Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України,

не судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, що є його власністю.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_5, судове рішення щодо якого не оскаржується.

ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 25 грудня 2009 року у період часу з 1-ої до 2-ої години, за попередньою змовою із ОСОБА_5, переслідуючи корисливий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, проникли до будинку ОСОБА_6, розташованого по АДРЕСА_2, де вчинили напад на потерпілу ОСОБА_6, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, що виразилося у завданні їй ударів по всім частинам тіла, та заволоділи її майном – телевізором "Фотон", вартістю 250 грн.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритих переломів 3, 4 ребер зліва, 3, 5 ребер справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також струс головного мозку, садно повік правого ока, садно чола, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, порушує питання про скасування постановленого щодо нього вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок його м’якості. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, хоча й послався на ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу, проте фактично їх не врахував, зокрема, те, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий корисливий злочин у стані алкогольного сп’яніння щодо особи похилого віку.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України доказах і в касаційному поданні не заперечується.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно, що також не оспорюється.

Що стосується доводів прокурора щодо необґрунтованості призначення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то вони є непереконливими.

Згідно з вимогами ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Закону.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, призначаючи ОСОБА_4 покарання, як обставини, що його пом'якшують місцевий суд врахував його щире каяття, визнання вини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, стан його здоров’я – перебуває на обліку у психіатра з діагнозом мозаїчна психопатія, в добровільному порядку відшкодував завдані збитки.

Також, вивченням матеріалів справи встановлено, що роль ОСОБА_4 при вчиненні розбійного нападу на потерпілу була менш активною, й крім того, він добровільно прийшов до міліції, де повідомив про вчинений ним разом із ОСОБА_5 злочин і написав явку з повинною.

Приймаючи до уваги сукупність цих обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що тяжких наслідків від вчиненого не настало, рішення суду про призначення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам статей 65, 69 КК України.

Отже, підстав для скасування вироку місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд, як про це ставиться питання у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не виявлено.

Керуючись статями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області.