Ізяславський райсуд Хмельницької області в складі головуючої –судді Янішевської О. С.,

при секретарі Вербицькій М. О.,

з участю прокурора Шнайдер М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу про обвинувачення ОСОБА_1, 28 червня 1985 року

народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки

України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, не

працюючої, на утриманні одна малолітня дитина,

жительки с. Пліщин Шепетівського району Хмельницької

області, вул. Лісова Дача, 38, раніше судимої 24 травня

2011 року Шепетівським міськрайонним судом

Хмельницької області за ст. 190 ч. 1 КК України до

штрафу в сумі 850 грн., в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України,

Підсудна ОСОБА_1 18 лютого 2011 року близько 15 години, проходячи в м. Ізяславі Хмельницької області алеєю між вулицями Шевченка та Жовтневою зі сторони відділення ПАТ "ПриватБанк", з метою введення в оману та заволодіння чужим майном зупинила ОСОБА_2 та запропонувала їй погадати. Розповідаючи потерпілій про різні обставини, що можуть стосуватись її життя та встановивши довірливі відносини з ОСОБА_2, ОСОБА_1 запропонувала потерпілій надати для гадання золотий перстень, який знаходився у потерпілої на лівій руці. ОСОБА_2 погодилась та передала ОСОБА_1 для гадання перстень. Підсудна непомітно для потерпілої переклала перстень в другу руку та заховала його, незаконно заволодівши перснем з золота 585 проби, вагою 6 грам, вартістю 2040 грн., який належав ОСОБА_2, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, суду пояснила, що 18 лютого 2011 року перебувала в м. Ізяславі з метою придбання товару. Під час перебування в м. Ізяславі вона довідалась, що захворіла її дитина і їй необхідні гроші. З цією метою вона зупинила незнайому їй дівчину та запропонувала погадати, ввійшла їй в довіру. ОСОБА_2 сама віддала підсудній свій золотий перстень для гадання, а ОСОБА_1 незаконно заволоділа ним, пообіцявши потерпілій, що перстень потім з’явиться. В подальшому перстень вона продала.

Правдивість показань підсудної щодо обставин вчинення злочину підтверджується дослідженими в ході судового слідства доказами.

Згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання ( а. с. 35 ) ОСОБА_2 серед пред’явлених для впізнання осіб впізнала ОСОБА_1 як особу, котра заволоділа майном потерпілої.

Покази підсудної підтверджуються протоколом відтворення обставин та обстановки події з фототаблицями (а. с. 31-34), згідно якого ОСОБА_1 послідовно, несуперечливо, без будь-чийого примусу чи підказок розказувала та показувала яким чином вона незаконно заволоділа майном ОСОБА_2, що узгоджується з показами, які давала підсудна як в ході досудового, так і в ході судового слідства.

Вартість майна встановлена з пояснень свідка ОСОБА_3, що були оголошені в ході судового слідства (а. с. 6), згідно яких ОСОБА_2 носила на лівій руці подарунок матері - золотий перстень, вагою 6 грам з золота 585 проби та довідки ( а. с. 17 ) про вартість одного граму золота в ювелірних виробах.

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, доведена. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 2 КК України.

Підходячи до призначення покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудній, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, в ході судового слідства встановлено не було.

Враховуючи особу підсудної, яка вину визнала, у скоєному розкаюється, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, однак була засуджена за вчинення аналогічного злочину, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно накласти на неї грошове стягнення в розмірі, який є необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів, при цьому суд враховує майновий стан підсудної. В даному випадку, враховуючи те, що до постановлення попереднього вироку підсудна вчинила новий злочин, попередній вирок щодо ОСОБА_1 набрав законної сили, але штраф ОСОБА_1 не сплатила, суд вважає за доцільне застосувати ч. 4 ст. 70 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в сумі 1500 грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2011 року призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів –штраф в сумі 2000 грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.