Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 29 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2009 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Сусля Новоград-Волинського району

Житомирської області, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 3 231 грн. 67 коп. та моральної шкоди 2 000 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 12 серпня 2009 року вирок скасовано в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Згідно ухвали ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 8 червня 2008 року в під’їзді АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, розпочав сварку, яка переросла в бійку, під час якої умисно наніс ОСОБА_5 удари кулаком у груди та ногою по нозі, внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому обох щиколоток, кісток правої гомілки зі зміщенням, а також завдав фізичного болю ОСОБА_7 та пошкодив його майно на суму 345 грн.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що ОСОБА_6 наніс йому декілька ударів, спричинивши подвійний перелом, тому його дії слід кваліфікувати в тому числі й як спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження. Зазначає, що суд безпідставно не задовольнив цивільний позов у повному обсязі. Просить змінити судові рішення, застосувати більш суворе покарання, передбачене законом, та стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 7 260 грн.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доводи у касаційній скарзі про те, що дії ОСОБА_6 кваліфіковано неправильно, необґрунтовані і спростовуються наведеними у вироку доказами.

Згідно даних висновків додаткової судово-медичної експертизи щодо механізму утворення тілесного ушкодження у потерпілого, закритий перелом щиколоток кісток правої гомілки зі зміщенням відламків і підвивихом ступні зовні міг виникнути: або внаслідок нанесеного удару взутою ногою з достатньою силою по зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу за умови, що ОСОБА_5 знаходився в вертикальному положенні чи близькому до такого положення з навантаженням маси тіла на праву ногу; або внаслідок скручення ноги в гомілково-ступневому суглобі за умови навантаження маси тіла на праву ногу під час падіння з висоти власного зросту внаслідок поштовху сторонньою особою. Нанесення засудженим удару по пошкодженій нозі після падіння потерпілого таких тілесних ушкоджень не спричинило.

З інших матеріалів справи, зокрема, показань самого потерпілого, а також засудженого, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, даних протоколу огляду місця події, відтворення обстановки й обставин події, убачається, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження ще до падіння на землю.

Тому висновок апеляційного суду про те, що потерпілому були заподіяні тілесне ушкодження середньої тяжкості під час вчинення ОСОБА_6 хуліганства, з необережності, що входить до його об’єктивної сторони, є правильним.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.

Вивченням матеріалів справи не виявлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 вирішено відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 залишено без задоволення, вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2009 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 12 серпня 2009 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.