Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 квітня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2009 року щодо ОСОБА_6,

постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2009 року за скаргою ОСОБА_5 відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2009 року постанову залишено без змін.

У скарзі ОСОБА_5 просила суд порушити кримінальну справу за ч. 1 ст. 125 КК України щодо ОСОБА_6 у зв’язку з тим, що він 29 січня 2009 року приблизно о 21 год. у квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно завдав їй удари руками в область грудної клітки, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

За змістом касаційної скарги ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону судом першої інстанції, який на стадії порушення кримінальної справи не вправі був досліджувати докази та давати їм оцінку щодо відсутності у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка просила судові рішення у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 251 КПК України й роз’яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 30 травня 2008 року "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції" (v0006700-08) , суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу за злочин, зазначений у ч. 1 ст. 27 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи, керуючись ст.ст. 6, 94, 99 КПК України, відмовляє у її порушенні.

Виходячи із зазначених положень та вимог ст.ст. 27, 67 КПК України, суддя при попередньому розгляді скарги, отриманої в порядку ст. 27 КПК України, повинен перевірити наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи й не вправі вирішувати наперед питання про доведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці під час судового розгляду справи.

Разом із тим, як убачається з матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_5, суддя не зважив на ці вимоги закону й не навів у постанові мотивів щодо відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а, натомість, дав оцінку тим обставинам, які мають бути досліджені під час судового слідства у разі порушення кримінальної справи. Зокрема, суд проаналізував надані ОСОБА_6 пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 й зробив висновок про відсутність у його діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

Таким чином, постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_5 постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, як і ухвала апеляційного суду, який не звернув увагу на допущені судом першої інстанції порушення, з направленням скарги ОСОБА_5 до районного суду на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, з'ясувати наявність чи відсутність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав до порушення кримінальної справи та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 251 КПК України.

Оскільки судовий розгляд у справі за скаргою ОСОБА_5 не проводився, на даній стадії кримінального процесу підстав для направлення вказаної скарги на новий судовий розгляд не вбачається.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 направити на новий розгляд у той же суд зі стадії попереднього розгляду.