Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року, яким засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України на шість років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 304 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України на п’ять років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання – чотирнадцять років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів за таких обставин.

26 серпня 2009 року, приблизно о 19-й годині 50 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи на мосту через ріку Гапурівку розташованому в районі вулиці Бажова міста Юнокомунарівськ, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, відкрито викрав у малолітнього ОСОБА_7 майно на суму 347 гривень.

В кінці серпня 2009 року ОСОБА_5, достовірно знаючи, що у його бабусі ОСОБА_8, яка мешкала в будинку АДРЕСА_1 є гроші, вирішив вчинити її вбивство з метою заволодіння цими грошима.

В ніч з 31 серпня на 1 вересня 2009 року ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час розпивання спиртних напоїв із неповнолітнім ОСОБА_6, достовірно знаючи про його вік, шляхом умовляння підбурив його на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном.

За домовленістю ОСОБА_6 повинен був завдавати потерпілій удари до настання смерті, а ОСОБА_5 – шукати гроші.

1 вересня 2009 року в період часу з 6-ї години до 6-ї години 30 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп’яніння, реалізовуючи свій злочинний намір, прибули до будинку ОСОБА_8 за вищевказаною адресою, де через незамкнуті двері, проникли до будинку. ОСОБА_6, діючи за раніше розробленим планом, завдав потерпілій ОСОБА_8 множинні удари кулаками та взутими ногами в область розташування життєво-важливих органів: голову та тулуб, а також по кінцівках, а ОСОБА_5 в цей час знайшов та заволодів майном потерпілої на загальну суму 4 095 гривень.

Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_8 померла на місці.

Причиною смерті ОСОБА_8 стала відкрита черепно-мозкова травма з вдавленим переломом кісток склепіння черепа, щілиноподібним переломом кісток основи черепа, крововиливом під м’яку мозкову оболонку головного мозку, забоєм-розтрощенням рідини головного мозку, забоєм м’яких тканин та крововиливом волосистої частини голови, крововиливом обличчя, крововиливом під кон’юнктиву лівого ока, переломом кісток лицевого скелету, що ускладнилося нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, дистрофічними змінами в них, набряком легень та головного мозку.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою приховання слідів злочину та знищення майна потерпілої ОСОБА_8, яке було в будинку, увімкнули конфорки та духовку газової плити, для наповнення будинку газом. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запалили вогонь на одній з конфорок плити для подальшого займання та вибуху будинку, зачинили двері та пішли.

Свій злочинний намір, спрямований на пошкодження та знищення чужого майна шляхом вибуху, з метою знищення слідів злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до кінця не довели з незалежних від них причин, оскільки надходження природного газу до будинку потерпілої було перекрито особами, які помітили запалений вогонь на одній з конфорок.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що умислу на позбавлення своєї бабусі життя у нього не було, убивство трапилося у його відсутності. Твердить засуджений і про недоведеність його винуватості у вчиненні замаху на знищення майна потерпілої. На думку ОСОБА_5, суд безпідставно кваліфікував його дії і за ч.1 ст. 304 КК України.

Просить скасувати вирок щодо нього, а справу направити на новий судовий розгляд.

Про незаконність свого засудження зазначає у касаційній скарзі і ОСОБА_6, який, не наводячи мотивів щодо незаконності вироку, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення ОСОБА_5 на підтримку своєї скарги; думку прокурора про необхідність залишення вироку щодо обох засуджених без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_7 крім повного визнання своєї вини ОСОБА_6, його вина підтверджується показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_9, протоколом пред’явлення особи для впізнання та іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Не викликає сумніву у колегії суддів і висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні протиправних дій щодо ОСОБА_8, замаху на знищення її майна, а ОСОБА_5, крім того, у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність.

Так, ОСОБА_5, хоча й заперечував свою причетність до вбивства своєї бабусі, зазначав, що був на місці вчинення злочину, заволодів грошима, що належали ОСОБА_8, чув, як вона виганяла з будинку ОСОБА_6, а потім бачив її нерухому на підлозі біля кухні.

ОСОБА_6 під час досудового слідства зазначав, що погодився на пропозицію ОСОБА_5 убити його бабусю з метою заволодіння її грошима. Коли прийшли до будинку потерпілої, ОСОБА_5 пішов до зали шукати гроші, а він почав бити ОСОБА_8, доки вона не впала на підлогу, а потім завдав їй ще декілька ударів ногою в голову. Впевнившись, що потерпіла не подає ознак життя, залишив її, а сам також пішов шукати гроші.

Потім, на пропозицію ОСОБА_5, повідкривати газові конфорки на плиті, запаливши одну з них для того, щоб у будинку стався вибух, та залишили місце події.

Ці показання ОСОБА_6 узгоджуються з даними, які містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події за його участю (т.1, а.с. 189-190).

За показаннями свідка ОСОБА_10, коли вона 1 вересня 2009 року підійшла до будинку ОСОБА_8, через вікно побачила що в кухні горіла одна з конфорок газової плити, а всі інші були відкриті. Прибулі працівники міліції виявили, що господарка будинку мертва.

Свідок ОСОБА_11 стверджував, що підійшовши до будинку ОСОБА_8, через вікно побачив, що горить одна з конфорок газової плити, а ОСОБА_8 лежить на підлозі біля кухні. Він перекрив вентиль подачі газу, а коли разом з працівниками міліції зайшов до будинку, побачив на підлозі мертву господарку, вся голова якої була в крові.

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 1 вересня 2009 року у будинку АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті (т.1 а.с. 6-21).

За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми з вдавленим переломом кісток склепіння черепа, щілиноподібним переломом кісток основи черепа, крововиливом під м’яку мозкову оболонку головного мозку, забоєм-розтрощенням рідини головного мозку, забоєм м’яких тканин та крововиливом волосистої частини голови.

Згідно з висновком імунологічної експертизи на куртці та джинсах ОСОБА_6 виявлено сліди крові, що могли належати потерпілій ОСОБА_8

Оцінивши ці та інші докази в справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованих їм злочинів і правильно кваліфікував їх дії за п.п. 6,12 ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 187; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, а ОСОБА_5, крім того, за ч.1 ст. 304 КК України.

Висновки апеляційного суду, викладені у вироку, не містять протиріч, ґрунтуються на матеріалах розслідування, досліджених у суді, та підтверджуються даними судового слідства. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи є безпідставними.

Судом правильно встановлено, що до початку вчинення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовилися позбавити потерпілу життя з метою заволодіння її майном, розподілили між собою ролі і кожний із них виконав ті дії, які були необхідні для реалізації злочинного наміру.

Тому колегія суддів не може погодитися з доводами касаційної скарги ОСОБА_5 про відсутність у нього умислу на вбивство своєї бабусі.

Як видно з матеріалів справи, засуджені тривалий час знають один одного, проживали разом, ОСОБА_5 під час досудового слідств зазначав, що знав про неповнолітній вік ОСОБА_6, а тому доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про незаконність його засудження за ч.1 ст. 304 КК України колегія суддів також вважає безпідставними.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених засудженими злочинів, даних про їх особу, належним чином умотивувавши своє рішення у цій частині, апеляційний суд призначив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено будь-яких передбачених ст. 398 КПК України підстав для зміни чи скасування вироку щодо засуджених, а тому немає й підстав для задоволення касаційних скарг.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року щодо них – без зміни.