Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого – судді Костенко С.М.

при секретарі судового

засідання Безкоровайної О.Т., Лисенко Н.О.

з участю:

прокурора Потійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалід 1-ї групи, неодруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

за ст. 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 21.07.2003 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.05.2005 року за ст.2 п"а" Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року (2591-15) ,

за ст. 186 ч.2 КК України,

25 квітня 2010 року, близько 00 годин 10 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись на зупинці громадського транспорту, що на площі Перемоги в Житомирі, разом з раніше незнайомим їм ОСОБА_5 вживали спиртні напої. В цей час, коли ОСОБА_5 з ними попрощався та пішов в напрямку вул. Черняхівського в м. Житомирі, у ОСОБА_4, який як і ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння, виник злочинний умисел на відкрите повторне викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а саме майна яке належить останньому. Після цього ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 допомогти йому скоїти зазначений злочин, на що ОСОБА_3 погодився, таким чином вступив з ОСОБА_4 в попередню злочинну змову, направлену на відкрите викрадення чужого майна поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 наздогнали ОСОБА_5, який в цей час знаходився поблизу будинку №6 по вул. Черняхівського в Житомирі, де ОСОБА_3 діючи в рамках спільного із ОСОБА_4 злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, вдарив ОСОБА_5 кулаком своєї правої руки в обличчя, спричинивши таким чином останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров’я. Від нанесеного ОСОБА_3 удару потерпілий не втримався на ногах та впав сідницями на землю. В цей час ОСОБА_4 діючи в рамках спільного з ОСОБА_3 злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, нахилився над ОСОБА_5 та з метою подолання волі останнього до опору, долонею своєї правої та лівої руки, по черзі наніс останньому два удари по обличчю, чим заподіяв останньому фізичного болю. Подолавши в такий спосіб волю потерпілого до опору, ОСОБА_4 почав перевіряти кишені брюк потерпілого, після чого з правої кишені брюк останнього дістав гаманець, в якому знаходилася банківська картка "Райффайзен банк Аваль", та поклав до зовнішньої кишені своєї куртки. Після цього з правої руки ОСОБА_5 ОСОБА_4 зняв золоту обручку та одягнув її на мізинець своєї правої руки. Після цього ОСОБА_4 утримуючи відкрито викрадене у ОСОБА_5 майно при собі, разом із ОСОБА_3 місце скоєння злочину залишили. Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, повторно відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: золоту обручку, вагою 3,68 грама, 585 проби, вартістю 900 грн.; шкіряний гаманець, вартістю 80 грн.; банківську картку "Райффайзен банк Аваль", яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, чим заподіяли останньому матеріальної шкоди на суму 980 грн.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 24 квітня 2010 року зайшов до ОСОБА_4, з яким пішов до бару "Томос", де вони вживали спиртні напої. Після закриття бару, вони пішли на зупинку громадського транспорту на площі Перемоги, де продовжували вживати спиртне. Біля 23 години до них присів потерпілий, який запитав чи ще ходять тролейбуси, а потім запитав чи не наллють і йому спиртне. Вони не заперечували і продовжували вживати спиртне вже втрьох. Після цього ОСОБА_4 пішов до магазину за сигаретами, а він залишився з потерпілим на лавці. Спілкуючись з потерпілим, він запитав чи не соромно йому ходити в такому стані, а після цього вони посварилися і він його відправив додому. Коли ОСОБА_4 повернувся до нього, то десь через хвилин 20 він виявив, що з кишені у нього зникли гроші і він подумав, що їх забрав саме потерпілий. ОСОБА_4 запропоновував піти за потерпілим і вони пішли його наздоганяти. В районі банку по вул. Черняхівського вони побачили потерпілого і підійшли до нього. Він наніс один удар йому по обличчю і потерпілий впав на землю сідницями, в цей час у нього випали гаманець та телефон, які підняв ОСОБА_4 Останній подивився, що в гаманцю грошей немає і гаманець та телефон знову поклав до кишені потерпілого. Після цього ОСОБА_4 дав два ляпасу потерпілому по обличчю і вимагав повернути викрадені гроші, але потерпілий заперечував, що він брав гроші і знявши самостійно обручку віддав ОСОБА_4, при цьому домовившись, що наступного дня вони зустрінуться і владнають всі питання. Після цього вони пішли, але одразу були затримані працівниками міліції, які у ОСОБА_4 виявили та вилучили гаманець і обручку, але зазначив, що не бачив як у ОСОБА_4 опинився гаманець. Щиро розкаюється у вчиненому та публічно попросив вибачення у потерпілого.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що 24 квітня 2010 року зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_3, з яким в барі "Томос"на протязі вечора вживали спиртні напої. Після закриття бару вони пішли на зупинку громадського транспорту на площі Перемоги, де сівши на лавку продовжували вживати спиртне. До них підійшов потерпілий, який попросив у них дозволу випити з ними, вони не заперечували і останньому налили спиртне. Після цього він пішов до магазину за сигаретами, а повернувшись побачив, що потерпілого вже немає і ОСОБА_3 йому сказав, що він з останнім посварився за армію. Через деякий час ОСОБА_3 виявив зникнення у нього грошей з кишені і вони подумали, що їх забрав потерпілий. Після цього вони пішли до нього додому і по дорозі по вул. Черняхівського побачили потерпілого. Підійшовши до останнього спитали де гроші і ОСОБА_3 вдарив його, від чого той впав на землю. З кишені потерпілого випали гаманець і телефон, які він підняв, але в гаманці грошей не було і він дав два ляпасу потерпілому по обличчю. Потерпілий сказав, що грошей немає і попросив його не бити і сам зняв обручку і віддав йому, яку він одягнув на свій мізинець, але при цьому вони домовилися про те, що наступного дня вони зустрінуться. Після цього вони пішли і через невеликий проміжок часу їх затримали працівники міліції та у нього виявили і вилучили гаманець та обручку потерпілого. В послідуючому в судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав повністю та пояснив, що обручку спочатку намагався зняти сам, але не зміг зняти, а тому потерпілий зняв її сам, при цьому розумів, що вчинює неправомірно, оскільки доказів про те, що потерпілий забрав гроші у ОСОБА_3 не було. Щиро розкаюється у вчиненому та публічно попросив вибачення у потерпілого.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини у скоєному злочині, їх вина в інкримінованому злочині знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами: показами потерпілого, свідків, письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 24 квітня 2010 року повертався додому з банкету і на зупинці громадського транспорту на площі Перемоги побачив підсудних, які вживали спиртні напої та підійшов до них. Сів біля них, вони разом випили і після цього розійшлися. Перебуваючи на вул. Черняхівського він знову з ними зустрівся, хтось з них його вдарив по обличчю і він впав на землю. Гаманець у нього був в кишені брюк, а телефон в кишені піджака, не заперечує, що вказані речі могли випасти у нього з кишень при падінні, крім того, він виривався від них. В послідуючому хтось з підсудних сів на нього зверху та знімав обручку з пальцю, але він намагався вирватися. Пояснив, що обручку сам не знімав і сам не віддавав, її зняли примусово, оскільки він стискав при цьому пальці руки. Не пам’ятає чи йому наносили ляпаси по обличчю, також не пам’ятає хто саме з підсудних наносив йому удари. В послідуючому він звернувся до патруля міліціонерів, які затримали підсудних. Пояснив, що йому частково відшкодовано заподіяну шкоду в сумі 600 грн. Щодо призначення міри покарання підсудним покладається на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює інспектором ДПС і під час чергування разом з ОСОБА_7 вони отримали повідомлення від чергового, що по вул. Черняхівського побили та пограбували чоловіка. Підійшовши до місця події, вони побачили чоловіка, який повідомив, що двоє невідомих його побили та пограбували, а саме забрали обручку й гаманець. У чоловіка була розірвана шкіряна куртка та подряпини на обличчі. Через невеликий проміжок вони затримали двох невідомих і на яких потерпілий вказав, як на осіб, які вчинили проти нього злочин. На даний час не пам’ятає в кого з підсудних вилучили викрадені речі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює інспектором ДПС і під час чергування з ОСОБА_6 отримали повідомлення від чергового про те, що по вул. Черняхівського пограбовано чоловіка. Підійшовши до місця події, вони побачили чоловіка, який повідомив, що двоє невідомих його побили та пограбували, а саме забрали обручку й гаманець. У чоловіка була розірвана шкіряна куртка та подряпини на обличчі. Через невеликий проміжок вони затримали двох невідомих і на яких потерпілий вказав, як на осіб, які вчинили проти нього злочин. Під час допиту свідок ОСОБА_7 вказав на підсудного ОСОБА_4, як на особу, у якого вилучили обручку та гаманець.

Протоколом огляду місця пригоди від 25 квітня 2010 року встановлено місце вчиненого злочину проти ОСОБА_5 та виявлення і вилучення речей.

(а.с.5-6)

Протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 25 квітня 2010 року про викрадення 24 квітня 2010 року золотої обручки і гаманця у невідомого чоловіка.

(а.с.11)

Протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 25 квітня 2010 року про викрадення 24 квітня 2010 року золотої обручки і гаманця у невідомого чоловіка.

(а.с.12)

Протоколом відтворення обставин та обстановки події від 25 квітня 2010 року з участю ОСОБА_4, який детально розповів та показав з участю статиста на місці події про обставини вчинення ним злочину проти потерпілого ОСОБА_5

(а.с.27-31)

Протоколом відтворення обставин та обстановки події від 25 квітня 2010 року з участю ОСОБА_3, який детально розповів та показав з участю статиста на місці події про обставини вчинення ним злочину проти потерпілого ОСОБА_5

(а.с.27-31)

Висновком товарознавчої експертизи № 5/293 від 20 травня 2010 року залишкова вартість представленого на експертизу чоловічого гаманця станом на 25 квітня 2010 року становить 56,25 грн.

(а.с.58-63)

Протоколом відтворення обставин та обстановки події від 07 травня 2010 року з участю потерпілого ОСОБА_5, який детально розповів та показав з участю статиста на місці події про обставини вчиненого проти нього злочину.

(а.с.134-135)

Висновком судово-наркологічної експертизи № Д-388 від 11 травня 2010 року ОСОБА_4 наркологічно здоровий.

(а.с.138)

Висновком судово-наркологічної експертизи № Д-387 від 11 травня 2010 року ОСОБА_3 наркологічно здоровий.

(а.с.140)

Протоколом огляду предметів від 12 травня 2010 року оглянуто мобільний телефон марки "Нокіа-1100"; картку мобільного оператора "Лайф"; банківську картку "Райффайзен банк Аваль" на ім’я ОСОБА_5; золоту обручку круглої форми 585 проби; шкіряний гаманець.

(а.с.141-142)

Протоколом огляду предметів від 17 травня 2010 року оглянуто чоловічу шкіряну куртку чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 Під час огляду на куртці виявлено її пошкодження.

(а.с.147)

Висновком судово-медичної експертизи № 1865 від 28 травня 2010 року у ОСОБА_5 виявлено один синець на обличчі, який утворився від дії тупого твердого предмету, і травмуючим механізмом його утворення була ударна дія тупого твердого предмету, і міг виникнути від одного удару, не виключено, рукою затиснутою в кулак по обличчю, не міг – при падінні на поверхні та відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров’я.

(а.с.161-163)

Виходячи з наведеного, суд вважає вину підсудних доведеною повністю та кваліфікує:

• умисні дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого;

• умисні дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186 КК України, які виразилися у відкритому, повторному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого.

Призначаючи підсудним покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно з ч.3 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу підсудних, і обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, з’явився із зізнанням, частково в сумі 600 грн. відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, публічно вибачився перед потерпілим. Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 характеризується негативно, відповідно до вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, за попередніми вироками останньому призначалося покарання з іспитовим строком, однак належних висновків не зробив; має на утриманні неповнолітню дитину; є інвалідом армії першої групи та має ряд важких хвороб у зв’язку з залишковими явищами оперативного втручання на хребті; хворобу грудного відділку хребта з вираженим больовим синдромом; порушення функції тазових органів; вторинний деформуючий артоз колінних і гомілково-ступневих суглобів з залишковими явищами сепсису; хронічний гломерулонефріт; бактеріальний ендокардит з недостатністю мітрального клапану; хронічний гепатит та за станом здоров’я потребує постійного прийму медикаментів та стороннього догляду.

Вказані обставини суд вважає такими, що суттєво зменшують суспільну небезпечність особи підсудного ОСОБА_3

Наведені обставини в їх сукупності дають підстави суду застосувати правила ст. 69 КК України та визначити ОСОБА_3 міру покарання нижчу від найнижчої межі, встановленої ст. 186 ч.2 КК України, в умовах ізоляції підсудного та поміщення його до кримінально-виконавчої установи, вказане покарання буде для підсудного необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, з’явився із зізнанням, публічно вибачився перед потерпілим. Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому суд враховує, що підсудний ОСОБА_4 характеризується негативно, раніше судимий, має молодий вік, на його утриманні знаходяться батьки-інваліди похилого віку, які потребують його допомоги та догляду.

Вказані обставини суд вважає такими, що суттєво зменшують суспільну небезпечність особи підсудного ОСОБА_4

Наведені обставини в їх сукупності дають підстави суду застосувати правила ст. 69 КК України та визначити ОСОБА_4 міру покарання нижчу від найнижчої межі, встановленої ст. 186 ч.2 КК України, в умовах ізоляції підсудного та поміщення його до кримінально-виконавчої установи, вказане покарання буде для підсудного необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заявлений цивільний позов потерпілого підлягає до часткового задоволення в сумі 600 грн. та стягнення з ОСОБА_4, оскільки підсудним ОСОБА_3 600грн. погашено добровільно під час розгляду справи в суді.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України судові витрати за проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з засуджених у дольовому порядку.

Питання щодо речових доказів по справі вирішується в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цим законом з застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття засудженим ОСОБА_3 призначеного покарання обчислювати з часу його затримання з 25 квітня 2010 року .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_3 попередній – тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цим законом з застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття засудженим ОСОБА_4 призначеного покарання обчислювати з часу його затримання з 25 квітня 2010 року .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_4 попередній – тримання під вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 600 (шістсот) грн..

Стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дольовому порядку судові витрати, пов’язані з проведенням товарознавчої експертизи по 75,12 грн. з кожного (а.с.59).

Речові докази, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити в його користування (а.с.144,149).

Зняти арешт з особистих речей, вилучених у ОСОБА_4, а саме мобільний телефон "НОКІА1100", картку "ЛАЙФ" та інші та повернути останньому (а.с.156).

вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.