1/0903/64/11 Про повторне заволодіння чужим майном шляхом обману - 29.12.2011 Прийняття

розглядувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя селища Верховина вул. Коцюбинського, 13 Верховинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, депутатом не являється, раніше судимий 25.05.2010 року Верховинським районним судом за ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.2, 358 ч.1, 3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на основі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки - відповідно до ст. 89 КК України судимість не знята і не погашена, за ст. 190 ч.2 КК України, суд, -

ОСОБА_1 заволодів чужим майном шляхом обману вчинену повторно.

Злочин вчинив при наступних обставинах: будучи засудженим 25.05.2010 року Верховинським районним судом за ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.2, 358 ч.1 та 3 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненим від покарання з іспитовим строком на 2 роки, й маючи непогашену і незняту судимість, в період часу з 22.11.2010 року по 17.02.2011 року пропонуючи ОСОБА_3 вирішити питання про придбання для неї на праві приватної власності земельної ділянки в селищі Верховина, 22.11.2010 року та 17.02.2011 року, при зустрічі з останньою в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, вводячи її в обман та зловживаючи її довірою отримав від неї гроші в якості завдатку за вказану послугу в сумі 500 доларів США та 12 500 грн.

Після цього ОСОБА_1 не вживаючи будь-яких дій в даному плані, та діючи відговорами й уникаючи зустрічі з ОСОБА_4 заволодів її грошима у вказаних сумах, спричинивши останній майнової шкоди в загальному розмірі 16 468 грн.

Крім того, ОСОБА_1 продовжуючи злочинну діяльність в січні 2011 року домовившись з ОСОБА_5 про придбання шістьох колес до вантажного автомобіля марки ЗІЛ-131 та при зустрічі з останнім в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, вводячи його в обман та зловживаючи його довірою заволодів його грошима в сумі 9000 грн.

Підсудний, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у вчинені злочину не визнав, суду відмовився давати пояснення в порядку ст. 63 Конституції України. В останньому слові підсудний заявив, що в ОСОБА_3 він дійсно взяв 500 доларів США і обіцяв допомогти в придбанні земельної ділянки, інших грошей в неї не брав. В потерпілого ОСОБА_5 він грошей не брав.

Хоча ОСОБА_1В.і не визнав вини у вчиненні злочинів, його вина підтверджується наступними доказами: даними його показами на досудовому слідстві, частково які він вважає правдивими, показами потерпілих, свідків та іншими матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із своїми батьками.

В 2010 році вона вирішила в селищі Верховина придбати земельну ділянку, для комерційного будівнцтва, з приводу чого нею було подано відповідне оголошення в газету "Верховинські вісті" Після цього їй почали телефонувати різні люди та пропонували купити землю. З одним із них вона погодилася зустрітися в селищі Верховина і мала подивитися на запропоновані ним ділянки землі. Хлопець з яким вона домовилася про зустріч був ОСОБА_1, підсудний. В ході зустрічей із підсудним, ним було запропоновано їй досить великий вибір земельних ділянок, при чому той пояснив, що він являється посередником і постійно займається продажею земельних ділянок. Серед запропонованих ОСОБА_1 ділянок, їй сподобалась та, що розміщена по вул Жаб’євській і межує з музичною школою та продуктовими кіосками. Вона погодилася на запропоновані ОСОБА_1 умови, тому, що вони їй були цікаві та доступні. З її сторони потрібно було оплатити перший внесок і для підтвердження їхньої домовленості вона запропонувала написати ОСОБА_1 розписку.

22.11.2010р. вони уклали розписку, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 який проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, селища Верховна, засвідчив, що взяв у неї кошти в сумі 500 доларів США за купівлю земельної ділянки, що розміщена по вул. І.Франка селища Верховина ( як пізніше виявилося що це вул. Жаб’євська). Також зобов’язався виготовити всі необхідні документи по даній земельній ділянці протягом 3-ох місяців. У разі невиконання вище вказаних умов, зобов’язався повернути йому надані кошти. При укладанні розписки були присутні дві особи, яких вона взяла в якості свідків, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Періодично вона телефонувала ОСОБА_1 та питала як просувається справа з оформленням документів, але в грудні, коли вона черговий раз зателефонувала ОСОБА_1, їй відповіла жінка і сказала, що ОСОБА_1 в Польщі і коли буде вдома то сам зателефонує їй.

На початку січня 2011 р. ОСОБА_1 дійсно зателефонував до неї і сказав, що необхідні світлокопії паспорта та ідентифікаційного номера. Підготувавши документи вона стала чекати на дзвінок, але ОСОБА_1 на зв’язок не виходив і його телефон був поза зоною досяжності.

19 січня 2011 р. ОСОБА_1 їй зателефонував але із іншого номера, пояснивши, що в нього викрали телефон. Вона в свою чергу вимагала, щоб той приніс їй документи, які зі слів ОСОБА_1 уже були готові. 20 січня 2011 року вони повинні були зустрітися, але ОСОБА_1 зателефонував їй і сказав, що його побили і він перебуває в лікарні на лікуванні і документи їй принесе його знайома, а вона повинна віддати тій світлокопії паспорта та ідентифікаційного номера. Через декілька днів після її наполегливих дзвінків прийшла дівчина і забрала світлокопії документів, але рішення на земельну ділянку їй не надала, при цьому пояснила, що воно зараз знаходиться в іншої особи, яка на даний момент перебуває за межами області.

ОСОБА_1 періодично їй телефонував та обнадіював її, що документи виготовляються і їй нема чого переживати.

В лютому 2011 року підсудний запропонував їй зустрітися. Зустріч відбулась в магазині, що за адресою вул. Грушевського 3-А селища Верховина. В ході спілкування ОСОБА_1 сказав, що за виготовленя документів їй потрібно оплатити витрати: 13000 грн. за документацію для споживання електроенергії; 12500 за державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та 16000 грн. за план під будівництво. Вона погодилася на пропозицію ОСОБА_1, оскільки він говорив дуже впевнено і обіцяв, що все буде зроблено відповідно до закону. В зв’язку із закінченням терміну розписки вона хотіла її продовжити, але ОСОБА_1 запевнив, що до 22 лютого 2011 р. встигне все зробити.

14 лютого ОСОБА_1 зателефонував до неї і сказав, що потрібна довідка з Яворівської сільської ради про те, що вона не використала своє право на приватизацію земельної ділянки у власність.

15.02.2011 р. маючи зазначену довідку, вона зателефонувала до ОСОБА_1 і сказала, що вони можуть зустрітися і вона віддасть довідку. Підсудний сказав, що до неї підійде його знайома й забере довідку. Дещо пізніше підсудний зателефонував і сказав, щоб вона винесла довідку на дорогу. Вийшовши на дорогу вона побачла знайому підсуднього, яку він раніше присилав, та яка стояла біля таксі і віддавши їй довідку пішла додому.

Наступного дня ОСОБА_1 зателефонував до неї й сказав, що потрібно оплатити дозвіл на підключення електроенергії в сумі 13000грн. Вона в свою чергу сказала, що згідна і вони можуть наступного дня це зробити.

17.02.2011 року о 08 год. 30 хв. підсудний зетелефонував їй і сказав, що потрібно терміново оплатити 12500 грн. за державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, бо їде в м.Івано-Франківськ за ним.

Близько 10 год. 17.02.2011 р. в приміщенні магазину біля автостанції, в якому вона працювала в присутності гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вона передала ОСОБА_1 12500 грн. і той сказав, що державний акт ввечері привезе їй додому. Вечером вона зателефонувала до ОСОБА_1, але той сказав, що державний акт занесе завтра. Потім коли вона йому телефонувала, то на її дзвінки він їй не відповідав і в подальшому на зв’язок не виходив. Зрозумівши, що підсудний шляхом обману та зловживаючи довірою, тобто злочинним шляхом заволодів її грошима в загальній сумі 16500 грн. вона звернулася до Верховинського РВ УМВС. На сьогоднішній день рідними підсудного відшкодована їй сума в розмірі 500 доларів США, інша сума не відшкодована, тому на цю сусу вона зменшує позовні вимоги, а в іншій частині позовних вимог позов підтримує і просить позов задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні суду дав пояснення, що в своїй власності має вантажний автомобіль марки ЗІЛ-131. В грудні місяці 2010 року він мав на меті придбати шини до свого автомобіля, оскільки старі зносилися. При зустрічі із своїм знайомим ОСОБА_9 розповів йому що потрібні шини і той дав йому телефон ОСОБА_1, сказавши, що ОСОБА_1 може допомогти йому в придбанні шин.

Наприкінці грудня 2010 р. він зателефонував до підсудного та спитав, чи той не може допомогти йому придбати шини до вантажівки. ОСОБА_10 сказав, що має знайомих в Києві, через яких можна придбати шини. Також додав, що вказана послуга буде коштувати 9000грн., тобто одна шина 1500грн., а йому було потрібно шість шин. На зроблену пропозицію він погодився, оскільки йому дуже були потрібні такі шини.

В середині січня 2011 року в селищі Верховина він зустрівся із підсудним і передав йому 5000 грн., в якості передплати за купівлю автомобільних шин. Взявши гроші ОСОБА_1 запевнив його, що через тиждень шини будуть у нього.

Через два дні ОСОБА_1 зателефонував до нього та сказав, що потрібно ще дві тисячі гривень, оскільки ціна за шини піднялася та наводив ще якісь приклади чому знадобилися гроші. Коли він погодився, то підсудний сказав, що до нього під’їдуть додому хлопці і гроші потрібно буде передати їм. Дійсно через деякий час до його дому приїхали хлопці, на автомобілі червоного кольору та сказали, що вони від ОСОБА_1 і він їм передав ще 2000грн., так як просив ОСОБА_1. Після цього він одразу зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що гроші передав і той знову його запевнив, що шини будуть через декілька днів.

Після того, як минув встановлений термін на отримання шин від ОСОБА_1 він сам зателефонував ОСОБА_4 і спитав коли будуть шини. ОСОБА_10 сказав, що шини в нього, але він немає грошей, щоб виїхати із Києва та додав, що потрібно ще 2000 грн. Тоді він попросив свого знайомого ОСОБА_11, щоб той своїм автомобілем підвіз його до Верховинської ЦРЛ, оскільки ОСОБА_4 сказав, що людина якій потрібно передати гроші буде його чекати саме там. Приїхавши до Верховинської ЦРЛ, він зателефонував ОСОБА_1, після чого побачив жінку, яка вийшла з приміщення лікарні і направилася в його сторону. Вийшовши із автомобіля він підійшов до тої жінки та сказав, що він від ОСОБА_1 після чого передав гроші в сумі 2000грн. Перераховуючи гроші він побачив як на мобільний телефон жінки поступив дзвінок від абонента під назвою син. Після цього він запитав у неї чи вона мати ОСОБА_10, на що почув ствердну відповідь. Спілкуючись по телефону із підсудним він розповів що гроші передав і той в черговий раз запевнив, що все нормально і через декілька днів приїде із шинами. Через певний проміжок часу він знову зателефонував до підсудного, але зв’язок з ним був відсутній. Згодом він все таки зв’язався із підсудним, але той розповів, що попав в ДТП у м.Чернівці і знаходиться в міліції. На запитання коли приїде, то відповіді не почув, а пізніше на його дзвінки з підсуднім була відповідь, що він поза зоною досяжності. Тому і звернувся в Верховинський РВ УМВС зрозумівши, що його обдурено і кошти підсудним привласнено. Вважає, що якщо поверне кошти, то суворої міри покарання не бажає, цивільний позов буде подавати в окремому порядку.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердили, що були присутні при передачі ОСОБА_3 кошти в розмірі 500 доларів США, ОСОБА_1 за купівлю земельної ділянки в центрі селища Верховина та що ОСОБА_12 допомагала складати розписку про отримання коштів.

Крім того свідок ОСОБА_7 додатково повідомила, що була присутня в магазині 17.02.2011 року разом із свідком ОСОБА_8 при передачі грошей ОСОБА_3 на загальну суму 12500 грн. гр. ОСОБА_1 Самих коштів вона не перераховувала, але чула їхню розмову про дану суму.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердила, що була присутня в магазині 17.02.2011 р. як зайшов підсудний який підійшов до ОСОБА_3 і вони про щось почали розмовляти. Відійшовши в сторону, вона чекала закінчення їхньої розмови і бачила, як ОСОБА_3 передала йому гроші при цьому назвала суму 12500 грн. Підсудний перерахував гроші і вийшов із магазину. ОСОБА_13 їй розповіла, що має намір придбати земельну ділянку і цей хлопець є посередником.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 що він дійсно має у приватній власності земельну ділянку біля музичної школи та продовольчого ларка, однак він нікому не доручав її продавати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав суду пояснення, що по просьбі його знайомого він дав оголошення в газету про продаж вантажного автомобіля марки ЗІЛ-131 за ціною 5000 доларів США. Згодом почалися дзвінки серед яких був і дзвінок ОСОБА_1

Той спитав за ціну автомобіля та чи не знає кому потрібні деталі до автомобіля марки ЗІЛ-131.

Попередньо до нього звертався ОСОБА_5 який повідомив, що йому птрібні шини до автомобіля ЗІЛ-131, тому він запитав у ОСОБА_1 чи немає в нього на продаж шин до такого автомобіля. Підсудний ствердив, що шини можна придбати по доступній ціні тому він пішов до свого сусіда ОСОБА_5 і розповів про зроблену пропозицію підсудним при цьому давши йому телефон підсудного. Йому відомо про те, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 була домовленість про придбання шести шин за сумою в 9000 грн. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_5 вказану суму передав, але підсудний його обманув і не привіз шини та не повернув гроші.

Свідок ОСОБА_11 в судовму засіданні ствердив, що дійсно в на початку 2011 року, точної дати не пам’ятає, до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_5 який попросив його відвезти в селище Верховина автомобілем марки ВАЗ 2101, який він має в своїй власності. По дорозі ОСОБА_5 йому розповів, що потрібно передати одній людині гроші на придбання шин до його автомобіля. Під’їхавши до Верховинської ЦРЛ він до когось зателефонував і сказав, що вони на місці. Через декілька хвилин з приміщення лікарні вийшла жінка, і ОСОБА_5 сказав, що має гроші передати їй і вийшов із машини та підійшов до жінки, однак хто вона він розпізнати не може так як було темно. Пізніше йому ОСОБА_5 сказав, що передав жінці 2000 грн.

Протоколом огляду місця події, від 02.04.2011 р. встановлено земельну ділянку, що належить ОСОБА_14 і яку ОСОБА_1 пропонував купити ОСОБА_3В.(а.с. 6-10).

Із укладеної розписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджено передачу коштів в сумі 500 доларів США за виготовлення всіх необхідних документів на земельну ділянку.(а.с. 16).

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочинів доведена повністю, його дії правильно кваліфіковано за ст. 190 ч.2 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману вчиненими повторно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового терміну виконання вироку, характеризується позитивно, добровільно частково відшкодував заподіяний злочином збиток на користь потерпілої ОСОБА_3, думку потерпілих в призначенні міри покарання і вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 190 ч.2 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення враховуючи частково повернуту суму основного боргу, та до часткового відшкодування в частині стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого за ст. 190 ч. 2 КК України і призначити покарання позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за попереднім вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2010 року терміном чотири роки і призначити остаточне покарання за сукупністю вироків терміном чотири роки шість місяців позбавлення волі;