Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 9 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення у даній справі.

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ст. 356 КК України до штрафу у розмірі 700 грн.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 30 057 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн.-моральної шкоди та 500 грн. за надання юридичної допомоги.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він, в період з 27 по 29 грудня 2007 року, у АДРЕСА_1, всупереч волі ОСОБА_5 самовільно розібрав ? частину житлового будинку, яка належала останній, заподіявши потерпілій значну матеріальну шкоду на суму 30 057 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 2 березня 2010 року вирок щодо ОСОБА_4 частково змінено. На підставі ч.5 ст. 74 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання. Також в порядку ст. 365 КК України змінено вступну частину вироку щодо дати та місяця народження засудженого ОСОБА_4 і постановлено вважати, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування кримінального закону. Вказує на те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, оскільки розбираючи свою частину будинку завалилась частина будинку ОСОБА_5 Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні самоправства та кваліфікацію його дій за ст. 356 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх обставин справи, що мали бути взяті до уваги при з’ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що засуджений, незважаючи на її неодноразові попередження, умисно розібрав частину будинку, виділену їй рішенням суду; показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що частина будинку, виділена ОСОБА_5, підлягала відновленню після пожежі; рішенням Камінь-Каширського районного суду від 19 квітня 2007 року; актом держаного виконавця від 26 листопада 2007 року про виділення ОСОБА_5 в натурі частини житлового будинку; даними протоколів слідчих дій та висновками судових будівельно-технічних експертиз.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 2 березня 2010 року відмовити.