5-960км10 Про шахрайство з метою заволодіння пайовими частками сільськогосподарських підприємств, скоєне шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення - 10.06.2010 Прийняття

засуджено за ч.4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.3 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.2 ст. 222 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій;

ОСОБА_3, 1959 року народження, громадянку України, не судиму

виправдано за ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 та ч.2 ст. 222 КК України за відсутністю в її діянні складу злочину і засуджено за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням на 2 роки 6 місяців права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій;

ОСОБА_2, 1948 року народження, громадянина України, не судимого згідно ст. 89 КК України

засуджено за ч.4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Із застосуванням ст. 75 КК України всіх засуджених звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком: ОСОБА_4 – 2 роки, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – 1 рік з покладенням на них обов’язків, передбачених п.п.2, 3 та 4 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14 квітня 2009 року вирок змінено.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перекваліфіковані з ч.3 ст.209 на ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції 2001р.), за якою кожному з них із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі п.5 ст. 7-1 КПК України звільнено від відбування покарання: ОСОБА_4 - за ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 222 КК України, а ОСОБА_3 - за ч.2 ст. 366 КК України.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначене остаточне покарання: ОСОБА_4 – 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а ОСОБА_2 – 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Постановлено вважати ОСОБА_3 засудженою за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_2, працюючи директором міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу (далі – комбікормовий завод) і будучи службовою особою, у березні 2001 року, зловживаючи службовим становищем, достовірно знаючи про те, що майно і майнові права комбікормового заводу перебувають у податковій заставі, за попередньою змовою з директором ТзОВ "Сакура ЛТД" ОСОБА_4, з метою заволодіння пайовими частками сільськогосподарських підприємств – власників комбікормового заводу, зловживаючи довірою останніх, переконали їх ухвалити рішення про передачу даного заводу в оренду з правом викупу протягом трьох років

Продовжуючи свої злочинні дії, і, не маючи наміру розраховуватися з його власниками, ОСОБА_4 надав ОСОБА_2 виготовлені ним договори поступки пайових часток у комбікормовому заводі як договори купівлі-продажу (а не як договори оренди), згідно з якими після їх підписання власниками кожної частки паю ставали їх покупці: ПП "Агросервіс плюс" в особі ОСОБА_2 і ТзОВ "Сакура ЛТД" в особі ОСОБА_4. Зазначені договори протягом липня-серпня 2001 року ОСОБА_2 шляхом обману і зловживання довірою підписав у 36-ти керівників сільськогосподарських підприємств району, переконуючи їх у тому, що ці договори є договорами оренди.

Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи майном у вигляді пайових часток в комбікормовому заводі 36-ти підприємств на загальну суму 491026 грн. 60 коп., тобто в особливо великих розмірах, а ОСОБА_2 при цьому спричинив комбікормовому заводу тяжкі наслідки у вигляді спричинених матеріальних збитків.

В подальшому, з метою приховування незаконного заволодіння майном, що передувало легалізації здобутих злочинним шляхом доходів, ОСОБА_4,як директор ТзОВ "Сакура ЛТД", і ОСОБА_2, як директор ПП "Агросервіс плюс", 10 серпня 2001 року зареєстрували у Ківерцівській районній державній адміністрації ТзОВ "Сакура-Агросервіс", у статутний фонд якого внесли вартість отриманих ними незаконно пайових часток: ОСОБА_2 – у сумі 98 205 грн. 32 коп., а ОСОБА_4 – 393821 грн. 28 коп. Причому, генеральним директором цього ТзОВ став ОСОБА_4, виконавчим директором – ОСОБА_2.

25 жовтня 2001 року ОСОБА_4 оформив у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації свідоцтво про право власності ТзОВ "Сакура-Агросервіс" цілісним майновим комплексом комбікормового заводу.

ОСОБА_4 як генеральний директор ТОВ "Сакура-Агросервіс", зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, використовуючи довіру голови Дернівської сільської ради Ківерцівського району, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 4,266 га, вартістю 88412 грн., однак не оплатив сільраді її вартість та за відсутності Державного акту про право власності на землю надав земельну ділянку за договором від 24 квітня 2003 року в заставу, на підставі чого по кредитному договору від 24 квітня 2003 року отримав у ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Рівне кредит у сумі 90 500 доларів США (482 702 грн. 90 коп.) для ТзОВ "Сакура-Агросервіс".

Заволодівши земельною ділянкою площею 4,266 га, ОСОБА_4 цим самим спричинив Дернівській сільській раді шкоду на суму 88412 грн.

Перебуваючи на посаді генерального директора ТзОВ "Сакура-Агросервіс" і достовірно знаючи, що майно і майнові права комбікормового заводу перебувають у заставі згідно договору від 30 квітня 2002 року, підписаного ним для забезпечення виконання кредитного договору №988 від 30 квітня 2002 року, відповідно до якого ТзОВ "Сакура-Агросервіс" ЛТД отримало у ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Рівне кредит у сумі 68 600 доларів США (365 432 грн. 20 коп.), ОСОБА_4 повторно передав у заставу згілно договору від 24 квітня 2003 року майно і майнові права даного заводу, а також земельну ділянку Дернівської сільської ради, не маючи відповідного документу розпоряджатися нею, зазначивши, що ТзОВ "Сакура-Агросервіс" є власником цього майна, чим надав ЗАТ КБ "Приватбанк" неправдиву інформацію з метою отримання кредиту. На підставі цього він по кредитному договору №1193 від 24 квітня 2003 року отримав у банку для ТзОВ "Сакура-Агросервіс" кредит у сумі 90 500 доларів, який використав не за цільовим призначенням, завдавши тяжких наслідків у вигляді великої матеріальної шкоди на суму 88 412 грн. Дернівській сільській раді та власникам пайових часток комбікормового заводу на суму 491 026 грн. 60 коп.

Крім цього, ОСОБА_4, як генеральний директор ТзОВ "Сакура Агросервіс", та ОСОБА_3 як директор ТзОВ "Сакура ЛТД", будучи службовими особами, за попередньою змовою між собою, зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів, вчинили службове підроблення, виготовивши неправдиві документи: ОСОБА_4 – накладну №45 від 24 квітня 2003 року, згідно якої ТзОВ "Сакура ЛТД" нібито отримало від ТзОВ "Сакура Агросервіс" 400 т борошна на суму 48 641 грн. 89 коп., а ОСОБА_3 - накладну №9 від 24 квітня 2003 року, згідно якої ТзОВ "Сакура Агросервіс" нібито отримало від ТзОВ "Сакура ЛТД" таку кількість борошна, здійснивши безтоварні операції.

Внаслідок цього на ТзОВ "Сакура ЛТД" надійшли отримані по кредитному договору №988 від 30 квітня 2002 року грошові кошти в сумі 481 641 грн. 89 коп., що спричинило Дернівській сільській раді та власникам пайових часток комбікормового заводу тяжкі наслідки, які зазначені вище.

У березні 2002 року ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем, повторно, з метою отримання кредиту, виготовив і подав у кредитний відділ Ківерцівського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" завідомо неправдивий витяг з протоколу №4 від 30 квітня 2001 року зборів співвласників майнових паїв членів сільськогосподарського кооперативу "Світанок" (далі – СГВК "Світанок"), який у ході реорганізації з 30 серпня 2001 року входив у склад ТзОВ "Сакура-Агросервіс", про виключення з пайового фонду господарства ліквідного майна – худоби на суму 289 936 грн. 46 коп., яке було розпайоване між членами колишнього СГВК "Світанок" і яке заднім числом було виключене з пайового фонду СГВК "Світанок" станом на 1 квітня 2001 року та передане під боргові зобов’язання СГВК "Світанок" на баланс ТзОВ "Сакура-Агросервіс". Не погасивши боргових зобов’язань, ОСОБА_4 заставив у банку дане майно, належне пайовикам СГВК "Світанок"

Внаслідок цього ОСОБА_4 отримав у Державному ощадному банку по кредитній лінії № 747 від 19 березня 2002 року кредит у сумі 110 000 грн., який використав для підприємницької діяльності, чим легалізував майно СГВК "Світанок" вартістю 289 936 грн. 46 коп., спричинивши пайовикам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на зазначену суму.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_4 наводить доводи про те, що він злочинів не вчиняв, а висновки суду про його винність у злочинах, за які його засуджено, не підтверджені зібраними у справі доказами, яким суд дав невірну оцінку.

Порушує питання про скасування щодо нього вироку суду та ухвали апеляційного суду.

- захисник ОСОБА_1 посилається на те, що судове слідство у справі проведено неповно і необ’єктивно, висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені дослідженими у ній доказами, яким суд, крім того, не дав належної оцінки.

Порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_4 судових рішень і закриття справи за відсутністю в його діях складів злочинів;

- засуджена ОСОБА_3 стверджує, що вона тих злочинів, за які її засуджено, не вчиняла, а висновки суду про її винність у цих злочинах не підтверджені зібраними у справі доказами. Вважає, що всі вчинені нею дії були правомірними.

Ставить питання про скасування вироку місцевого суду в частині засудження її за ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України і справу закрити за відсутністю події злочинів;

- засуджений ОСОБА_2 наводить доводи про те, що він ніяких злочинів не вчиняв, а його засуджено необгрунтовано.

Просить судові рішення скасувати і постановити щодо нього виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Доводи у скаргах про те, що судове слідство у справі проведено неповно і необ'єктивно, а висновки суду про винність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними доказами, позбавлені підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове і судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду про винність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у судовому засіданні своїми показаннями підтвердили, що у 2001 році у Ківерцівській райдержадміністрації відбулась нарада керівників сільськогосподарських підприємств, які володіли майновими правами у комбікормовому заводі, на якій було ухвалено рішення про передачу пайових часток в заводі інвестору за певну плату строком на три роки з правом викупу у подальшому. Незабаром договори, представлені ОСОБА_2, були підписані з переконанням, що їх зміст відповідає ухваленому на нараді рішенню. Пізніше виявилось, що фактично були підписані договори купівлі-продажу пайових часток заводу, а оплата по ним здійснена не була (т. 8, а.с. 135-139, 197-198).

Судом також були досліджені показання інших свідків – керівників сільськогосподарських підприємств, а також ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що вони давали у ході досудового слідства та попередніх розглядах справи судом, в яких вони пояснювали, що узгоджували на нараді питання про оренду майна заводу, а не про продаж пайових часток.

Із показань свідка ОСОБА_16 видно, що він готував проекти договорів про уступки пайових часток на прохання ОСОБА_2 і з останнім було узгоджено про складання саме не договорів оренди, а договорів купівлі-продажу.

Судом також досліджені дані, що містяться у звіті про експертну оцінку майна комбікормового заводу, за яким вартість останнього становить 491282 грн.; протоколі №1 загальних зборів засновників міжгосподарського комбікормового заводу від 19 січня 2001 року; договорах поступки пайових часток; свідоцтвах про право власності, зареєстрованих ОСОБА_4 у Волинському обласному БТІ; витязі з реєстру прав власності; документах про створення ТзОВ "Сакура-Агросервіс"; протоколах виїмки та огляду речових доказів (т. 2, а.с. 78-113, 128-156, 201, 202-210, 218; т. 3, а.с. 314-321, 322; т. 5, а.с. 368-369).

Наведеним спростовані доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 про відсутність у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ознак шахрайства, а також легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а у ОСОБА_2 ще й зловживання службовим становищем.

Крім того, як видно з матеріалів справи, дослідженими і оціненими судом доказами підтверджена і винність ОСОБА_4 у заволодінні ним шляхом обману і зловживання довірою земельною ділянкою Дернівської сільської ради Ківерцівського району, легалізації незаконного володіння чужим майном, а також у наданні банку неправдивої інформації з метою отримання кредиту, зловживанні службовим становищем та у службовому підробленні.

Матеріалами справи встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_4 зазначених злочинів підтверджені даними, які містяться у показаннях свідків: ОСОБА_17 про те, що рішенням Дернівської сільської ради від 10 грудня 2001 року було надано дозвіл на придбання ТзОВ "Сакура "Агросервіс" земельної ділянки вартістю 88412 грн., про що складено договір, завірений нотаріально; ОСОБА_18, який пояснив, що дійсно укладав договори застави від імені ЗАТ КБ "Приватбанк" з ОСОБА_4 для забезпечення виконання кредитного договору №9311; ОСОБА_19 про те, що кошти, отримані за кредитним договором № 9311 були перераховані на ТзОВ "Сакура ЛТД"; а також у клопотанні ОСОБА_4 про продаж земельної ділянки; договорі купівлі-продажу земельної ділянки; рішенні Дернівської сільради про продаж земельної ділянки; матеріалах первірки контрольно-ревізійного відділу у Ківерцівському районі про те, що станом на 20 серпня 2004 року вартість земельної ділянки не булла оплачена; листі Ківерцівського районного відділу земельних ресурсів про те, що Державний акт на земельну ділянку ТзОВ "Сакура-Агросервіс" не видавався; договорі застави по кредитному договору №9311; кредитних договорах №9311 та №988; заявці на цільове отримання кредиту; матеріалах банку про рух коштів, якими підтверджено, що кошти перераховувались на ТзОВ "Сакура ЛТД" (т. 3, а.с. 164-166, 272-273, 277, 329, 369; т.4, а.с. 246-247, 311-313, 314; т. 5, а.с. 60, 50, 104, 115).

Зважаючи на викладене, посилання у касаційних скаргах ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 на відсутність у діях ОСОБА_4 складів названих злочинів є необгрунтованими.

З матеріалів справи убачається, що судом досліджені та належно оцінені докази, якими підтверджена винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зловживанні ними службовим становищем і в службовому підробленні.

Так, із показань свідка ОСОБА_19 видно, що кредитні кошти з ТзОВ "Сакура-Агросервіс", які перераховувались ТзОВ "Сакура ЛТД", накладну №45 він підписував за вказівкою ОСОБА_4, а борошна в кількості 400 тонн у товариства не було. Ці обставини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 і даними, що містяться у накладних ТзОВ "Сакура-Агросервіс" №45 та "Сакура ЛТД" №9, протоколах виїмки фінансових документів та їх огляду; матеріалах банку про рух коштів (т. 1, а.с. 47, 49, 50-54, 56; т. 4, а.с. 254-256, 257-258, 259-260, 263; т. 5, а.с. 50, 60, 104, 115).

Наведеним спростовані доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 про недоведеність, відповідно, винності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зловживанні службовим становищем та складанні неправдивих документів.

Перевіреними у справі доказами підтверджена правильність висновків суду про винність ОСОБА_4 у незаконному привласненні шляхом зловживання службовим становищем майна СГВК "Світанок" та у складанні і видачі завідомо неправдивих документів, наданні банку завідомо неправдивої інформації, легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Висновки суду у цій частині відповідають даним, які містяться у показаннях свідка ОСОБА_23 про те, що 30 серпня 2001 року розглядалось питання про реорганізацію СГВК "Світанок" шляхом приєднання до ТзОВ "Сакура-Агросервіс" та про виділення з пайового фонду кооперативу ліквідного майна для погашення боргових зобов'язань кооперативу, про що за вказівкою ОСОБА_4 заднім числом – квітнем місяцем – були оформлені відповідні документи; пізніше ОСОБА_4 заставив це майно під кредит в Ощадбанку, але боргові зобов'язання кооперативу не погасив (т. 8, а.с. 323-324).

ЦІ обставини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, а також даними досліджених документів СВГК "Світанок" та протоколів виїмки, зокрема, у Ківерцівському відділенні Державного ощадного банку України й огляду речових доказів (т. 1, а.с. 142-143, 145, 152-153, 160, 167-169, 172-174; т. 2, а.с. 210, 256-259; т. 3, а.с. 3, 5-6, 34, 37-38, 63-65, 68, 81-85; т 6, а.с. 155, 245; т. 7, а.с. 42-43, 386).

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, у тому числі по суті і ті, на які містяться посилання у скаргах, та давши їм належну оцінку суд дійшов обгрунтованих висновків про винність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено.