Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року,

зазначеною постановою кримінальну справу щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимої,

- закрито на підставі ст. 5 КК України, ч. 1 п. 2 ст. 6, ст. 282 КПК України.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачувалися у тому, що 10 липня 2006 року близько 23 години в с. Гута Бушинецька, Тиврівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з іншими особами з лінії електропередач ПЛ-0,4 кВ, що належали Тиврівським електричним мережам, таємно викрали 560 метрів електричного дроту марки АС-35 на загальну суму 1147,17 грн.

У апеляційній інстанції справа не переглядалася.

У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької області просить постанову суду скасувати, у зв’язку з неправильним застосуванням закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" (270-17) , який набрав чинності 7 травня 2008 року, підлягають перегляду кримінальні справи щодо осіб, які вчинили злочин, передбачений ст. 188 КК України для вирішення питання про зміну кваліфікації дій цих осіб на інші відповідні частини статей КК України (2341-14) . Цим Законом з Кримінального кодексу України (2341-14) виключено ст. 188, яка передбачала відповідальність за викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання. Однак відповідальність за викрадення чужого майна Законом не скасована, а норма ст. 188 КК України була спеціальною нормою щодо корисливих злочинів. Отже дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягали кваліфікації за відповідною частиною ст. 185 КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Тиврівського районного суду від 5 грудня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оголошені в розшук, який на час розгляду справи не виконаний і провадження у справі зупинене. Проте, суд у порушення вимог ст. 262 КПК України розглянув справу за відсутності ОСОБА_5 і ОСОБА_6

За таких обставин постанова місцевого суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляду.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.