Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Довгинцівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 травня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

такого, що не має судимості,

згідно зі ст. 89 КК України,

за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна,

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

не судиму,

за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна,

за ст. 304 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено три роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

не судиму,

за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди на користь кожної з потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 по 10 000 гривень з кожного засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 відшкодування моральної шкоди на користь кожної з потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 по 5 000 гривень.

Постановлено стягнути із ОСОБА_9 відшкодування моральної шкоди на користь кожної з потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 по 2 500 гривень.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

Вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_5 визнано винними в тому, що вони на початку 2007 року з метою отримання незаконного прибутку від надання сексуальних послуг молодими жінками створили організовану групу та розробили єдиний план, згідно з яким орендували квартири в м. Києві, де проживали жінки, підібрали охоронців, водіїв, які здійснювали охорону і доставку жінок до клієнтів, отримували платню за надані послуги; диспетчерів, які координували роботу жінок. Надалі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як керівники залучили до участі в організованій групі ОСОБА_8, яка здійснювала вербування молодих дівчат у м. Кривому Розі, використовуючи обман та уразливий стан потерпілих, і передавала їх до м. Києва або організаторам або

ОСОБА_7, який у свою чергу доставляв жінок в орендовані квартири, контролював роботу охоронців і водіїв, передавав отримані від них гроші ОСОБА_6 Діючи відповідно до плану, у складі організованої групи ОСОБА_8 втягнула в злочинну діяльність неповнолітню ОСОБА_9, яка в м. Кривому Розі вербувала молодих дівчат для подальшої експлуатації, за що отримувала грошову винагороду.

У період часу з лютого по серпень 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлена особа в складі організованої групи за обставин, детально викладених у вироку, використовуючи уразливий стан потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_13 та неповнолітніх ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, здійснили їх вербування, переміщення і передачу в м. Київ з метою експлуатації.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених, ставить питання про скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що суд при призначенні всім засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а

ОСОБА_5 та ОСОБА_9 також із застосуванням ст. 75 КК України, у вироку не навів переконливих мотивів прийнятого рішення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого ОСОБА_5 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи свій висновок про застосування щодо всіх засуджених ст. 69 КК України і призначаючи їм покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 149 КК України, районний суд, як видно з мотивувальної частини вироку, послався на щире каяття винних, наявність на утриманні ОСОБА_19 одного, а ОСОБА_20 – двох неповнолітніх дітей та вчинення ОСОБА_9 злочину в неповнолітньому віці. Дані обставини визнані судом такими, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Проте, при вирішенні цього питання суд мав належно досліджувати й оцінювати всі обставини, що мають істотне значення, та враховувати, що ст. 69 КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є як умови, так і підстави, про які необхідно вказувати у вироку.

Так, поза увагою суду залишилась ступінь тяжкості вчиненого злочину, його належність до числа особливо тяжких, підвищена суспільна небезпечність діяння, об’єктом якого стали честь і гідність молодих жінок, у тому числі неповнолітніх.

Звільняючи ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, суд в достатній мірі не врахував їх особи та інші обставини справи. Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 виконував керівну роль у створенні злочинної групи і був активною стороною у реалізації злочинів. Попри те, що роль ОСОБА_9 у злочинах була менш небезпечною, вона в минулому вчиняла суспільно небезпечне діяння, за місцем навчання характеризується негативно, не здатна до критичної оцінки своїх протиправних дій, схильна до бродяжництва.

За таких обставин, доводи касаційного подання про м'якість призначеного покарання є обґрунтованими.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя, а тому він повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.

Ці вимоги закону також не були дотримані при розгляді справи.

Так, у мотивувальній частині вироку при викладенні обвинувачення, визнаного судом доведеним, йдеться про невстановлених осіб, які за попередньою змовою здійснили незаконну угоду щодо ОСОБА_15 та ОСОБА_12, однак у подальшому суд зазначає, що дана угода була вчинена засудженими у складі організованої групи. Так само викладені судом й інші епізоди злочинної діяльності. Показання потерпілих у вироку наведені хаотично, із зайвою деталізацією обставин справи, відсутній аналіз цих та інших доказів та не дана їм оцінка в сукупності, містяться формулювання, які викладені побутовою мовою. Із матеріалів справи видно, що такі показання потерпілі давали під час досудового слідства та вони викладені в обвинувальному висновку, однак в судовому засіданні потерпілі таких пояснень не надавали. Очевидним є те, що суд автоматично переніс у вирок текст обвинувального висновку, із збереженням навіть тих даних, які під час слідства зазнали змін. У результаті чого вирок містить 151 аркуш, що створює складність у його сприйнятті та істотно знижує його якість, зменшує переконливість і послаблює виховне значення.

Ураховуючи викладене вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Під час якого суду необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі докази, дати їм належну оцінку і постановити рішення у відповідності до вимог закону. За умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначене

ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а

ОСОБА_5 і ОСОБА_9 також із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м’яким.

Керуючись ст. ст. 395 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 травня 2009 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.