Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 13 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року.

Вироком суду ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя смт Широке Дніпропетровської області, такого, який не має судимості, засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за п.п. 6, 8, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя смт Широке Дніпропетровської області, раніше засуджувався 4 квітня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців, звільненого 10 серпня 2006 року умовно-достроково на строк 10 місяців 14 днів, засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за п.п. 6, 8, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути із ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 672 900 грн і на користь потерпілої ОСОБА_9 на відшкодування матеріальної шкоди 1610,20 грн, моральної – 500 000 грн.

Вирішена доля речових доказів у справі відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_7 і ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.

На початку квітня 2009 року ОСОБА_7 і ОСОБА_6 домовилися за вчинення розбійного нападу та вбивства сторожа магазину "Технодом" по вул. Леніна, 92/3 у смт Широке Дніпропетровської області.

Для реалізації злочину 5 квітня 2009 року о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, діючи спільно та узгоджено, заховалися на даху магазину "Технодом" і о 23 годині 25 хвилин з метою розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_10, який виконував дії щодо охорони магазину, напали на нього. При цьому ОСОБА_7 металевим прутом завдав потерпілому ОСОБА_10 не менше двох ударів у голову, а ОСОБА_6 дерев’яною битою – не менше трьох ударів також у голову. Смерть ОСОБА_10 настала на місці від відкритої черепно-мозкової травми. Після чого ОСОБА_7 і ОСОБА_6 проникли до магазину, де в ювелірному відділі заволоділи сейфом вартістю 1500 грн, 1573 виробами із золота на суму 665 000 грн, ломом із золота на 3900 грн та сумою у розмірі 4000 грн, а всього майном ОСОБА_8 на загальну суму 672 900 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_6 скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які вплинули на правильність визначення покарання та невідповідністю призначення засудженим покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м’якості. Прокурор вказує, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вчинили зухвалий та заздалегідь спланований злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких, злочин вчинили щодо особи похилого віку, вину у вчиненому визнавали частково і у вчиненому щиро не розкаялися, а явки з повинною написали після їх затримання, що свідчить про відсутність активного сприяння у розкритті злочинів і характеризуються вони негативно. Тому прокурор вважає призначення покарання на певний строк ОСОБА_7 і ОСОБА_6 невиправдано м’яким.

У запереченнях на касаційне подання прокурора засуджений ОСОБА_6 зазначає, що судом при постановленні вироку враховані всі обставини справи, а також дані, які пом’якшують та обтяжують покарання, і вважає, що визначене судом покарання є справедливим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Волошиної Т.Г., яка не підтримала касаційного подання прокурора про скасування вироку щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_6, пояснення захисника ОСОБА_5 щодо законності вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржено. Винність ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п.п. 6, 8, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у касаційному поданні прокурора не оспорюється.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні 5 квітня 2009 року за попередньою змовою розбійного нападу та умисного вбивства із корисливих мотивів ОСОБА_10, який охороняв магазин "Технодом" у смт Широке Дніпропетровської області, та заволодінні майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 672 900 грн, за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та є правильними.

Так, ОСОБА_6 визнав, що 5 квітня 2009 року, зустрівшись із ОСОБА_6., домовилися заволодіти ювелірними виробами у магазині "Технодом" у смт Широке Дніпропетровської області, знаючи про охорону магазину сторожем. Для досягнення мети взяли із собою металевий прут і дерев’яну биту та приблизно о 23 годині 25 хвилин того ж дня напали на сторожа магазину ОСОБА_10 ОСОБА_6. завдав потерпілому удари в голову гострою частиною металевого прута, а він - битою. У магазині заволоділи сейфом із золотими виробами та сумою у розмірі 4200 грн.

ОСОБА_7 в судовому засіданні давав показання аналогічні тим, які давав ОСОБА_6 Кожен із них вказував про відсутність наміру на вбивство сторожа магазину ОСОБА_10

Разом з тим у ході досудового слідства ОСОБА_7 і ОСОБА_6, даючи показання, зазначали, що маючи умисел на заволодіння ювелірних виробів із магазина "Технодом" у смт Широке Дніпропетровської області, умисно вбили сторожа магазину.

Зміст вказаних показань ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підтверджується даними, що містяться у явках з повинною, протоколах відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с. 157-159, 160, 192-193, 194-195).

При цьому, згідно з матеріалами справи, забезпечувалося право ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на захист, оскільки слідчі дії проводились у присутності адвокатів.

Вина ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні злочинів підтверджується й іншими доказами, зібраними у справі.

Потерпіла ОСОБА_9 у ході судового слідства підтверджувала, що в ніч на 6 квітня 2009 року її чоловік ОСОБА_10 був на роботі, охороняв магазин "Технодом" у смт Широке, де його і було вбито.

Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні поясняв, що у торговому центрі "Технодом" у смт Широке Дніпропетровської області він мав відділ з продажу ювелірних виробів. У ніч на 6 квітня 2009 року магазин охороняв ОСОБА_10, якого було вбито. У нього з магазину викрадено сейф, де знаходилися близько 1570 найменувань золотих виробів загальною вартістю 665 000 грн, лом із золота на 3900 грн та сума в розмірі 4000 грн, пошкоджено сейф вартістю 1500 грн а всього була заподіяна шкода на загальну суму 672 900 грн, яка підтверджена проведеною інвентаризацією.

Свідок ОСОБА_12 у ході судового слідства вказував, що у квітні-травні 2009 року у м. Ялті він здавав в оренду квартиру ОСОБА_7 і ОСОБА_6, яких затримали працівники міліції із смт Широке Дніпропетровської області за вчинене вбивство.

Про винність ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_10 свідчать також інші досліджені судом докази. Так, із протоколів огляду місця події вбачається, що 6 квітня 2009 року у магазині "Технодом" у смт Широке було виявлено труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті, встановлено викрадення сейфу із золотими виробами (т.1, а.с. 4-13, 15-16); на ділянці місцевості поблизу річки Бакаєць у районі будинку 94 по вул. Леніна смт Широке вилучена дерев’яна бита зі слідами речовини бурого кольору (т.1, а.с. 186). При огляді металевого сейфа, вилученого при проведенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7, виявлені ювелірні вироби та інше майно з магазину "Технодом" (т.1, а.с. 199).

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_10 є відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалася переломом кісток основи та склепіння черепу і крововиливами під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку (т.1, а.с. 86-93).

Крім того, про винність ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні злочину свідчать дані судово-трасологічної експертизи пошкоджень сейфа колуном, вилученого із господарства ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 5-16).

Колегія суддів відзначає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви у правильності рішення суду.

Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 8, 12 ч.2 ст. 115 КК України є правильною.

Доводи касаційного подання про м’якість призначеного ОСОБА_7 і ОСОБА_6 покарання колегія суддів визнає безпідставними.

При обранні покарання ОСОБА_7 і ОСОБА_6 суд урахував положення ст. 65 КК України, обґрунтував його даними про особи винних, врахував обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, та правильно призначив ОСОБА_7 максимальне покарання, що визначається на певний строк, а ОСОБА_6 - наближене до максимальної межі санкції ч. 2 ст. 115 КК України, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – без зміни.