Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 3 червня 2010 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 1 лютого 2010 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_1,

1982 року народження, раніше

судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. п. 1, 6, 187 ч. 4, 186 ч. 2 КК України (2341-14) , направлена на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 19 вересня 2008 року приблизно в період з 9 год. 30 хв. до 11 год.; перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, прийшов у квартиру АДРЕСА_1, де мешкали його бабуся ОСОБА_2 і батько ОСОБА_3

В зазначеному місці у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та вчинення умисного вбивства двох осіб.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на розбій і умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, пройшов на кухню, де взяв зі столу кухонний ніж і, тримаючи його в руці, зайшов до спальні, де на ліжку лежав його паралізований батько – ОСОБА_3

З метою умисного вбивства останнього і заволодіння чужим майном. ОСОБА_1, як особа, яка раніше вчинила розбій, діючи умисно, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, ножем наніс два удари у життєво-важливі органи ОСОБА_3 – удар в область лівого ока та другий – в область шиї останнього, заподіявши, тим самим, обширне, ускладнене проникаюче склеральне поранення з випадінням оболонок лівого ока, різану рану шиї справа, яка ускладнилася геморагічним шоком, забійною раною лівої надбрівної дуги, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив всі дії, які вважав необхідними для позбавлення життя ОСОБА_3, смерть якого, проте, не настала з причин, незалежних від його волі, оскільки ОСОБА_3 була надана кваліфікована медична допомога. ОСОБА_1, вважаючи, що батько мертвий, з метою заволодіння чужим майном і вбивства двох осіб, тримаючи ніж, пройшов до зали, де знаходилася ОСОБА_2, і з метою її вбивства вчинив на неї напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілої – ножем почав наносити удари в область шиї ОСОБА_2, від яких остання захищалася, хапаючи руками лезо ножа. В результаті цих дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілій колото-різані рани шиї з ушкодженням загальної сонної артерії справа, колото-різаної рани м’яких тканин в області нижньої щелепи зліва, різані рани шиї з ушкодженням загальної сонної артерії справа, колото-різаної рани м’яких тканин в області нижньої щелепи зліва і різані рани пальців правої кисті, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Вирвавшись від ОСОБА_1, ОСОБА_2 намагалася сховатися на кухні квартири, де наступила її смерть, причиною якої стала колото-різана рана шиї з ушкодженням загальної сонної артерії справа, які ускладнилися крововтратою і розвитком малокрів’я внутрішніх органів.

Переконавшись, що ОСОБА_2 мертва, ОСОБА_1 взяв одяг з шафи в який переодягнувся, після цього обшукав квартиру з метою віднайдення грошей і, не знайшовши таких, заволодів іншим чужим майном: продуктами харчування на загальну суму 183 грн. 80 коп. і з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Продовжуючи злочинні дії, 20 вересня 2008 р. між 12 і 13 годинами ОСОБА_1, будучи в нетверезому стані і знаходячись у будинку АДРЕСА_2, де мешкав ОСОБА_4, скориставшись тим, що останній спить, у присутності гр. ОСОБА_5 викрав мобільний телефон, вартістю 850 грн., після чого втік і викраденим розпорядився на свій розсуд.

Направляючи справу на додаткове розслідування у зв’язку з порушенням досудовим слідством вимог ст.ст. 22 і 64 КПК України, суд зазначив, що у справі є суттєві суперечності, які впливають на встановлення мотиву злочину, часу і знаряддя скоєння його.

На переконання суду, досудовим слідством належним чином не перевірена заява ОСОБА_1 про застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства і постанова з цього приводу є формальною та такою, що не відповідає вимогам закону.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить скасувати ухвалу і направити справу на новий судовий розгляд, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам справи, в якій з’ясовані обставини, передбачені ст. 64 КПК України.

Крім того, як йдеться у поданні, справа направлена на додаткове розслідування в порушення вимог ст. 281 КПК України, оскільки порушені проблеми суд може з’ясувати, якщо вважає, що вони існують, – у судовому засіданні, без направлення справи на додаткове розслідування, враховуючи дачу судових доручень органу досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Висновок суду, що досудовим слідством допущена така неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, не грунтується на законі і матеріалами справи спростовується.

Зокрема, не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду, що досудовим слідством не встановлений мотив злочину, оскільки, як в постанові про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинувачуваного, так і в самій ухвалі про направлення справи на додаткове розслідування, зазначено, що він обвинувачується в умисному вбивстві та замаху на умисне вбивство другої особи з корисливих мотивів і в обґрунтування свого висновку органи досудового слідства послалися на конкретні докази.

Безпідставними є і висновки суду щодо порушень, допущених слідчим при призначенні судово-медичної експертизи, внаслідок чого її висновки щодо часу настання смерті суперечать іншим, наявним у справі даним.

Матеріали справи свідчать, що постанова слідчого про призначення такої експертизи була винесена з додержанням вимог ст.ст. 75, 130, 196 КПК України.

При цьому експертам для дослідження був направлений труп ОСОБА_2 та матеріали для ознайомлення, враховуючи протокол відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1

Твердження суду, що в постанові не наведені дані щодо часу вчинення злочину не грунтуються на законі, оскільки саме це питання наряду з причинами смерті потерпілої підлягало з’ясуванню експертами. Їх висновки в цій частині узгоджуються з матеріалами справи, а не суперечать їм, як про це зазначив суд в ухвалі.

Що ж стосується показань свідка ОСОБА_6, який ніби-то бачив ОСОБА_2 живою 19 вересня 2008 року близько 15 год. 30 хв., а отже з цим не узгоджуються фактичні обставини справи, згідно з якими ОСОБА_2 на той час вже була вбита, – то вони жодним чином не мають наперед встановленої сили і переваг перед іншими доказами, з яких випливає протилежне.

В той же час суд безпідставно надав перевагу показанням, а саме свідка ОСОБА_6, обґрунтовуючи ними декілька підстав направлення справи на дослідування. Водночас, дружина ОСОБА_6 – ОСОБА_7 показала, що приблизно на той час вона на прохання листоноші забрала газети для ОСОБА_2, залишила їх у дверях, оскільки їй ОСОБА_2 не відкрила.

Свідок ОСОБА_8 – син вищезазначених свідків показав, що його батькові (ОСОБА_6) на 15 год. 19 вересня 2008 року було зле: він присів, температура була 38.50.

Стверджувати, що жінка, яка батькові видалася ОСОБА_2, дійсно була нею, він, свідок, не може, хоча бачив її на незначній відстані.

Крім того, будучи додатково допитаний 5 січня 2009 року, ОСОБА_6 визнав, що він того дня помилився в особі ОСОБА_2, оскільки він має поганий зір. Тоді йому син зауважив, що він помиляється.

Отже ці докази підлягають оцінці зі всіма іншими доказами, які є у справі, як це передбачено ст.ст. 67, 323 КПК України.

Не може бути і сама по собі заява ОСОБА_1 про застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства підставою до направлення справи на додаткове розслідування, оскільки суд в такому випадку мав відкласти розгляд справи, якщо прийняти рішення по ній неможливо до закінчення перевірки, яку суд мав право призначити повторно.

Крім того, результати такої перевірки не є обов’язковими для суду як і будь-які інші докази, які підлягають оцінці в сукупності, враховуючи показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві, в яких він визнавав себе винним у присутності захисника.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд, серед іншого, зобов’язав органи досудового слідства вилучити інформацію з каналів мобільного зв’язку, яка стосується вхідних і вихідних дзвінків з телефону ОСОБА_1 для перевірки алібі останнього.

При цьому поза увагою суду залишились показання ОСОБА_9, що телефон "Моторола", подарований ОСОБА_1 його бабцею ОСОБА_2, на який він посилався в суді, з серпня 2008 року не працював і вона, ОСОБА_9, подарувала йому інший телефон.

Крім того, досудовим слідством витребовувалась інформація щодо вхідних і вихідних дзвінків, про що у справі є відповіді.

Стосовно чіп-карток з мобільного телефону, ніби-то, за показаннями ОСОБА_1 вилучених у нього при його затриманні працівниками міліції, то суд може допитати цих осіб і з’ясувати необхідну інформацію.

Непереконливою є вказівка суду про встановлення власника ножа з чорною колодочкою, який, за даними органів досудового слідства, є знаряддями вчинення злочину.

Опираючись на показання свідка ОСОБА_6, який заявив, що ножа з чорною колодочкою в потерпілих не було, суд мав врахувати, що цей же свідок стверджував, що в ОСОБА_1 було два інших ножі: один – з дерев’яною колодочкою, а другий, маленький, – з синьою пластмасовою рукояткою, тоді як за даними фототаблиці № 26 до протоколу ОМП в квартирі потерпілих виявлений ніж з дерев’яною колодочкою та суцільний металевий ніж.

Таким чином ухвала Апеляційного суду про направлення справи на додаткове розслідування не ґрунтується на законі, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду належить ретельно дослідити наявні у справі докази, за необхідності – допитати нових свідків, провести додаткові чи повторні експертизи, дати судові доручення в порядку ст. 315-1 КПК України. Всі докази підлягають оцінці у відповідності з вимогами ст.ст. 67, 323 КПК України, а прийняте рішення має бути законним і обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2010 року про направлення на додаткове дослідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. п. 1, 6, 187 ч. 4; 186 ч. 2 КК України (2341-14) скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.