Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні 22 квітня 2010 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 червня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Первомайська Луганської області,

громадянина України, не судимого, –

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДКДЕЦ УМВС України в Луганській області 391 грн. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи.

Постановлено стягнути з цивільного позивача МСП "Тема" на користь потерпілого ОСОБА_7 51 156 гривень 18 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 16 грудня 2006 близько 13 години 30 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, з напівпричепом марки "KRONE SDF24", д/н НОМЕР_2, що належав МСП "Тема", на перехресті вулиць Херсонської та 50 років утворення СРСР у м. Луганську, порушивши вимоги п.п. 8.7.3, 8.10 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , вчинив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року цей вирок в частині вирішення цивільних позовів скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок залишено без зміни.

Крім того, апеляційним судом постановлена окрема ухвала на адресу голови Жовтневого районного суду м. Луганська щодо виявлених порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених суддею при розгляді справи та тяганину.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування постановлених судових рішень з направленням справи на нове розслідування у зв’язку з однобічністю, неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому ОСОБА_5, даючи свою оцінку зібраним по справі доказам, стверджує, що винним у ДТП є потерпілий ОСОБА_7, а не він. Крім того, вказує на те, що судом допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, пов’язане з порушенням таємниці наради суддів при постановлені вироку. Посилається також на те, що про вказані порушення він зазначав у своїй апеляції, проте апеляційний суд на порушення вимог ст. 377 КПК України взагалі не розглянув його доводи у цій частині.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково і просив вирок скасувати у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та вважав за необхідне постановити окрему ухвалу щодо суддів першої та апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, а також дослідивши матеріали службової перевірки, які надійшли з апеляційного суду Луганської області на виконання ухвали Верховного Суду України від 4 лютого 2010 року, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 322 КПК України, вирок постановляється в окремому приміщенні – нарадчій кімнаті і перервати нараду суд вправі лише для відпочинку з настанням нічного часу.

Ці вимоги закону при розгляді даної кримінальної справи були порушені.

Як убачається з матеріалів службової перевірки, головуючий по справі суддя Дидоренко А.Е. під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 з 11 години 30 хвилин 15 червня 2009 року до 10 години 30 хвилин 26 червня 2009 року, розглядав інші справи . Зокрема, 15 червня 2009 року о 14 годині 50 хвилин розглянув цивільну справу № 2о-180 за заявою ОСОБА_1, по якій також видалявся до нарадчої кімнати та постановив рішення; 17 червня 2009 року з 14 години і до кінця робочого дня розглянув 119 заяв дітей війни з прийняттям по ним рішень.

Наведене свідчить про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування вироку.

З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить перевірити й інші доводи касаційної скарги засудженого та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Оскільки апеляційний суд під час перевірки доводів апеляційної скарги засудженого не звернув уваги на викладені у ній доводи щодо зазначених порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених місцевим судом, то скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду, а також постановлена ним окрема ухвала.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, а також окрему ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2009 року с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.