Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Косарєва В.І.,

суддів

Гриціва М.І. та Кармазіна Ю.М.,

за участю прокурора

Дрогобицької О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Чернівецької області від 22 грудня 2009 року,

вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

румун, громадянин України,

такий, що судимості не мав,

засуджений:

– за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки шість місяців обмеження волі;

– за ч. 1 ст. 122 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки з покладенням на нього передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 1 ст. 76 КК України обов’язків.

Цим вироком постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5 000 грн., а на користь ОСОБА_7 500 грн. моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що він 16 лютого 2009 року приблизно о 03 годині 30 хвилині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в групі з ОСОБА_8, який засуджений у цій же справі вироком Герцаївського районного суду від 26 березня 2009 року, під час весілля на території бару "Забава" у с. Тернавка, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно нанесли потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу. Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_5, не зважаючи на зауваження, ще декілька разів ударив ОСОБА_6 по тілу.

Хуліганські дії ОСОБА_5 і ОСОБА_8 супроводжувались нецензурною лайкою та тривали понад 10 хвилин, унаслідок чого був порушений нормальний відпочинок гостей весілля і заподіяні легкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 та фізичний біль потерпілій ОСОБА_7, а засудженим ОСОБА_5, крім того, заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6

На вирок місцевого суду була подана апеляція представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_10, в якій порушувалось питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд через м’якість призначеного засудженому покарання та неправильність вирішення цивільного позову.

Задовольняючи апеляцію частково, суд апеляційної інстанції своїм вироком скасував вирок місцевого суду в частині призначення покарання і призначив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України два роки шість місяців обмеження волі і за ч. 1 ст. 122 КК України – два роки обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначив ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_5 просить вирок апеляційного суду змінити, застосувати ст. 75 КК України і звільнити від призначеного покарання з випробуванням та покладення на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Своє прохання вмотивовує тим, що суд, призначаючи реальне покарання, не врахував даних про його особу і, зокрема, того, що до кримінальної відповідальності притягнутий вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, працевлаштований, вину у вчиненому визнав і готовий до добровільного відшкодування заподіяної потерпілому ОСОБА_6 шкоди.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду апеляційної інстанції законним і обґрунтованим, а касаційну скаргу безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не знайшла.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наведеними у вироку місцевого суду доказами і в касаційній скарзі не оспорюються.

Дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно, а призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При його обранні суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, дані про його особу, в тому числі й ті, на які містяться посилання в касаційній скарзі, та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для визнання такого покарання суворим, як і для застосування ст. 75 КК України, про що йдеться в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, касаційним розглядом справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок апеляційного суду Чернівецької області від 22 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.