Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 21 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення відносно нього.

Вироком Зарічного районного суду м.Суми від 13 серпня 2009 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

працюючий охоронцем ТОВ "П’ятий елемент",

засуджений:

- за ст. 368 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням службових обов’язків на виконання функцій держави, строком на 3 роки;

- за ст. 364 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням службових обов’язків на виконання функцій держави, строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням службових обов’язків на виконання функцій держави, строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 жовтня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він, будучи службовою особою, 12 лютого 2009 року ніс дорожньо-патрульну службу на території Зарічного району м.Суми на службовому автомобілі з державним номером 0149, та, зловживаючи службовим становищем, отримав від гр.ОСОБА_5 хабара в сумі 200 грн. за нескладання протоколу про порушення правил дорожнього руху на водія ОСОБА_6, який керував належним ОСОБА_5. автомобілем "Газель".

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 стверджує про відсутність у його діях складу злочину, оскільки він отримав 200 грн. не як хабар, а в якості подяки за те, що відпустив водія без складання протоколу, а зловживання службовим становищем відсутнє, оскільки він не мав юридичних підстав складати зазначений у вироку протокол. Засуджений стверджує про недоведеність злочинності його діянь, у зв’язку з чим просить скасувати судові рішення і закрити справу.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Доводи касаційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину є безпідставними, оскільки відповідальність за ст. 368 КК України настає незалежно від того, чи був одержаний хабар до вчинення службовою особою певних дій або бездіяльності на користь хабародавця (хабар-підкуп), чи після вчинення цих дій або бездіяльності (хабар-винагорода). Скоєне ОСОБА_8 вірно кваліфіковане за сукупністю злочинів, оскільки вчинена у зв’язку з одержанням хабара-винагороди бездіяльність інспектора ДПС сама по собі містить ознаки складу іншого злочину, а саме службового зловживання, так як він, будучи працівником правоохоронного органу, умисно, задля отримання хабара, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з метою перегляду судових рішень відносно ОСОБА_4 з мотивів, наведених у касаційній скарзі засудженого.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4