Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2009 року.

Цим вироком виправдано

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку та жительку м. Дзержинська

Донецької області, громадянку України,

раніше судиму: 1) 11 квітня 2003 року Слав’янським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 2) 23 листопада 2004 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 600 грн., -

за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України у зв’язку з недоведеністю її участі у вчиненні цих злочинів.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у тому, що вона у невстановлений час і у невстановленому місці незаконно придбала наркотичний засіб – концентрат з макової соломи (опій екстракційний), перевезла його до місця свого проживання по АДРЕСА_1 де зберігала з метою подальшого збуту.

3 жовтня 2005 року ОСОБА_5, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_6, яка була задіяна працівниками міліції в якості покупця при проведенні оперативної закупки наркотичних речовин, о 14 годині 30 хвилин під’їхала на автомобілі "ТOYOTA Corolla", НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 в район повороту з автодороги Слав’янськ-Маріуполь на місто Авдєєвку Донецької області, де збула ОСОБА_6 за 350 грн. 10,16 г особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого у скляному флаконі.

11 жовтня 2005 року ОСОБА_5, повторно домовившись по телефону з ОСОБА_6, о 17 годині 25 хвилин на автомобілі "ТOYOTA Corolla", НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, під’їхала на теж місце, де повторно збула ОСОБА_6 за 350 грн. одноразовий медичний шприц, ємкістю 20 мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим, вагою 10,06 г.

Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений органами досудового слідства час придбала у невстановлених осіб наркотичний засіб – опій екстракційний, вагою 8,87 г, який з метою подальшого збуту перевозила в автомобілі "ТOYOTA Corolla", НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7.

Також ОСОБА_5 у невстановлений органами досудового слідства час придбала у невстановлених осіб з метою збуту у пластиковій пляшці наркотичний засіб – опій екстракційний, вагою 286 г, який перевезла до місця свого проживання по АДРЕСА_1 та закопала вказану пляшку з наркотичним засобом на земельній ділянці під деревом, де зберігала з метою подальшого збуту.

Крім того, ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувалася у тому, що вона в невстановленому місці незаконно придбала 433 г ангідриду оцтової кислоти, яка є прекурсором, перевезла його до місця свого проживання по АДРЕСА_1 і зберігала у скляній пляшці з метою подальшого використання для виготовлення наркотичних засобів.

Виправдовуючи ОСОБА_5 за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, суд, пославшись на те, що при збиранні доказів по справі, зокрема, при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів, при проведенні обшуку автомобіля та житла ОСОБА_5, органами досудового слідства були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, визнав всі зібрані по справі докази недопустимими.

У касаційному поданні прокурор, вважаючи виправдувальний вирок незаконним, просить скасувати його через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та повернути справу на новий судовий розгляд. Стверджує, що при постановленні вироку судом порушено вимоги ст. 334 КПК України, оскільки не наведено достатніх підстав для виправдання підсудної із зазначенням мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення. Зокрема, на думку прокурора, судом залишені поза увагою показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтверджували факти закупівель наркотичних засобів у ОСОБА_5 Крім цього, прокурор зазначає, що висновок суду щодо недопустимості доказів у справі зроблений без належної перевірки й оцінки всієї сукупності доказів по справі. На думку прокурора, в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_5, а висновки суду є поверховими та суперечливими.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Рішення про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину постановляється судом, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним. При цьому у мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у їх сукупності, а також мотивовані висновки суду про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_5 за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів, суд не дотримався цих вимог закону.

Так, орган досудового слідства обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, обґрунтував рядом доказів, зокрема, даними протоколів проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_5 та даними судово-хімічних експертиз, згідно з якими залучена до закупівлі наркотичних засобів особа під вигаданим прізвищем ОСОБА_6 двічі, тобто 3 та 11 жовтня 2005 року, придбала у ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб – опій екстракційний кожний раз вагою 10,16 г за 350 гривень порція; показаннями свідка ОСОБА_6, яка підтвердила обставини проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_5; показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були залучені до відповідних оперативних дій у якості понятих, та які підтверджували зазначені факти збуту ОСОБА_5 наркотичних засобів ОСОБА_6; даними протоколу обшуку автомобіля, у якому їхала ОСОБА_5 та даними судово-хімічної експертизи, згідно з якими 14 жовтня 2005 року у вказаному автомобілі під переднім пасажирським сидінням, де сиділа ОСОБА_5, було виявлено та вилучено 433 г ангідриду оцтової кислоти, який є прекурсором; показаннями понятих – свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які підтверджували обставини проведення обшуку автомобіля та виявлення зазначеного прекурсору; даними протоколу обшуку житла ОСОБА_5 та даними судово-хімічної експертизи, відповідно до яких 14 жовтня 2005 року на подвір'ї будинку ОСОБА_5 були виявлені та вилучені дві пляшки з наркотичним засобом – опієм екстракційним вагою 8,87 г та 286 г, відповідно, які були закопані під деревом, а також – у будинку гроші в сумі 100 грн.; показаннями понятих – свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які підтверджували обставини проведення обшуку житла ОСОБА_5 та факт виявлення і вилучення при цьому наркотичного засобу та грошей; даними протоколу огляду грошових купюр, вилучених у ОСОБА_5, відповідно до якого номера цих купюр співпадають із тими номерами купюр, які використовувалися при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_5; показаннями працівників міліції – свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які приймали участь у проведенні оперативно-розшукових та слідчих діях та підтверджували обставини проведення цих дій.

Визнаючи ці докази недопустимими, суд, зокрема, послався на те, що всі оперативні заходи та складені в їх результаті документи, пов'язані з проведенням оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_5, здійснені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки оперативно розшукова справа не заводилася.

Проте такий висновок суду є передчасним, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що факт заведення оперативно-розшукової справи щодо незаконних дій ОСОБА_5 по збуту наркотичних засобів судом не перевірявся, дані про направлення відповідних запитів із цього приводу у матеріалах справи відсутні.

Крім цього, дійшовши висновку про те, що обшук житла ОСОБА_5 та складені при цьому процесуальні документи також є недопустимими доказами, суд свої висновки обґрунтував тим, що суд дав дозвіл на обшук будинку АДРЕСА_2, де прописана ОСОБА_5, а наркотичні засоби були виявлені на подвір'ї сусіднього будинку № 70, як і гроші, які знаходилися в одній з кімнат зазначеного будинку, на обшук якого дозвіл суду не давався.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, цей висновок суду ґрунтується на неналежно перевірених даних.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, з даних протоколу обшуку житла від 14 жовтня 2005 року, показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_21 – сина та невістки ОСОБА_5, показань понятих – свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8, показань самої ОСОБА_5 два будинки № 70 та АДРЕСА_2 мають спільне подвір'я, яке огороджено одним металевим парканом, який не розділяє вказані будинки між собою. При цьому, хоча вся сім'я ОСОБА_5 прописана у будинку № 72, на обшук якого дав дозвіл суд, син ОСОБА_5 із сім'єю фактично займає будинок № 72, а сама ОСОБА_5 із донькою – будинок № 70.

Проте при прийнятті рішення суд належним чином зазначені обставини не перевірив та не дав цьому оцінки.

Визнаючи недопустимим доказом по справі протокол обшуку автомобіля, суд послався на те, що цей документ складений оперуповноваженою ОСОБА_22, яка не мала доручення слідчого, а також на те, що ця слідча дія проводилася за відсутністю ОСОБА_5 та понятої ОСОБА_10

При цьому суд залишив поза увагою та не дав оцінки даним, які містилися в показаннях свідка ОСОБА_22 про те, що на проведення цієї слідчої дії вона мала доручення слідчого Макаревича Ю.Я., а також показаннях свідка ОСОБА_8 (другої понятої), яка стверджувала, що обшук автомобіля проводився в присутності ОСОБА_5 та понятої ОСОБА_10

Отже, надавши перевагу даним протоколу обшуку автомобіля, у якому немає посилання на доручення слідчого, та показанням свідка ОСОБА_10, суд не зазначив мотивів, з яких відкинув інші наведені докази.

Крім цього, підсумовуючи свої висновки, суд послався на те, що не приймає до уваги показання всіх свідків (понятих), оскільки всі процесуальні документи складені за результатами оперативних та слідчих дій, в яких вони брали участь, визнані судом недопустимими доказами.

Такий висновок суду суперечить вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки у відповідності до вимог ст. 65 КПК України показання свідків є самостійним доказом по справі, а отже підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами.

Крім того, суд допустив суперечності у своїх висновках, оскільки показання понятої – свідка ОСОБА_10 прийняв до уваги та дав їм оцінку у вироку.

Звертає на себе увагу і той факт, що суд у вироку не дав узагалі ніякої оцінки показанням свідка ОСОБА_6 та вищезазначеним свідкам – працівникам міліції, що вказує на неповноту та однобічність дослідження обставин справи судом.

Також недостатньо обґрунтованим є і посилання суду на те, що він не приймає показання ОСОБА_5 на досудовому слідстві від 15 жовтня 2005 року, у яких вона визнавала свою вину у вчиненні злочинів та вважає цей протокол сфальсифікованим слідчим, оскільки за часом проведення цей допит співпадає з часом проведення допиту свідка ОСОБА_21 одним і тим самим слідчим.

Проте, як убачається з вказаних протоколів допитів, допит ОСОБА_5 проводився з 10 год. 15 хв. до 11 год. 55 хв.. а допит свідка ОСОБА_21 – з 11 год. до 11 год. 30 хв.

За таких обставин, суду належало допитати слідчого та з'ясувати у нього зазначені обставини, і тільки після цього робити якісь висновки.

Таким чином за наведених обставин висновок суду про виправдання ОСОБА_5 за недоведеністю її винуватості у пред'явленому об'ємі обвинувачення є передчасним, зроблено без повного, всебічного та об'єктивного аналізу всіх наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним, у зв'язку із чим вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно ретельно дослідити всі докази по справі, дати їм належну оцінку та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів,-

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 с к а с у в а т и, а cправу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.