Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 24 червня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи. на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2009 року.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 квітня 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та на нього покладено певні обов’язки на підставі ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в липні-серпні 2006 року придбав з метою збуту у невстановленої особи 181,6789 г білої кристалічної речовини, що містила в собі психотропну речовину – амфетамін (метилфенетиламін), яку зберігав по січень 2007 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 На початку січня 2007 року ОСОБА_1 перевіз з м. Нововолинська до м. Луцька вищезазначену психотропну речовину та збув ОСОБА_2 за 300 доларів США.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд безпідставно призначив ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі ніж це передбачено законом і застосував до нього ст. 75 КК України та звільнив його від відбування покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у скоєному злочині та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 307 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, суд недостатньо врахував, що злочин, який вчинив ОСОБА_1 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, зазначений злочин є умисним, характеризується корисливим мотивом.

Крім того, суд не взяв до уваги особливо великий розмір психотропної речовини, яку збув ОСОБА_1.

Також суд не врахував і той факт, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров’я та благополуччя людей і становить реальну загрозу здоров’ю населення та генофонду нації.

Апеляційний суд при розгляді справи не звернув уваги на помилки, допущені судом першої інстанції, не виправив їх і залишив вирок суду без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_1 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.