Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 16 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2010 року.

Цією ухвалою кримінальну справу щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

раніше неодноразово судимого,

який звинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 КК України, направлено на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 звинувачується в тому, що він 22 липня 2009 року в період з 20 години до 03 години 23 липня 2009 року, знаходячись спочатку в барі "Три горби" та біля нього по вул.Станційній у м.Ужгороді, а потім на ділянці місцевості, яка розташована між тильною стороною будинку №53 на проспекті Свободи та огорожею дитячого садка №26, вживав спиртні напої з ОСОБА_6 і приблизно о 21 годині 30 хвилин, скориставшись тяжким сп`янінням останнього, відкрито заволодів його мобільним телефоном та грошима, завдавши шкоди на суму 1840 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, приблизно о 3 годині 23 липня 2009 року, коли ОСОБА_6 висловив вимогу повернути йому мобільний телефон і гроші, ОСОБА_5 з метою утримання викраденого майна здійснив розбійний напад на ОСОБА_6, застосувавши насильство, що є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, а саме наніс три удари кулаком по спині, а потім з метою позбавлення життя здавив йому шнурівками шию, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_6 на місці вчинення злочину. Після цього з метою імітації самогубства, ОСОБА_5 зав`язав навколо шиї ОСОБА_6 ремінь і підвісив його у напівсидячому положенні до куща.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд вказав на те, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки дослідженими в суді доказами підтверджується, що мобільний телефон ОСОБА_6 ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 22 липня 2009 року близько 21 години, а тому він не міг вчинити розбійний напад з метою утримання цього майна близько 3 години 23 липня 2009 року. Вказує на необхідність перевірки версії ОСОБА_5 про те, що з 1-ї по 6-7 годину 23 липня 2009 року він знаходився на дитячому майданчику біля вокзалів у м.Ужгород із знайомим на прізвисько ОСОБА_8 і жінкою на ім`я ОСОБА_9. Вважає за необхідне перевірити показання ОСОБА_5 про застування до нього недозволених методів слідства. При цьому суд зазначив, що надати доручення органу досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України він не вправі, оскільки про це не надійшло клопотань сторін.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що в справі достатньо доказів для винесення вироку щодо ОСОБА_5, а, якщо суд вважає за необхідне, він може отримати додаткові докази з власної ініціативи в порядку, передбаченому КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Шевченко О.О., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як убачається з ухвали, суд, направляючи справу на додаткове розслідування, вказав на необхідність проведення певних слідчих дій для перевірки даних, які були отримані під час судового слідства. Відповідно до вимог ст. 315-1 КПК України саме в таких випадках суд надає судові доручення органу, який проводив розслідування. При цьому в даній нормі закону не визначено, за чиєю ініціативою – сторін або з власної ініціативи суд може дати таке доручення. Тому посилання в ухвалі на те, що відсутність клопотань сторін позбавляє суд можливості надати судове доручення є необґрунтованим.

Не є перешкодою для прийняття судом рішення по суті справи і те, що дані судового слідства щодо обставин розбійного нападу не відповідають формулюванню пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення. Адже за змістом ст.ст. 275- 278 КПК України суд не може вийти за межі пред`явлено обвинувачення, а змінити чи доповнити його, не погіршуючи становище підсудного він вправі, навіть якщо прокурор не погоджується змінити обвинувачення. Тому, якщо суд встановить, що частина обвинувачення є недоведеною, або дії підсудного підлягають кваліфікації за іншим законом, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, він вправі самостійно прийняти відповідне рішення, належно вмотивувавши його.

Таким чином, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а тому згідно з ч.1 ст. 398 КПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вище зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.