Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Залізничного районного суду м.Сімферополя від 21 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, останнього

разу судимого 27 червня 2008 року за ч.1 ст. 390

КК України та на підставі ст. 71 КК України на

3 роки 8 місяців обмеження волі,

засуджено за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_4 до покарання за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 – 1900 грн., ОСОБА_6 – 1500 грн., ОСОБА_7 – 2900 грн., ОСОБА_8 – 300 грн., ОСОБА_9 – 2700 грн., ОСОБА_10 – 1900 грн., ОСОБА_11 – 1900 грн., ОСОБА_12 – 3200 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 березня 2010 року вирок щодо ОСОБА_13 залишений без зміни.

ОСОБА_4 засуджений за те, що він з січня по травень 2009 року, шляхом зловживання довірою, під приводом отримання передплати за оренду квартир, на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 у м.Сімферополі, без наміру здавати квартири у найм, отримав від ОСОБА_7 2900 грн., ОСОБА_11 - 1900 грн., ОСОБА_5 - 1900 грн., ОСОБА_6 - 1500 грн., ОСОБА_12 - 3200 грн., ОСОБА_10 - 1900 грн., ОСОБА_9 - 2200 грн., ОСОБА_14 - 2000 грн., ОСОБА_8 - 1200 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на те, що йому призначена надто сувора міра покарання, було порушено його право на захист під час досудового та судового слідства, був відсутній захисник у суді апеляційної інстанції. З цих підстав просить вирок щодо нього змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом’якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який він засуджений, і правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 190 КК України суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів, і такі висновки у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 про суворість призначеного покарання визнані необгрунтованими, оскільки воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу – насамперед те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за умисні злочини, не відбув покарання, призначене за попереднім вироком.

Також перевірені та визнані безпідставними доводи касаційної скарги про порушення права на захист засудженого ОСОБА_4 під час досудового слідства та судового розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_4 відмовлявся від участі захисника, про що слідчий склав відповідні постанови. У судовому засіданні під час розгляду справи щодо ОСОБА_4 його інтереси захищала адвокат ОСОБА_15

Твердження засудженого ОСОБА_4 про те, що він страждає на тяжке психічне захворювання, тому на досудовому слідстві участь захисника була обов’язковою і через що порушено його право на захист, також є необгрунтованими.

Згідно з даними акту амбулаторної судово-психіатрічної експертизи від 4 листопада 2009 року, ОСОБА_4 психічними захворюваннями не страждає, на час вчинення злочину він усвідомлював свої дії та керував ними, він не є психічно хворим і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Необґрунтованими також є доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про порушення його права на захист під час розгляду справи щодо нього у суді апеляційної інстанції без його участі, оскільки таке клопотання він не заявляв.

Порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.