Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 вересня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 липня 2010 року,

якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Перекоп Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, мешканця м. Запоріжжя,

неодноразово судимого, останній раз 15 серпня

1997 року Верховним Судом Автономної Республіки Крим за ч. 3 ст. 142, пунктами "а", "г" ст. 93,

ч. 2 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, звільненого 25 квітня

2008 року умовно-достроково на два роки вісім

місяців п’ять днів,

у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця

м. Нікополя Дніпропетровської області, мешканця

АДРЕСА_2, неодноразово судимого,

останній раз 6 жовтня 2000 року Нікопольським

міським судом Дніпропетровської області за

ч. 2 ст. 121 КК України на десять років позбавлення волі, звільненого 30 червня 2009 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 4, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, повернуто на додаткове розслідування прокурору Запорізької області.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред’явлено обвинувачення у тому, що вони 13 грудня 2009 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, де під час спільного вживання алкогольних напоїв напали на потерпілого, застосувавши до нього насильство, небезпечного для життя та здоров’я останнього.

У процесі розбійного нападу ОСОБА_5, який раніше вчинив умисне вбивство, за попередньою змовою з ОСОБА_6, з корисливих мотивів у період часу приблизно з 22 години 30 хвилин 13 грудня 2009 року по 1 годину 14 грудня 2009 року сокирою завдали потерпілому чисельних ударів по голові та шиї, а також ударів ножем по тілу потерпілого, неодноразово здавлювали шию ОСОБА_7 електричним шнуром, чим спричинили йому особливі фізичні страждання та заподіяли смерть.

Після вбивства ОСОБА_7 засуджені обшукали квартиру та заволоділи майном ОСОБА_8 на суму 24 662 гривні 16 копійок, ОСОБА_7 на суму 2550 гривень та ОСОБА_9 на суму 500 гривень.

Повертаючи кримінальну справу прокурору, суд зазначив, що у даній кримінальній справі допущено неповноту та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки для цього необхідно провести слідчо-оперативні процесуальні дії, направлені на збирання нових доказів.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови про направлення справи на додаткове розслідування, ставить питання про її скасування та направлення справи на новий судовий розгляд. На його думку неповнота та неправильність досудового слідства, що зазначені судом у постанові, можуть бути усуненні в судовому засіданні шляхом проведення додаткових судових експертиз, допиту в судовому засіданні експертів, надання судових доручень у порядку ст. 315-1 КПК України, а також шляхом зміни обвинувачення прокурором відповідно до вимог ст. 277 КПК України.

У запереченнях на касаційне подання прокурора захисник ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_8, посилаючись на необґрунтованість доводів прокурора, просять у задоволенні касаційного подання відмовити, а ухвалу суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Як видно зі змісту ухвали, суд, навівши досліджені в судовому засіданні доказі, дійшов до висновку, що орган досудового слідства не надав будь-яких конкретних доказів, що підтверджують обвинувачення в тому, що підсудні завдавали удари потерпілому ОСОБА_7 по черзі, діяли за попередньою змовою, і спростовують доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що кожний із них не заподіював потерпілому тілесних ушкоджень, від яких настала смерть.

Суд зазначив, що наведена неповнота досудового слідства позбавляє його можливості перевірити пред’явлене обвинувачення в повному обсязі, вирішити питання про те, чиїми показаннями обґрунтувати вирок: ОСОБА_5 або ОСОБА_6 На думку суду ця неповнота ускладнила можливість суду дійти до висновку про направленість умислу та характер дій кожного із підсудних щодо потерпілого ОСОБА_7, а також дати правильну юридичну оцінку їх діям.

Зазначені підстави для повернення справи на додаткове розслідування не є законними. Саме на суд покладено обов’язок оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред’явлено неконкретне обвинувачення: не вказано, які дії підсудних завдали потерпілому особливих фізичних страждань та мучень; які тілесні ушкодження заподіяно ножем, а які сокирою; не конкретизована локалізація тілесних ушкоджень, заподіяних ножем; не описано характер дій кожного із підсудних при заподіянні смерті ОСОБА_7

За вказівкою суду зазначена неправильність може бути усунута шляхом проведення комплексної експертизи.

Однак, проведення відповідних експертиз можливо в суді без повернення на додаткове розслідування.

За таких обставин твердження прокурора про те, що неконкретність обвинувачення за необхідністю може бути усунена в порядку, визначеному ст. 277 КПК України, є слушним.

Посилання суду на те, що зазначене в обвинувальному висновку місце народження ОСОБА_5 не співпадає з місцем народження за паспортом, не можна визнати обґрунтованою підставою для повернення справи для додаткового розслідування. У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що був раніше судимий вироками від 22 травня 1996 року та 15 серпня 1997 року, в яких також місце його народження зазначено неоднаково. Зазначену неповноту можливо усунути без повернення справи на додаткове розслідування шляхом витребування відповідних довідок із Верховної Ради Автономної Республіки Крим про адміністративно-територіальне підпорядкування с. Перекоп у різні часи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа – поверненню на новий судовий розгляд, який слід провести з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись статтями 395 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.