Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року,

цим вироком засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості відповідно

до ст. 89 КК України,

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого:

07 серпня 2002 року за ч. 2 ст. 185 КК

України на 1 рік позбавлення волі, на підставі

ст. 75 КК України звільненого від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

19 грудня 2003 року за ч. 2 ст. 190 КК України

на 1 рік 3 місяці позбавлення волі;

16 січня 2007 року за ч. 2 ст. 190 КК України

на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК

звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

06 червня 2007 року за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі,

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_5:

– на користь ОСОБА_8 2552 грн. 01 коп. матеріальної та 100000 грн. моральної шкоди;

– на користь НДІЕКЦ УМВС України в Дніпропетровській області 2064 грн. 96 коп.

За вироком суду ОСОБА_6 і ОСОБА_5 визнано винними у тому, що вони 09 жовтня 2009 року, приблизно о 17 год. 20 хв., за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за наведених у вироку обставин, з метою умисного вбивства ОСОБА_9 на ґрунті неприязних стосунків, проникли до квартири №18, розташованої на першому поверсі АДРЕСА_1, де почергово завдали потерпілому не менше 35 ударів ножами в область голови, обличчя, шиї, грудної клітки та кінцівок.

Внаслідок зазначених поранень, які супроводжувалися зовнішньою, внутрішньою, плевральною та внутрішньочерепною кровотечею, сталася смерть ОСОБА_9

Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Зазначає, що копія обвинувального висновку, яка була йому вручена, не містила в собі список осіб, що підлягали виклику в судове засідання, що позбавило його можливості належним чином здійснити свій захист. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а позов потерпілого не підтверджується відповідними доказами. Стверджує, що суд навів у вироку докази лише щодо їх винуватості і не зазначив підстави, з яких відкинув інші докази, які спростовували обвинувачення. Також вважає, що суд безпідставно відхилив його клопотання про виклик свідків, що свідчить про неповноту та однобічність судового слідства.

Засуджений ОСОБА_5 у касаційній скарзі просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Стверджує, що в обґрунтування його винуватості суд поклав лише його визнавальні показання під час досудового слідства, які було отримано внаслідок застосування до нього незаконних методів ведення слідства. Також зазначає, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки захисником його було забезпечено лише після отримання від нього визнавальних показань. Стверджує, що вбивство ОСОБА_9 вчинив ОСОБА_6, а він був несвідомим свідком цього злочину, що підтверджується наявними у справі доказами.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає, що вирок суду щодо його підзахисного є незаконним, оскільки під час досудового слідства було порушено право останнього на захист. Зазначає, що ОСОБА_5 було затримано 09 жовтня 2009 року, а протокол затримання оформлено лише 10 жовтня 2009 року, після виконання з ним певних слідчих дій. Стверджує, що його підзахисному не було забезпечено належним чином право на захист.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які підтримали касаційні скарги, прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведенні в скаргах доводи, вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину є обґрунтованими.

Доводи в касаційних скаргах засуджених і захисника про те, що досудове слідство і судовий розгляд проведені необ’єктивно, неповно і з обвинувальним ухилом, а висновки суду про винність ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях, є безпідставними.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог ст. 22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об’єктивну оцінку. Зокрема, показаннями самих засуджених, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, матеріалами огляду місця події, даними висновків експертиз, проведених у справі, протоколами відтворення обстановки й обставин події.

Дослідивши та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв’язку, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винними в умисному вбивстві ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб.

Твердження в касаційних скаргах про недоведеність винності ОСОБА_5 у вбивстві потерпілого, а також про невірну оцінку судом зібраних по справі доказів, є безпідставними, оскільки суперечать установленим по справі обставинам.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину, за обставин наведених у вироку, суд обґрунтовано послався на показання самих засуджених, які вони давали під час досудового слідства, визнаючи свою винуватість у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства потерпілого, в подробицях розповіли про обставини вчинення ними цього злочину. При цьому вказували на деталі, які могли бути відомі тільки особам, причетним до злочину, а також про мотиви, які спонукали їх це зробити, докладно розкрили роль кожного з них у вчиненні злочинних дій за попереднім зговором щодо потерпілого ОСОБА_9, що знайшло своє підтвердження в ході слідства.

Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у присутності свого захисника і понятих детально відтворили обставини вчинення ними, зазначених у вироку злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_9, що стверджується відповідними протоколами та фототаблицями до них.

Аналізуючи показання обох засуджених під час досудового слідства, суд не лише у вироку навів зміст цих показань, але й докладно обґрунтував, чому в основу вироку поклав саме ці показання, правильно зазначивши, що вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, ці показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, згідно яких приблизно в середині жовтня 2009 року після 17 год. вони зустріли ОСОБА_6 біля АДРЕСА_1, який в руці тримав закривавлений ніж.

З показань свідків ОСОБА_10 видно, що 09 жовтня 2009 року приблизно о 18 год. ОСОБА_5 по телефону повідомив їй про те, що він разом з ОСОБА_6 вбив чоловіка.

Аналогічні показання в судовому засіданні дала і свідок ОСОБА_13

Згідно з даними протоколу огляду місця події, труп потерпілого ОСОБА_9 зі слідами насильницької смерті виявлено в АДРЕСА_1.

За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_9 сталася внаслідок проникаючих колото-різаних поранень тулубу, шиї, з ушкодженням тканин легенів та печінки, численних різаних поранень голови, шиї, кінцівок, які супроводжувалися зовнішньою, внутрішньою, плевральною та внутрішньочерепною кровотечею.

Дані висновки зазначеної експертизи щодо характеру, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого і причини настання його смерті по суті повністю узгоджуються з показаннями засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, зокрема під час досудового слідства, про характер застосованого ними насильства до потерпілого та спосіб його вбивства.

За даними висновку судово-трасологічної експертизи на одязі ОСОБА_9 виявлено 37 колото-різаних ушкоджень, які могли утворитися від дій ножів, вилучених при огляді місця події за показаннями засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Згідно висновків судово-цитологічної та судово-імунологічної експертиз на ножі, який належить ОСОБА_6 та на одязі, вилученому в ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виявлена кров, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинили вбивство потерпілого ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб.

Всупереч доводам касаційних скарг цими доказами встановлено, що сам характер їх дій свідчить, що вони діяли цілеспрямовано, активно і узгоджено, а також з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого.

Згідно з матеріалами справи слідчими органами та судом досліджені всі обставини, з’ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи. Проявів упередженості щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як з боку слідчих органів, так і суду вивченням матеріалів справи не виявлено.

Тому твердження у касаційних скаргах засуджених про однобічність і необ’єктивність судового слідства необґрунтоване.

Безпідставними є також доводи у скаргах засуджених і захисника про істотне порушення слідчими органами і судом кримінально-процесуального закону, оскільки перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог КПК (1001-05) , які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обґрунтований вирок, зокрема порушень, пов’язаних із забезпеченням прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист.

Усі клопотання засуджених і захисників суд вирішив з додержанням вимог кримінально-процесуального закону.

Отже, правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема ті, на які містяться посилання в скаргах, та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні ними за попередньою змовою, за викладених у вироку обставин, умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9

Дії засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за п.12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

При розгляді справи апеляційним судом по першій інстанції не виявлено обставин, які б свідчили про застосування до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з боку працівників дізнання чи слідства недозволених методів, що вплинуло на їх показання чи змусило до обмови чи самообмови, як про це зазначено в касаційних скаргах засуджених і захисника. Не виявлено таких даних і при перевірці справи в касаційному порядку.

Мотивованим і аргументованим вважає колегія суддів вирішення судом заявленого у справі цивільного позову потерпілого ОСОБА_8, зокрема, стосовно визначення розміру стягнень на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Покарання, яке призначено засудженим з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд, прийнявши рішення про стягнення з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на користь НДІЕКЦ УМВС України в Дніпропетровській області судові витрати в сумі 2064 грн. 96 коп., невірно стягнув цю суму із засуджених у солідарному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Отже, судові витрати в сумі 2064 грн. 96 коп. повинні бути стягнуті із засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_14 не в солідарному, а в дольовому порядку, тому вирок у цій частині підлягає зміні в порядку ст. 395 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині стягнення судових витрат змінити в порядку ст. 395 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_14 судові витрати на користь НДІЕКЦ УМВС України в Дніпропетровській області по 1032 грн. 48 коп. з кожного.

У решті цей вирок залишити без зміни.