Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 8 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на судові рішення відносно неї.

Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 30 червня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянка України, не судима,

працююча начальником відділу правового забезпечення

НАК "Нафтогаз України",

визнана винною за ч.1 ст. 286 КК України.

Звільнена від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності.

Цивільні позови задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_5:

- на користь ОСОБА_6 1000 грн. відшкодування моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_7 25000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати:

- на користь НДЕКЦ УМВС України в Харківській області – 1782 грн. 99 коп.;

- на користь Київського НДІ судових експертиз – 5484 грн.;

- на користь держави – 3425 грн. 04 коп..

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 17 вересня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнана винуватою в тому, що вона 17 липня 2005 року близько 17 год. 30 хв. на 445 км автошляху Київ-Харків-Довжанський, керуючи технічно справним автомобілем "Шевроле Авео", держномер НОМЕР_1, у місці незначного лівого повороту по закінченні руху на спуск і на початку підйому, в порушення п.12.1 ПДР України, не обрала такої швидкості руху і таких прийомів керування, щоб постійно контролювати рух автомобіля і безпечно ним керувати під час руху, у зв’язку з чим не впоралась із його керуванням і допустила зіткнення з автомобілем ЗІЛ-431410, держномер 069-29 КВ, під керуванням ОСОБА_6, який рухався в попутному напрямку. Після зіткнення продовжила сумісний рух до правого узбіччя, позбавивши можливості водія автомобіля ЗІЛ ОСОБА_6 прийняти міри до зупинки транспортного засобу і запобігти виїзду за межі проїзної частини. У результаті зіткнення автомобіль ЗІЛ виїхав на узбіччя і перекинувся в кювет з правого боку. Пасажир автомобіля ЗІЛ ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення і закрити справу за відсутністю в її діях складу злочину, посилаючись на те, що її вини у справі не доведено, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між її діями та наслідками у вигляді тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_7, а вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_5, яка підтримала свою касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження середньої тяжкості, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, яким дано належну оцінку. Обставини дорожньо-транспортної пригоди визначені, зокрема, на підставі даних трасологічних експертиз, а співвідношення дій водіїв ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з вимогами Правил дорожнього руху України – на підставі даних автотехнічних експертиз.

За встановлених у справі фактичних обставин діяння ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, а підстави вважати, що в її діях відсутній склад даного злочину, про що стверджує засуджена, відсутні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що місцевий суд постановив обвинувальний вирок, яким звільнив підсудну від кримінальної відповідальності, а не від покарання, як того вимагає чинний закон, проте обсяг перевірки справи касаційним судом обмежений вимогами касаційної скарги, і суд не може вийти за їх межі, якщо цим погіршиться становище особи. Засуджена ж наполягає на закритті кримінальної справи відносно неї саме за відсутністю в діях складу злочину.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України,

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 30 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 17 вересня 2009 року відносно ОСОБА_5 – без зміни.