Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Пошви Б.М., Шевченко Т.В.

розглянула у судовому засіданні 24 червня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 12 березня 2009 року

ОСОБА_1, 1963 року народження, громадянина України, не судимого

засуджено за ч.3 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 5 років позбавлення волі.

Із застосуванням ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

Постановлено конфіскувати у доход держави 840 ампул трамадолу, що були предметом контрабанди, а також автомобіль марки "Subaru-legasy" д/н НОМЕР_1, як знаряддя злочину.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у кінці грудня 2008 року придбав у м. Мюнстері (Німеччина) 840 ампул, які містили 67 г наркотичного засобу трамадолу, для безоплатної передачі своєму тестю ОСОБА_2 як лікарського засобу, які 31 грудня того ж року перевіз автомобілем "Subaru-legasy", д/н НОМЕР_1, до п/п "Шегині" м/п "Мостиська" Львівської митниці, де незаконно, з приховуванням від митного контролю, перемістив через митний кордон України, однак наркотичний засіб був виявлений працівниками митниці у ході митного огляду.

У касаційному поданні з доповненнями до нього прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м’якості, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і розглянувши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, не оспорюються у поданні, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно.

Доводи подання про те, що до ОСОБА_1 судом неправильно застосований кримінальний закон, внаслідок чого йому призначене занадто м’яке покарання, позбавлені підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання суд урахував те, що ОСОБА_1 у злочинах, які він вчинив вперше і внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, щиро розкаявся, активно сприяв їх розкриттю, позитивно характеризувався за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства з діагнозом "церебральний параліч" (а.с. 86, 96-98, 171, 188-191).

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з цього, суд обгрунтовано із застосуванням ст. 69 КК України призначив ОСОБА_1 більш м’які покарання, ніж це передбачено санкціями закону, за які його засуджено, і на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього зазначених вище обов’язків.

Таке рішення суду відповідає вимогам закону і є належно мотивованим.

По суті аналогічні як і в касаційному поданні, доводи залишеної без задоволення апеляції прокурора, були ретельним чином перевірені апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які зазначену апеляцію визнано необгрунтованою.

Неправильного застосування до ОСОБА_1 кримінального закону або таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Отже, у задоволенні касаційного подання належить відмовити.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів-

У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, відмовити.