_16 знову підійшов до даного хлопця і взявши його на плече потягнув його за приміщення музею. Потім він повернувся і став кричати, щоб йому дали мобільний телефон, щоб дзвонити в міліцію, так як убив чоловіка. Коли ОСОБА_16 кидав хлопця, то кричав йому, щоб віддав йому телефон. Коли підсудний кидав через себе хлопця, то той падав на асфальт і бився спиною та головою;
-показаннями свідка ОСОБА_12,який підтвердив показання свідків стовно подій у барі та після закриття бару в частині про те, що дійсно конфлікт підсудного і ОСОБА_8 виник із-за мобільного телефону. Він бачив, як біля селищної ради підсудний сидів на цьому хлопцю, говорив де його мобільний телефон,щоб той йому його віддав і при цьому бив хлопця по обличчю руками. Вони його відтягли, а хопець залишився;
-даними протоколу огляду місця події від 22 червня 2011 року в частині про те, що під час огляду території центру смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на асфальтній доріжці перед приміщенням магазину «Маркет», за приміщенням музею ім. Н.Левицького та на плитці памятника ім. Н.Левицького було виявлено речовину червоно-бурого кольору схожу на кров (Т.1. а.с.4-18);
-даними протоколу явки з повинною ОСОБА_7 від 22 червня 2011 року про те, що саме він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 (Т.1. а.с.19);
-даними протоколу огляду місця події від 22 червня 2011 року в частині про те, що під час огляду будинку в якому проживає ОСОБА_7 було вилучено його спортивну куртку з плямами червоно-бурого кольору (Т.1. а.с.54-57);
-даними судово-медичного дослідження №1690/2 від 28 вересня 2011 року про те, що на тілі ОСОБА_8 дійсно виявленні тілесні ушкодження (Т.1. а.с.58-65);
-даними судово-медичного дослідження №1060 від 09 вересня 2011 року шматочків внутрішніх органів з трупу ОСОБА_8 про те, що вогнищеві крововиливи на ділянці деструкції кори лівої скроневої частки із резорбцією,морфологічними ознаками крововиливів у мякій оболонці. Осередки деструкції у правій лобній частці з морфологічними ознаками крововиливів з превалюванням процесів резорбції. Набряк- набухання головного мозку з вторинними крововиливами в стовбурі мозку. Гематома твердої оболонки проекції правої СЧЯ,вогнищеві крововиливи в правому скроневому мязі із ознаками організації. Вогнищева серозно - гнійна бронхопневмонія. Зональний жировий гепатоз. Вогнищеві крововиливи в мяких тканинах бічної поверхні шиї праворуч з дрібновогнищевою періфокальною клітинною реакцією (Т.1. а.с.66-67);
-даними огляду трупа від 05 липня 2011 року про те, що під час огляду трупа ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження (Т.1. а.с.151);
-спортивною курткою ОСОБА_7 на якій маються плями червоно-бурого кольору схожі на кров і приєднаною до справи в якості речового доказу (Т.1. а.с.155);
-даними висновку експерта судово-медичної експертизи №103/1690/2 від 29 вересня 2011 року про те, що на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в ділянку нижньої щелепи справа з розповсюдженням на праву щічну ділянку, садна в ділянці тіла нижньої щелепи по центру, ушкодження верхньої губи справа, нижньої губи зліва, перелому нижньої щелепи зліва, крововиливу в правій навколоочній ділянці з крововиливом в сполучну оболонку ока, крововиливів в ділянку тіла нижньої щелепи зліва, лівої вушної раковини, осколкового перелому кісток та хрящів носа, крововиливу мяких тканин з вираженою клітинною реакцією в лобно-тімяно-скроневій ділянці справа, лобно-тімяно-скроневій ділянці зліва, перелому лівої скроневої кістки, осколкового перелому решітчастої кістки зліва, субдуральної гематоми над лівою півкулею мозку, обємом до 120 куб. см., підгострої субдуральної гематоми над лівою півкулею мозку, обємом до 80 куб. см., субарахноїдального крововиливу, що покриває півкулю мозку і мозочка, в ділянці лівої скроневої і лівої лобної долей - в поєднанні із вогнищами забою тканини мозку з вираженою клітинною реакцією, крові в цистернах мозку, кровянистого ліквору в бічних шлуночках мозку, які в своїй сукупності зумовили формування черепно-мозкової травми і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, та тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянці правого стегна, правої сідничної ділянки і правої поперекової ділянки, лівої сідничної ділянки, грудної клітки зліва по задньо - боковій її поверхні, крововиливів в навколо ниркову клітковину в ділянці лівої нирки по задній її поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Між тілесними ушкодженнями у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, переломів кісток і хрящів носа, нижньої щелепи зліва, кісток склепіння і основи черепа, крововиливів під оболонки, в шлуночки і тканину мозку, що зумовили розвитку набряку-набухання головного мозку і настанням смерті мається прямий причинний звязок (Т.1. а.с.173-176).
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, суд вважає, що предявлене підсудному ОСОБА_7 обвинувачення повністю доказане.
Дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Хоча підсудний і визнає вину у вчиненні злочину, суд критично оцінює його показання, що потерпілий сам падав з його плеча на асфальт, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 та іншими дослідженими докази, які в совокупності між собою послідовні та логічні.
Суд не бере до уваги показання потерпілого про те, що до вчинення злочину причетні інші особи і що ці особи вчинили саме «вбивство»його сина, оскільки доказів цьому суд не встановив. Самі по собі вислови підсудного «я його вбив»мають оціночний характер як наслідки його дій, а не умислу на вчинення такого злочину.
Суд виключає зазначені досудовим слідством як докази вини підсудного: показання свідка ОСОБА_10, свідка ОСОБА_13, змиви та ґудзик від штанів,які були виявлені під час огляду території центру смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на асфальтній доріжці перед приміщенням магазину «Маркет»та за приміщенням музею ім. Н.Левицького, з голови ОСОБА_7, оскільки вони не підтверджують вину підсудного у вчиненні злочину.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як тяжкий; стан здоровя матері; позитивно характеризується по місцю проживання та думку потерпілих про покарання.
Обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає: щире каяття, зявлення із зізнанням, молодий вік.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає: рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_7 можливе з відбуванням покарання у виді позбавленні волі, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України не має.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 суд залишає попередній - взяття під варту з триманням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області.
Враховуючи, що ОСОБА_7 перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст. 72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє увязнення з 22 червня 2011 року день за день.
Предявлений потерпілим до підсудного цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 32300,96 грн. та моральної шкоди, завданих злочином на суму 100000,00 грн. підлягає до часткового задоволення в силу наступного.
Так, в суді було встановлено, що саме від завданих підсудним тяжких тілесних ушкоджень помер ОСОБА_8, в результаті чого потерпілим були понесені витрати на лікування, відвідування в Корсунь-Шевченківській ЦРЛ, транспортування та поховання сина, що підтверджується відповідним документами на суму 27512,96 грн., а тому ці витрати підлягають до відшкодування. Що стосується інших витрат в сумі 4788,00 грн., повязаних з поминальним обідом, то в цій частині суд відмовляє, оскільки відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України такі витрати до відшкодування не передбачені.
Згідно норм міжнародного та національного права, право кожного на життя охороняється законом. Життя людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невідємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя і кожен має право захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань.
Оскільки в суді встановлено, що підсудний саме протиправно заподіяв смерть іншій людині - сину потерпілого, то суд вважає, що його діями йому дійсно була завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, які йому довелося перенести у звязку з невідворотною втратою - смертю сина, що негативно позначилась на його психічному стані, який полягає в посиленні страху, тривоги, в результаті чого він проходив стаціонарне лікування в психоневрологічній лікарні, потребує подальшого лікування та порушило повністю його повноцінне життя. При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи,матеріальний стан підсудного та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково в розмірі 80000,00 грн..
Суд стягує з підсудного ОСОБА_7 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати в сумі 421,92 грн. за експертні роботи (проведення дактилоскопічної експертизи).
Речові докази:
1.пакети із змивами, ґудзик від штанів, які зберігаються в кімнаті речових доказів Корсунь - Шевченківського районного суду і не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - підлягають знищенню.
2.спортивна куртка підсудного, яка зберігається в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - повертається власнику.
Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
Засудив:
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Призначити засудженому ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_7 попереднє увязнення день за день.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 залишити попередній - взяття під варту з триманням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з часу затримання, тобто з 22 червня 2011 року.
Відбування покарання засудженому ОСОБА_7 оприділити у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Задовольнити частково предявлений потерпілим ОСОБА_6 до підсудного ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданих злочином.
Стягнути з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і проживає АДРЕСА_1, не працюючий, паспорт НОМЕР_2 виданий 15 травня 2008 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області (інші відомості про особу суду невідомі) на користь потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_1 виданий 06 травня 2008 року Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві (інші відомості про особу суду невідомі) завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 27512,96 грн.та завдану злочином моральну шкоду в сумі 80000,00 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і проживає АДРЕСА_1, не працюючий, паспорт НОМЕР_2 виданий 15 травня 2008 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області (інші відомості про особу суду невідомі) на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області (18009 м. Черкаси вул. Пастерівська,104) код 25574009 розрахунковий рахунок 31254272210063 банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 421,92 грн. за експертні роботи.
Речові докази:
1.пакети із змивами, ґудзик від штанів, які зберігаються в кімнаті речових доказів Корсунь - Шевченківського районного суду і не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - знищити.
2.спортивну куртку засудженого, яка зберігається в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.