Старовижівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді - Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря – Островерхої Т.С.,

прокурора –Шептура А.М.,

представника цивільного позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України –судимості не має,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

Підсудний ОСОБА_2 на початку червня 2011року, перебуваючи по вул. Л.Українки,43 в с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з обеліску Слави 15 металевих стовпців довжиною 1,10 м, діаметром 102 мм вартістю 983,07 грн. та металеві ланцюги довжиною 3 метри, товщиною 10мм вартістю 441 грн., чим спричинив Старогутівській сільській раді Старовижівського району матеріальних збитків на загальну суму 1424,07 грн.

Він же, повторно 5-6 червня 2011 року з обеліску Слави по вул. Л.Українки,43 в с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області шляхом вільного доступу, таємно викрав 5 металевих стовпців довжиною 1,10 м, діаметром 102 мм, вартістю 327,69 грн., 3 металеві ланцюги довжиною 3 метри, товщиною 10 мм вартістю 88,2 грн. та 7 металевих плит розміром 80х40 см, товщиною 7мм вартістю 35000 грн., чим спричинив Старогутівській сільській раді Старовижівського району матеріальних збитків на загальну суму 35415,89 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що він, в червні 2011 року з обеліску Слави в с. Стара Гута, Старовижівського району, таємно викрав 7 металевих плит, 20 металевих стовпчиків та 18 металевих ланцюгів з метою отримання коштів. При цьому ствердив, що збитки не відшкодовані.

У вчиненному щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність у таємному викраденні чужого майна, вчиненим повторно, також підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та іншими учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2І своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Підсудний ОСОБА_2 вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, де характеризується негативно, збитки не відшкодовані, однак враховуючи особу підсудного, який не працевлаштований, вчинив злочин виключно для задоволення своїх побутових потреб, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Прокурором Старовижівського району в інтересах держави в особі територіальної громади с.Стара Гута пред’явлено цивільний позов про відшкодування заподіяних злочином 36839 грн. 96 коп. збитків. Підсудний позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з підсудного стягнути в користь сільської ради с. Стара Гута Старовижівського району 36839 грн. 96 коп. у відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до вимог ст. 81 КПК України суд у справі вирішує долю речових доказів (а.с. 34).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Старогутівської сільської ради Старовижівського району Волинької області у відшкодування майнової шкоди 36839 (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять дев’ять) грн. 96 коп.

Речові докази –двадцять п’ять уламків меморіальних плит виготовлених з металу сірого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, залишити за належністю Старогутівській сільській раді Старовижівського району.

вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому ОСОБА_3 в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.