Колегія суддів Судової палати кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 05 жовтня 2010 року матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 липня 2009 року щодо ОСОБА_5,

постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2009 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову прокурора Вишгородського району Київської області від 20 січня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Вишгородського району ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 липня 2009 року постанова за скаргою ОСОБА_4 змінена, резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції - "скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Вишгородського району від 20 січня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 387 КК України, залишити без задоволення". В решті постанова залишена без зміни.

Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_4 звернувся зі скаргою, в якій він просив матеріали наглядового провадження направити до Генеральної прокуратури України для порушення кримінальної справи, оскільки вважав, що слідчий ОСОБА_5 під час виконання слідчих дій розголосив дані досудового слідства кримінальної справи по його обвинуваченню.

Суд визнав, що перевірка заяви ОСОБА_4 була проведена в повному обсязі, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена відповідно до вимог ст.ст. 97, 99 КК України і відсутні підстави для її скасування.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема на те, що під час розгляду його скарги у суді першої інстанції перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами, хоча він заявляв про це, апеляційна інстанція також залишила поза увагою доводи його апеляції з цього приводу. З цих підстав просить судові рішення за його скаргою скасувати, матеріали дослідчої перевірки направити до прокуратури Київської області для проведення додаткової перевірки. У доповненні до касаційної скарги просить направити матеріали до Генеральної прокуратури України для порушення кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_5 та прокурора Вишгородського району Київської області ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Парусова А.М., який вважав, що скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, за вироком Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року ОСОБА_4 разом з іншою особою був засуджений до позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України. Про обставини вчинення цих злочинів розповідалося у передачі "Кримінал" на телеканалі "Інтер". ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій він просив порушити кримінальну справу щодо слідчого прокуратури Вишгородського району Київської області ОСОБА_5 через те, що той під час виконання слідчих дій розголосив дані досудового слідства кримінальної справи по його обвинуваченню.

Як зазначено у ст. 94 КПК України, за наявності приводів, передбачених ч.1 цієї статті, кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

На момент винесення прокурором постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_5 факт вчинення ОСОБА_4 та іншою особою злочинів доведено вироком суду, який набрав законної сили.

Тому висновки суду про відсутність підстав, передбачених ст. 94 КПК України, для порушення кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Вишгородського району Київської області ОСОБА_5 та обґрунтованість постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього ґрунтуються на матеріалах справи, які були належно досліджені та оцінені і такі висновки є правильними.

Суди як першої, так і апеляційної інстанції перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4, і аргументовано їх відхилили, оскільки при винесенні постанови за його скаргою про відмову у порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Вишгородського району Київської області ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 387 КК України, були дотримані вимоги ст.ст. 94, 99 КПК України.

Крім того, перевірені та визнані безпідставними доводи скарги засудженого ОСОБА_4 про те, що під час розгляду його скарги у суді першої інстанції перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які дані про заявлення такого клопотання.

Посилання засудженого ОСОБА_4 у касаційній скарзі на те, що апеляційна інстанція залишила поза увагою доводи його апеляційної скарги також є необгрунтованими.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, у матеріалах справи не виявлено.

Судові рішення за скаргою засудженого ОСОБА_4 відповідають вимогам ст. 236-2, 377 КПК України і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.