Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 2 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянин України, такий, що

неодноразово судився, в тому числі,

22.02.2007 року Конотопським міськрайсудом

за ст. ст. 122 ч. 1, 70 ч. 4 КК України

на 2 роки 3 місяці позбавлення волі з

самостійним виконанням даного вироку та

вироку цього ж суду від 29.11.2006 року в частині призначеного покарання у виді 3 років

2 місяців позбавлення волі зі звільненням від

відбування покарання з випробуванням з

іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

22.05.2009 року був звільнений за відбуттям

строку покарання у виді позбавлення волі,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 2 ст. 308 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Також цим же вироком засуджено ОСОБА_2., щодо якого касаційні подання або скарги не внесено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 750 грн. 72 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 2 лютого 2010 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 12 серпня 2009 року приблизно о 16-ій год. з метою викрадення наркотичного засобу проник на подвір’я будинку ОСОБА_3. по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс невисушений вагою 3915,7 гр., що становило великий розмір, який зберігав при собі в мішку, з яким при перенесенні до місця свого проживання був затриманий працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого внаслідок м’якості, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає необґрунтованим не призначення ОСОБА_1. остаточного покарання за правилами ст. 71 КК України, мотивуючи тим, що засуджений вчинив злочин у період іспитового строку за вирок, який підлягав виконанню самостійно і цей строк розпочався після реального відбуття ним покарання, тобто з 23.05.2009 року. Вважає, що підстави для застосування при призначенні ОСОБА_1. покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України відсутні, вказуючи на те, що засуджений неодноразово був судимий і через незначний проміжок часу знову вчинив новий злочин.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації дій за ст. ст. 308 ч. 2, 309 ч. 2 КК України в касаційному поданні прокурором не оспорюються.

Доводи в касаційному поданні прокурора про м’якість призначеного засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України є безпідставними.

При призначенні ОСОБА_1. покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, рецидив злочинів, а також його щире каяття, незадовільний стан здоров’я – міопія високого ступеня обох очей (без окулярів збережено 10 % зору), знаходження на його утриманні дідуся і бабусі, які є особами похилого віку, матері, яка є інвалідом III групи на онкологічну хворобу і потребує сторонньої допомоги в зв’язку з хворобою, стан вагітності співмешканки.

Суд, урахувавши вказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, призначив ОСОБА_1. за ст. 308 ч. 2 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, належно умотивувавши своє рішення.

Призначене ОСОБА_1. покарання є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1. вчинив злочини у період іспитового строку, внаслідок чого суд мав би призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків, є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України та роз’яснення, що міститься у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, а неповнолітньому – від одного до двох років та обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. засуджувався 22 лютого 2007 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ст. 122 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі і на підставі ст. 70 ч. 4 КК України йому було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки три місяці. Крім того, суд визначив самостійне виконання цього вироку і вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 листопада 2006 року, яким від відбування покарання ОСОБА_1 було звільнено на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік шість місяців.

Згідно з даних вимоги ОІТ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1. відбув покарання, призначене за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 лютого 2007 року, і був звільнений 22 травня 2009 року.

З огляду на те, що іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців почав обчислюватись з дня постановлення вироку, тобто з 22 лютого 2007 року, то слід визнати, що на момент вчинення ОСОБА_1. нових злочинів 12 серпня 2009 року цей іспитовий строк сплив.

На підтвердження доводів касаційного подання прокурор посилається на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 4 червня 2009 року, якою відмовлено у задоволенні подання Конотопського МВ КВІ про звільнення ОСОБА_1 від покарання в зв’язку із закінченням іспитового строку. Однак, якщо рішення про направлення засудженого для відбування призначеного вироком покарання, від відбування якого його було звільнено з випробуванням, не ухвалювалось, суд при розгляді справи про новий злочин не вправі призначити покарання за сукупністю вироків.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, по справі щодо ОСОБА_1., відмовити.